В інтерв’ю Всеукраїнській громадсько-політичній газеті “Президентський вісник” Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Іван Чиж окреслив нинішній етап послідовного комплексного вирішення на державному рівні проблем свободи слова та інформаційної діяльності, якими обумовлене й проведення Всеукраїнської наради керівників засобів масової інформації „Суспільство, держава, ЗМІ: вектори взаємодії" у м. Житомирі. Текст інтерв’ю подається.
Серед найпомітніших загальнодержавних заходів, які відбудуться в Україні на початку травня нинішнього року Всеукраїнську нараду керівників засобів масової інформації „Суспільство, держава, ЗМІ: вектори взаємодії" у м. Житомирі варто виокремити як близьку в часі до відзначення Всесвітнього дня свободи преси й особливо важливу.
Свідченням великої державної ваги цієї події стане участь у Всеукраїнській нараді Президента України Леоніда Кучми та Прем’єр-міністра Віктора Януковича.
Якісно новий етап науково-технологічного та гуманітарного розвитку – формування глобального інформаційного суспільства – не може обійти стороною й Україну, яка нині, можна висловитися й такими гучними словами, стоїть на порозі епохальних трансформацій. Таких, зокрема, як інтенсивний розвиток інформаційно-комунікативного сектора, зростання ролі й значення інформації в системі суспільних відносин. І тут особлива роль належить саме засобам масової інформації, – зазначає І.Чиж, – вони в Україні стали реальним і дієвим посередником між владою і народом, виконуючи функцію громадського контролю за діяльністю органів державної влади.
Нині наша країна поволі, але впевнено нарощує національний інформаційний ресурс, провадить власну державну інформаційну політику, створивши належні умови для вільного та безперешкодного функціонування ЗМІ усіх форм власності.
Низка указів і доручень Президента України, які стосуються інформаційної діяльності, надали відчутний імпульс у розбудові медіа-простору нашої держави. Це цілком природно, бо вони спрямовані на розв’язання таких суспільно значущих проблем, як утвердження свободи слова, забезпечення відкритості діяльності органів державної влади, захист журналістів, зміцнення моральних і духовних основ суспільства, формування позитивного міжнародного іміджу України.
Прийнято основоположні закони у сфері забезпечення свободи слова та функціонування ЗМІ, які враховують вимоги і Міжнародного Пакту про громадські та політичні права, й Конвенції про захист прав і основних свобод людини, й інших міжнародних актів.
Серед нинішніх таких документів слід виокремити, зокрема, ухвалену Верховною Радою у першому читанні Концепцію національної інформаційної політики, Інформаційний кодекс України, нову редакцію Закону України „Про інформацію”, проект Закону України „Про засоби масової інформації”.
Слід згадати й такі законодавчі акти, як Закон „Про внесення змін до Закону України „Про інформаційні агентства”, законопроект „Про внесення зміни до статті 13 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, якими передбачено розширення можливостей для надходження іноземних інвестицій, збільшення розміру їх частки у статутних фондах телеорганізацій та інформаційних агентств.
Серед невідкладних і перспективних заходів щодо розвитку ЗМІ, розв’язання найболючіших проблем журналістики, поліпшення соціального захисту журналістів найбільш помітними є Державна програма „Журналіст” на 2004-2010 роки, а також, наприклад, Галузева програма розвитку ЗМІ „Мала преса”.
Коло ж проблем, які необхідно вирішувати першочергово, та й загалом зміст нинішньої Всеукраїнської наради керівників ЗМІ закладені уже в самій її назві – це вектори взаємодії суспільства, держави і засобів масової інформації.
Остання така нарада, яка зібрала, щоправда, лише редакторів державних і комунальних газет, відбулася в Житомирі за участю Президента України майже 10 років тому – в січні 1995. Сьогодні ж це значно ширший формат, тому що запрошено й керівників електронних ЗМІ, районних редакцій радіо, телестудій, адже й така форма засобів мас-медіа набула поширення на регіональному рівні. І маємо на меті обговорити весь спектр проблем, які вирішують офіційні ЗМІ, а найперше – механізми взаємодії.
Суспільство, проблеми людини, її соціального самопочуття, піднесення якості рівня життя сьогодні винесені на перший план, що зафіксовано на науково-практичній конференції „Стратегія сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004–2015 роки)” за участю Президента України. Причому суттєвого підвищення рівня життя, адже в доповіді Глави держави визначені перспективні параметри заробітної платні у перерахунку на долар США в межах не менш як 300 доларів. А це трикратне покращення нинішніх відповідних параметрів уже найближчими роками. Так що треба дуже й дуже серйозно працювати. Як цього досягти, що потрібно зробити, яка роль ЗМІ - усе це теми важливі, актуальні.
І тут також конче потрібні механізми взаємодії, підтримка з боку ЗМІ таких соціальних намагань держави, зорієнтованих на відчутний розвиток, на майбутнє.
Плануємо торкнутися під час проведення наради й передвиборчої проблематики. Адже така константа журналістики, як формула „Скільки свободи – стільки й відповідальності” набуває на цей час особливої значущості. У даному разі важлива чітка орієнтація засобів масової інформації на абсолютне дотримання норм чинного законодавства. Досвід останніх виборів засвідчив невиправдано часте застосування у ЗМІ методик так званого „чорного піару”. За кожне ж друковане, мовлене в ефірі слово доведеться відповідати. А, як правило, найчастіше відповідає не той, хто безпосередньо сказав, а весь журналістський колектив, редакція, видання.
З боку ж держави при цьому незаперечним позитивом є прийняття Президентом України і Верховною Радою рішення про запровадження мораторію на перевірки ЗМІ під час передвиборної кампанії.
Не оминемо в ході наради й такої пріоритетної теми, як утвердження національних інтересів в інформаційній сфері. Ця проблематика якнайтісніше стосується всіх, це й пріоритет роботи Держкомтелерадіо. За безпосереднім дорученням Президента України ми створюємо нині у складі Комітету Державний департамент мовної політики, який уже з 2005 року, маю надію, розпочне активну роботу з координації спільних зусиль усіх відомств, які опікуються мовними питаннями. Оскільки мовна політика аж ніяк не є лише складовою ЗМІ. Це й проблеми культури, освіти, це й побутове, міжетнічне спілкування – цілий комплекс питань.
У даному разі важливо розуміти, що підрозділи, подібні департаменту мовної політики, потрібні не для адміністративного насаджування української мови (вона адміністрування не потребує), потрібна координація, узгодження спільних дій відповідно до міжнародної практики та правових норм. Аби не допускати таких, скажімо, випадків, як припис Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо використання в ефірі лише української мови, що може призвести, швидше, до протилежного ефекту.
Уважніше слід поставитися і до перспектив роздержавлення ЗМІ. Вважаю, що сьогодні не на часі роздержавлення друкованих ЗМІ, засновниками та співзасновниками яких є місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, – підкреслив І.Чиж. – У районах почасти відсутні умови для виживання преси. Якщо ЗМІ позбавити державної підтримки, вони просто припинять існування. Реалії життя та національні інтереси вимагають виваженого, диференційованого підходу до розв’язання проблем, пов’язаних із роздержавленням друкованих ЗМІ. Сьогодні важливо, зокрема, проаналізувати всі можливі суспільні наслідки такого кроку, вивчити конкретні умови роботи кожної редакції, з’ясувати правовий статус редакційних приміщень, майна, запровадити систему навчання журналістів для їх адаптації до роботи в ринкових умовах. Комітет підтримує цивілізовану передачу ЗМІ під громадський, суспільний контроль за умови гарантування прав трудових колективів і забезпечення національних інтересів держави.
Так, нині в Україні зареєстровано і перереєстровано 19,934 тис. періодичних видання, з яких місцевої сфери розповсюдження – 11,496 тис. (з них, до речі, лише 1,2% державних періодичних видань і 4,4% комунальних видань). Адресна ж фінансова допомога надається тільки окремим групам державних ЗМІ (як-от, на державну підтримку дитячих видань у 2003 році спрямовано 950 тисяч гривень). Незважаючи на те, що у 2004 році на цю мету передбачено 1 млн. 35,7 тис. грн., вдасться лиш частково розширити коло ЗМІ, яким надаватиметься фінансова допомога. Державну ж підтримку ЗМІ варто відчутно розширювати, вдосконалюючи і механізми, і форми такої підтримки.
Торкнеться розмова, безперечно, й того, що стосується редакційних трудових колективів, питань, пов’язаних з їх оснащеністю, з майновими, фінансовими стосунками із засновниками. Будуть обговорюватися перспективи розвитку регіональної журналістики, соціально-трудових відносин у колективах редакцій, реорганізації та реформування, оскільки офіційна місцева журналістика активно усуспільнює форми діяльності, й ми підтримуємо ці процеси.
Слід обговорити значне коло проблем стосовно усунення адміністрування з боку таких засновників ЗМІ, які хотіли б лише поганяти засоби масової інформації, нічого не вкладаючи в їх розвиток, не несучи відповідальності за якість життєдіяльності редакційного колективу.
Буде обговорюватися весь комплекс проблем, які базуватимуться на відповідному інформаційному законодавстві, на указах, рішеннях Президента України, оскільки чимало з них турбують все суспільство: це й Укази, які потім трансформувалися в Закон „Про захист суспільної моралі”, й персональні стипендії ветеранам журналістики, президентські стипендії дітям журналістів, які загинули при виконанні службових обов’язків тощо.
Участь Президента і Прем’єр-міністра надають особливого звучання і питомої ваги цьому всеукраїнському, вседержавному заходові. Наші колеги матимуть змогу безпосередньо поспілкуватися з вищими посадовими особами держави, відповісти на їхні запитання, відвідати місцеві редакції телебачення, радіо, газет, перейнятися проблемами регіональної журналістики.
Загалом же, коло питань, розглядові яких буде присвячено Всеукраїнську нараду, вирішуватимуться комплексно. Держкомтелерадіо готує цілий цикл науково-практичних конференцій у рамках підготовки до 7-ї Європейської Міністерської конференції з питань ЗМІ, яка має відбутися на початку березня наступного року в Києві. Уже саме по собі обрання України місцем проведення такого представницького форуму свідчить про позитивну оцінку останніх кроків нашої держави у справі демократизації українського суспільства.
У цьому контексті на червень заплановано міжнародну конференцію „Влада і журналістика у демократичному суспільстві”. Готуватимемо її спільно з Національною спілкою журналістів, Міжнародною конфедерацією журналістів, Асоціацією працівників ЗМІ, київським об’єднанням зовнішньо-економічних і комерційних зв’язків „Ковекс”. Головна ж мета даного зібрання – обговорення питань стану та перспектив розвитку журналістики в Україні, в країнах СНД та Європи.
У рамках цієї конференції відбудеться й Міжнародна виставка засобів масової інформації „Інтерпреса-2004”, де буде представлено цілий калейдоскоп вітчизняних і зарубіжних видань. Гадаю, і „Президентський вісник” достойно представить себе в рамках цих заходів у Національному виставковому центрі, адже це нове видання активно і впевнено заявило про себе у вітчизняному медіа-просторі.
Загалом, все, що ми робимо принаймні останніх 2 роки, не є випадковим, спонтанним, це чітко осмислена, продумана стратегія, яка базується, зокрема, на таких розробках, як Концепція національної інформаційної політики, котра, сподіваюсь, невдовзі все ж буде остаточно прийнята Верховною Радою. Адже вона орієнтується на європейські критерії розбудови медіа-простору в трикутнику „суспільство–влада–журналістика”.
Таким чином, ми почнемо рух у бік фактичного виведення держави із зони виключного адміністрування, в тому числі й щодо засобів масової інформації, у бік усуспільнення в кращому сенсі цього високого поняття, коли інститути громадянського суспільства контролюватимуть і сприятимуть розвитку демократичних інститутів у сфері інформації. Це стратегія держави, зафіксована й у Програмі дій Уряду „Послідовність, ефективність, відповідальність”, в розділі інформаційної політики якої чільне місце посідає тема створення передумов, зокрема, для суспільного телерадіомовлення.
Отже, підсумковим завданням Всеукраїнської наради можна вважати потребу усвідомлення того, що віднині в середовищі державних ЗМІ мають домінувати насамперед партнерські стосунки: редакція-партнер, а не підлегла адміністрації чи ради, які заснували газету. Має діяти чітка партнерська вісь: трудовий колектив редакції-засновники, а ще краще, якщо вони є співзасновниками видання. Це і є напрям на вільну пресу, незаангажовану впливами будь-яких груп – політичних, бізнесових, владних. Це і є вектор, орієнтований на людину. І в такій взаємодії найвищими мають залишатися суспільний, національний, державний інтерес. Така логіка дій, гадаю, цілковито кореспондується з позицією і Президента, й Уряду, і з реаліями сьогодення.