Фахівці Української академії друкарства провели унікальні дослідження, які дозволили розгадати деякі секрети стародавніх друкарів. Зокрема, це стосується таємниці довговічності паперу, зафарбованого природними барвниками. Експерименти, які було проведено львівськими вченими, встановили, що для реставраційних робіт з рукописними та друкованими пам’ятками на паперовій основі доцільно використовувати розчини барбарису, хни та низки інших рослин.

Як повідомляє Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», метою експериментів стало встановлення впливу швидкості змін механічних та оптичних властивостей паперу в залежності від природного барвника, що дозволяє спрогнозувати довговічність книжок на зафарбованій паперовій основі. Роботи проводились на зразках реставраційного паперу «рослинний пергамент» марки А. Водні екстракти фарбувальних речовин приготовлялись з грубих частин рослин – кори. Коріння, шкіри плодів, а для відварів використовувались листя та квіти. Зафарбування паперу проводилось у кілька етапів, відтак після штучного старіння оцінювалась зміна кольорів.

На основі експериментів встановлено, що відвари з кореня та плодів барбарису, шкірок граната та горіха, а також настойка хни стабільні до довготривалого термічного старіння, підвищують довговічність і міцність реставраційного паперу.

Дослідження львівських фахівців розшифрували секрети майстерності стародавніх книжкових художників, загублені в XIX столітті у зв’язку з розвитком хімії синтетичних барвників. Ймовірно, це може стати цікавим не лише історикам й реставраторам, але й допоможе сучасним видавцям і виробникам друкованої продукції в пошуках нових технологій.