Інформація про стан книговидання в Україні

Позитивна динаміка спостерігається і у випуску видань українською мовою, зокрема, з 7879 друк. од. у 2002 році зріс до 9288 друк. од. у 2004 році, відповідно за тиражами: з 30149,9 тис. прим. до 35742,2 тис. прим.

Доцільно відзначити позитивну тенденцію збільшення випуску літературно-художніх видань та видань для дітей і юнацтва, як за назвами, так і за тиражами.

Цьому сприяло запровадження пільгового оподаткування для суб’єктів видавничої справи відповідно до Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”.

Зазначений Закон був розроблений Держкометелерадіо та поданий на розгляд Верховної Ради України з метою створення сприятливих умов для розвитку вітчизняної видавничо-поліграфічної галузі. На жаль, цей Закон фактично почав діяти з липня 2004 року, а не раніше, як це передбачалось. Як результат, показники щодо випуску літератури за тиражами у 2003 році нижчі, ніж у 2002 році (див. додаток).

З метою підтримки видавничо-поліграфічної галузі країни впродовж останніх років держава постійно виділяла відповідні бюджетні кошти, зокрема, на випуск літератури за державним замовленням.

Починаючи з 1997 року, Комітет реалізував Програму випуску соціально значущих видань за рахунок коштів з Державного бюджету України. За останні кілька років відбулося значне збільшення планових обсягів фінансування Програми випуску соціально значущих видань.

Так, якщо у 2002 році Державним бюджетом України на зазначену Програму передбачались кошти у сумі 13 850,0 тис. грн., у 2003 році – 14 800 тис. грн., то у 2004 році – 43 610 тис. грн.

З 2002 року по 2004 рік за Програмою випуску соціально значущих видань випущено 552 назви друкованих видань загальним тиражем 2164,5 тис. прим. на загальну суму 40 811,0 тис. грн.

Слід зазначити, що Програма випуску соціально значущих видань 2004 року була профінансована лише на 45,4 відсотка. Недофінансування Програми склало 23 млн. 809 тис. грн.

Залишилась непогашеною кредиторська заборгованість перед видавництвами, що випустили книжкову продукцію у рамках минулорічної Програми, у сумі 5 млн. 551,7 тис. грн.

Крім того, Державним бюджетом України 2005 року фінансування програми під назвою “Програма випуску соціально значущих видань” не було передбачено.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік та інших законодавчих актів України” передбачено фінансування програми під новою назвою “Українська книга” у сумі 20 млн. грн.

З огляду на це Комітет розробив і подав на затвердження Кабінету Міністрів України проект “Порядку використання у 2005 р. коштів державного бюджету на видання книжкової продукції за програмою “Українська книга”. Зазначений Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2005 р. №761.

Керуючись цим законодавчо-правовим актом, Комітет у вересні поточного року відновив фінансування видавництв – виконавців державного замовлення на випуск книжкової продукції. Враховуючи заборгованість Комітету перед видавництвами у сумі 5551700 грн. за 2004 рік, на реалізацію програми “Українська книга” на 2005 рік передбачені кошти у сумі 14448300 грн.

На сьогодні залишилась непогашеною кредиторська заборгованість перед видавництвами, що випустили продукцію в рамках минулорічної Програми у сумі 1 млн. 079,0 тис. грн. за 42 назвами.

За Програмою соціально значущих видань в першу чергу Комітет забезпечував випуск друкованої продукції на виконання розпоряджень та доручень Президента України, рішень Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Варто згадати конкретні державні нормативно-правові акти, за якими редакційні колективи видавництв на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України підготували й випустили у світ різноманітну за змістом літературу. Зокрема на виконання Указів Президента України “Про вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка” видавництвом “Наукова думка” випущено 1-6 томи “Повного зібрання творів Т.Г.Шевченка в 12 томах” та автентичне видання “Зібрання творів Т.Шевченка в 6 томах”; “Про проведення в Україні у 2004 році Року сім’ї” – “ВІЛ-інфекції і СНІД” В. Запорожана, Н. Аряєва, “Профілактична медицина” І. Доценка, Р. Габовича (видавництво “Здоров’я”; “Про 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853–1856 років” – “Таврійська губернія під час Кримської війни” (видавництво “Україна”), “Кримська Іліада” (видавництво “Таврія”), “Українці в Кримській війні” (видавництво “Маяк”); “Про проведення Року Республіки Польща в Україні” – “Зачаровані Карпати” Ф. Гамор, “Писанки українських Карпат” О. Соломченко (видавництво “Карпати”), “Око світу” Б. Обертинська, “Тому, що вони сущі” В. Шевченко, “Юзеф Пілсудський і Україна” Т. Зарецька (видавництво “Каменяр”), “Кримські сонети” А. Міцкевич, “Польські народні казки”, “Кіно і решта світу” А. Вайда (видавництво “Етнос”), Польсько-український і українсько-польський словник (видавництво “Світ”) та інші.

У рамках Програми 2004 року вийшла низка видань на відзначення знаменних дат у житті країни: до 60-річчя визволення України від фашистських загарбників, до 200-річчя з дня народження видатного вченого М. О. Максимовича (зокрема М. Максимович “У пошуках омріяної України”, М. Максимович “Листи”), побачили світ цікаві альбомні видання “Музей коштовностей України”, “Музей Марії Заньковецької”. (Талан)”, перекладні й тематичні словники, енциклопедичні видання, зокрема, енциклопедичний довідник з географії країн світу “Географія: світи, регіони, континенти” – автор О. І. Шаблій та інші.

Випущена за Програмою друкована продукція систематично передавалась Комітетом для поповнення суспільних фондів бібліотек України.

Слід зауважити, що питання забезпечення народу України книжковою продукцією в усіх жанрових нішах, галузях наукових знань та навіть освітніх видань неможливе лише за рахунок бюджетного фінансування.

Навіть найбагатша країна світу США не бере на себе відповідальності вирішувати означену проблему таким чином. Тому сьогодні необхідно на державному рівні відпрацювати механізм надання пільгових кредитів для реалізації видавництвами видавничих проектів. Лише за таких умов можливі реальні перемоги української видавничої галузі на власному книжковому ринку і в конкурентних умовах з російською книгою. Поки що спостерігається подальша тенденція до зменшення частки української книги на власних теренах.

За даними Книжкової палати України, кількість ринкових видань у 2003 році становила 0,36 книги на одного жителя, то вже у 2004 році – 0,31. Фактично це означає згортання кількості українських книг, які поширюються і можуть бути доступні широкому читацькому загалу в Україні, водночас відбувається їх заміщення книжками російського виробництва.

За даними Книжкової палати України кількість книг і брошур на одного жителя становить: у 2002 році – 1,0; у 2003 році – 0,8; у 2004 році – 1,1 (див. додаток).

З метою популяризації української книги та враховуючи те, що національна книга є одним із чинників формування позитивного іміджу України на міжнародній арені, Державний комітет телебачення і радіомовлення України організаційно забезпечує участь вітчизняних видавців у престижних міжнародних книжкових ярмарках та виставках.

Лише у нинішньому році Комітет організаційно забезпечив участь вітчизняних видавців, виготівників, розповсюджувачів друкованої продукції у таких пріоритетних міжнародних виставок-ярмарок як в Україні, так і за її межами, зокрема, ХІ Білоруській міжнародній книжковій виставці (лютий), у рамках 7-ої Європейської Міністерської конференції з питань політики у сфері ЗМІ у виставці “Україна інформаційна” (березень), VII Московській Національній виставці-ярмарку “Книги Росії” (вересень), IX Міжнародній спеціалізованій виставці ЗМІ в Білорусі (травень), 50-й Варшавській міжнародній книжковій ярмарці (травень), а ще 57-му Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку, відкриття якого відбудеться 19 жовтня. На єдиному національному стенді цього престижного виставкового заходу будуть представлені книжкові видання різної тематики майже ста тридцяти видавництв та видавничих організацій України.

Значно зріс рівень художнього оформлення та виконання вітчизняної друкованої продукції. За результатами міжнародного конкурсу “Оскусство книги” присуджено два перших та одне друге місце у різних номінаціях видавництву “Мистецтво” – за видання Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, “Національний заповідник “Софія Київська”, “Українці Казахстану”.

На сьогодні поліграфічна галузь України нараховує близько 2000 поліграфічних підприємств різних форм власності.

Відповідно до низки нормативно-правових актів з метою підвищення ефективності державного управління в системі видавничої підготовки, поліграфічного виконання і розповсюдження друкованої продукції у 1998 році було утворено ДАК “Укрвидавполіграфія”.

Засновником відповідно до Статуту Компанії визначено державу в особі Кабінету Міністрів України. На підставі наказів Держкомінформу України від 15 лютого та 30 листопа 2001 року шляхом корпоратизації здійснено перетворення 30 державних підприємств (19 поліграфічних підприємств, 2 галузевих науково-дослідних інститути, науково-виробничий центр “Поліном”, видавництво “Прапор”, 5 організацій книгорозповсюдження та 2 постачальницькі підприємства) у відкриті акціонерні товариства, сто відсотків акції яких передано ДАК “Укрвидавполіграфія” для формування статутного фонду Компанії, а саме:

ВАТ “Видавництво “Зоря”

ВАТ “Видавництво “Закарпаття”

ВАТ “Кіровоградське видавництво”

ВАТ “Видавництво “Лугань”

ВАТ “Волинська обласна друкарня”

ВАТ “Видавництво ”Вільна Україна”

ВАТ “Львівська книжкова фабрика “Атлас”

ВАТ “УНДІПП ім. Т.Шевченка”

ВАТ “Видавництво “Полтава”

ВАТ “Видавництво “Харків”

ВАТ “Харківська книжкова фабрика “Глобус”

ВАТ “Харківська книжкова фабрика ім. М.В.Фрунзе”

ВАТ “Харківська друкарня № 2”

ВАТ “Видавництво “Прапор”

ВАТ “Видавництво “Наддніпрянська правда”

ВАТ “Видавництво “Поділля”

ВАТ “Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”

ВАТ “Поліграфкнига”

ВАТ “Видавництво “Київська правда”

ВАТ “УкрНДІСВД”

ВАТ “Проектний і науково-виробничий центр “Поліном”

ВАТ “Сумська обласна друкарня”

ВАТ “Чернівецька обласна друкарня”

ДВАТ “Укрполіграфпостач”

ДВАТ “Львівполіграфпостач”

ДВАТ “Укркнига”

ДВАТ “Харківкнига”

ДВАТ “Одесакнига”

ДВАТ “Донбаскнига”

ДВАТ “Галицька книга”

За класифікацією форм власності майно Компанії та товариств належить до державної корпоративної власності.

Фінансово-економічні показники діяльності відкритих акціонерних товариств Компанії підтверджують, що ситуація в цій структурі досить складна, неоднозначна і невизначена.

Певне поліпшення фінансово-економічних показників не пов’язано з її основною діяльністю.

Як результат з 30-ти підприємств Компанії у 2004 році 12 були збитковими. В першому півріччі 2005 року – 13 збиткові, а загальний чистий прибуток складає всього 43,5 тис. грн.

Загальна сума збитків від основної діяльності Компанії за 6 місяців поточного року становить 3 млн. 868 тис.грн.

Компанією не забезпечується проведення єдиної технічної політики, організація та координація робіт, пов’язаних з виробництвом і впровадженням нової техніки, розробленням і застосуванням передових технологій у поліграфічній сфері.

Потребує вирішення питання, пов’язане з оновленням парку машин видавничо-поліграфічного комплексу країни. Крім того, низька купівельна спроможність населення не дозволяє виробникам друкованої продукції накопичити достатньо коштів для проведення технічного переоснащення виробництва власними силами.

Гостро стоїть питання завантаження діючих виробничих потужностей як книжково-журнальною, так і газетною продукцією.

Аналіз показників використання виробничих потужностей засвідчує, що основне обладнання значної частини підприємств використовується для випуску книжково-журнальної та газетної продукції менше ніж на 40 відсотків (ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, ВАТ “Видавництво “Наддніпрянська правда”, ВАТ “Видавництво “Поділля”, ВАТ “Сумська обласна друкарня”, ВАТ “Харківська друкарня № 2”).

5 з 18 діючих поліграфічних підприємств Компанії мають показники використання виробничих потужностей в межах 51–58 відсотків. Решта підприємств використовує потужності на 63–86 відсотків.

Все це підтверджує, що за роки діяльності ДАК “Укрвидавполіграфія” підвищення ефективності державного управління в сфері видавничої підготовки та поліграфічного виконання не відбулося. Мета, задля якої було створено Компанію, не досягнута.

За роки своєї діяльності Компанія не лише не підвищила ефективність державного управління в сфері видавничої підготовки, поліграфічного виконання і розповсюдження друкованої продукції, не забезпечила належних результатів фінансово-господарської діяльності державних акціонерних товариств, які входять до її складу і є її основою, а й призвела до того, що майже половина підприємств компанії збиткові, а деякі з підприємств навіть втратили свої цілісні майнові комплекси (ВАТ “Видавництво “Лугань”, ДВАТ “Донбаскнига”, ВАТ “Харківська книжкова фабрика ім. М.В.Фрунзе”).

Однією з причин незадовільним управлінням державними акціонерними товариствами є виведення підприємств із галузевого принципу управління. Всі намагання Комітету які є засновником акціонерних товариств, налагодити ділову співпрацю зустріли різкий спротив з боку керівництва Компанії, головним аргументом якого є те, що вона створена Кабінетом Міністрів України.

Складна ситуація спостерігається у галузевих науково-дослідних установах, які перетворені у відкриті акціонерні товариства і входять до складу Компанії, в основних напрямках діяльності якої передбачене здійснення науково-дослідних робіт, однак питаннями розвитку галузевої науки опікується лише Комітет.

За бюджетною програмою “Прикладні розробки у сфері ЗМІ” у 2005 році передбачено 179,9 тис. грн. на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Основним виконавцем є ВАТ “УНДІП ім. Т. Шевченка”. Інститутом проводяться роботи з розробки нормативно-технічної документації, вкрай необхідної галузі, нових технологій, деяких видів поліграфічних матеріалів з використанням вітчизняної сировини.

Слід зазначити, що на сьогодні, на жаль, другий науково-дослідний інститут ВАТ “УкрНДІСВД” після зміни голови правління майже не займається науковими розробками.

Враховуючи вищевикладене, з метою збереження в Україні поліграфічної галузі за результатами роботи міжвідомчої робочої групи, яка була створена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2005 року №349-р “Про заходи щодо забезпечення подальшого функціонування державних (національних) акціонерних товариств та холдингових компаній” та провела аналіз фінансово-господарської діяльності Компанії Комітет запропонував:

- ДАК “Укрвидавполіграфія” передати в управління Держкомтелерадіо України спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення державної політики в інформаційній та видавничій сферах;

- невідкладно прийняти постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження Спостережної ради ДАК “Укрвидавполіграфія”;

- оновити склад правління Компанії шляхом обов’язкового залучення фахівців поліграфічної справи.

Матеріали перевірки з висновками і пропозиціями та протоколи засідань міжвідомчої робочої групи надіслані Мінекономіки України для подальшого інформування Кабінету Міністрів України.

Одною із складових видавничої справи є книгорозповсюдження.

До 1991 року в Україні функціонувала єдина державна мережа книжкової торгівлі. На той час вона налічувала близько 1100 державних книгарень і входила до складу Українського оптово-роздрібного об’єднання книжкової торгівлі “Укркнига”. Розгалужену мережу книгарень та кіосків мали також Укоопспілка, “Союздрук”, “Військова книга”. Наявність мережі підприємств книгорозповсюдження давала можливість охоплювати все населення України і дозволяла стабільно працювати видавцям і поліграфістам. Діяла чітка триєдина система – видавництво, поліграфія, книгорозповсюдження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” було роздержавлена державну систему книгорозповсюдження.

Іншим директивним документом, Указом Президента України від 31.01.92 р. №70 “Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування”, книжкову торгівлю було прирівняно до загальної торгівлі. Але оскільки книжкова продукція в процесі реалізації не витримувала конкуренції з іншими товарами, то місцеві органи влади почали не лише перепрофільовувати книжкові магазини, а й виселяти їхні колективи із займаних приміщень.

Тому на сьогодні в Україні значно скоротилась мережа спеціалізованих книготорговельних підприємств. За даними облдержадміністрацій мережу складають близько 900 підприємств, враховуючи і приватних підприємців, які займаються реалізацією книжкової продукції зі столиків та на лотках. Основна кількість підприємств розташована у містах і в районних центрах, на селі ж мережа книгарень і книжкових відділів майже повністю знищена.

Внаслідок ліквідації в Україні єдиної системи книгорозповсюдження виникла проблема не лише із забезпеченням потреб населення в друкованій продукції, а й у комплектуванні публічних, шкільних, відомчих бібліотек, фонди яких поповнювалися новими виданнями, що випускалися на всій території України завдяки функціонуванню мережі бібліотечних колекторів.

Існуюча на сьогодні мережа книгорозповсюдження з комунальною, колективною та приватною формами власності не має цілісного управління, тому Держкомтелерадіо, відповідні структурні підрозділи облдержадміністрацій не лише не володіють повною інформацією про стан і обсяги реалізації друкованої продукції, а й не мають можливості якимось чином впливати на формування асортименту книгарень.

Ще більше ускладнилась ситуація після того, як згідно з відповідними урядовими рішеннями були розформовані обласні управління у справах преси та інформації.

З метою поліпшення ситуації у книговидавничій справі на нинішньому етапі необхідно адаптувати чинне законодавство до потреб суб’єктів видавничої справи. Діюча законодавча база не сприяє виходу видавничої галузі з кризи. У разі прийняття відповідних рішень, які ініціюватиме Комітет, на урядовому рівні будуть створені передумови для дальшого реформування видавничої сфери. Це дозволить збільшити випуск друкованої продукції як за назвами, так і за тиражами, сприятиме більш повному задоволенню потреб населення у вітчизняній друкованій продукції, видавнича сфера як сектор національної економіки стане прибутковою.

Загалом стратегія розв’язання існуючих проблем у видавничій сфері передбачає:

-вдосконалення системи управління видавничою справою з метою втілення у життя державного протекціонізму у видавничій сфері;

-розроблення та приведення в дію механізму реалізації державного протекціонізму щодо підтримки вітчизняних видавців, виготівників та розповсюджувачів видавничої продукції;

-здійснення моніторингу чинного законодавства, визначення переліку та характеру нових законодавчих документів чи змін і доповнень до існуючих з метою створення нормативної бази для подолання кризових явищ у книговидавничій галузі;

-створення сприятливих умов для розвитку усіх форм власності і господарювання суб’єктів видавничої справи;

-визначення оптимальної кількості складових видавничого комплексу – видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження з метою забезпечення замкненого технологічного циклу підготовки, випуску і розповсюдження друкованої продукції;

-перегляд переліку найважливіших об’єктів книговидання, які не підлягають приватизації; забезпечення державної підтримки суб’єктів видавничої справи усіх форм власності;

-поліпшення наукового, інформаційного, кадрового забезпечення видавничої галузі.