Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко: «Запит на інформацію про НАТО – величезний». Марія Арєф’єва. Журнал «Україна до НАТО», №1 (січень 2021 року)

Протягом останніх років підтримка вступу України до НАТО в суспільстві зростає, проте говорити про загальнонаціональний консенсус щодо євроатлантичної інтеграції держави ще зарано

Однією з головних перепон на цьому шляху є нестій кість суспільної підтримки інтеграції України до НАТО через неналежний рівень поінформованості українців про основні цілі та засади діяльності Альянсу. У східних регіонах країни майже кожен п’ятий громадянин вважає Північноатлантичний альянс агресивним військово-політичним союзом, що зовсім не відповідає дійсності, але негативно впливає на сприйняття українцями ідеї до вступу держави до НАТО. Тому гострота проблеми зумовлює необхідність ефективного інформаційного супроводження курсу інтеграції України до Альянсу.

Про інформаційно-роз’яснювальні кампанії щодо підвищення обізнаності суспільства про НАТО та інші заходи, які спрямовані на якнайшвидшу інтеграцію країни до євроатлантичної спільноти Ukraine to NATO розмовляє з Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олегом Наливайком.

Шановний Олеже Ігоровичу, як Ви вважаєте, чи достатньо проводиться інформаційних заходів у рамках реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України для того, щоб населення мало повну картину щодо головних цілей та діяльності НАТО і дійсно розуміло, для чого ми прагнемо членства в Альянсі?

У листопаді-грудні 2019 року на замовлення Держкомтелерадіо громадською організацією «Центр прикладних досліджень» було проведено загальнонаціональне соціологічне дослідження для вивчення тенденцій зміни громадської думки в різних регіонах України щодо ставлення до вступу України в НАТО та державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції. Оскільки це останні результати, пошлюся саме на цифри цього дослідження.

Отже, порівняння даних з травнем 2019 року свідчить про позитивну динаміку: кількість обізнаних щодо НАТО людей зросла за півроку на 6,5%, а частково обізнаних зменшилась на 8,7%. Разом з тим варто зазначити, що серед населення залишається найбільший запит на інформацію про позитивні та негативні наслідки для України від процесу інтеграції та вступу до Альянсу, а також про можливості НАТО для допомоги щодо встановлення миру на Донбасі.

2. Яким чином можна розширити рамки інформаційної роботи у суспільстві щодо роз’яснення всіх аспектів вступу України до НАТО?

Шляхом активного залучення всіх органів влади, профільних громадських організацій, місцевих лідерів громадської думки до комунікування процесу євроатлантичної інтеграції. Загальний ефект від такої взаємодії дає змогу створити структуровану комунікацію, за якої комплекс взаємозалежних заходів відбуваються у певній послідовності та підсилюють один одного.

3. Кого треба в першу чергу залучати до цієї інформаційної кампанії та як скоординувати спільну роботу урядового та громадського сектору щодо висвітлення євроатлантичної інтеграції держави?

В рамках урядових щорічних планів заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017-2020 роки така співпраця існує і координується Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, що власне і передбачено Указом Президента про Концепцію. Відповідно до цих планів до інформаційної кампанії широко залучається громадськість через проведення діалогу і дискусій щодо державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та відносин України з НАТО. Крім того, до імплементації Концепції повинні бути залучені центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, а також громадянське суспільство.

4. У країнах колишнього радянського табору, - тих, хто вже давно є членом НАТО, перед вступом до Альянсу проводилися потужні інформаційні кампанії, які, насамперед, ініціювала держава та активно і, в першу чергу, фінансово підтримувала їх проведення. Скажіть, а чи в достатніх обсягах здійснюється фінансування українських інформкампаній щодо НАТО, щоб забезпечувати їхню ефективність? Чого нам, окрім коштів, бракує у цій сфері роботи з суспільством?

За бюджетною програмою «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» у 2018 та 2019 роках у Державному бюджеті було передбачено видатки у розмірі 20,0 млн. грн. щороку. З них орієнтовно 10 млн. грн на реалізацію інформаційних заходів з питань євроатлантичної інтеграції. У рамках цих коштів минулого року, зокрема, вдалося реалізувати Всеукраїнську інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо змісту і засад взаємодії України з НАТО та ролі НАТО у зміцненні міжнародної стабільності і безпеки та таку ж кампанію про поступи України на шляху до євроатлантичної інтеграції, зокрема щодо впровадження глибинних демократичних реформ, використання потенціалу та практичної допомоги держав - членів НАТО.

Також було організовано Всеукраїнський конкурс на кращу публікацію в електронних, друкованих засобах масової інформації, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції.

Ми організували та провели низку регіональних тренінгів та семінарів для засобів масової інформації щодо протидії гібридним загрозам у рамках діяльності спільної платформи Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні.

А також вдалося здійснити два загальнонаціональних кількісних соціологічних досліджень - щодо ставлення громадськості до вступу України в НАТО та для відстеження змін у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Звичайно, для досягнення мети суттєвого зростання підтримки громадянами євроатлантичних прагнень України, фінансування комунікаційних заходів має бути більшим. Але варто зауважити, що до 2017 року взагалі на ці цілі зовсім не передбачалося державного фінансування.

Але, крім коштів, дещо бракує залучення всіх центральних органів виконавчої влади і внутрішньої координації між ними задля реалізації спільної мети і комунікаційних задач.

5. Як враховується досвід країн-сусідів України, які теж мали проблеми щодо підтримки населення НАТО, але провели успішні інформаційні кампанії та змінили думку суспільства?

Україна, в першу чергу, керується щорічними висновками оціночної місії делегації міжнародного секретаріату НАТО в рамках виконання Україною Річних національних програм щодо поступу нашої країни до набуття критеріїв членства в Альянсі, усунення недоліків та врахування рекомендацій сторони НАТО. Основою для проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян щодо процесу євроатлантичної інтеграції України як раз і є Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО, так званий дороговказ для досягнення внутрішніх реформ, запровадження яких дозволить Україні відповідати критеріям членства. Досягнення і внутрішні перетворення в країні і лягають в основу комунікаційних кампаній.

6. Чи не втратила держава після остаточної імплементації Закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ дієвий інструмент щодо інформування суспільства про НАТО? Та як взагалі друковані видання пережили цю реформу?

Цікавість українських медіа до теми євроатлантичної інтеграції не залежить від форми їх власності. Незалежні ЗМІ охоче долучаються до проектів з вивчення медійного досвіду країн-членів НАТО, беруть участь у тренінгах та семінарах для ЗМІ щодо протидії гібридним загрозам та вивчення досвіду протидії гібридній війні. Зокрема, минулого року в регіональних семінарах, які були проведені ТОВ «Євромедіа Компані» на замовлення Держкомтелерадіо в Одесі, Чернігові, Львові, Краматорську і Харкові, переважна більшість учасників були саме представники реформованих комунальних ЗМІ.

Також активну участь саме роздержавлені ЗМІ взяли у Всеукраїнському конкурсі на кращу публікацію в електронних, друкованих засобах масової інформації, теле- і радіопередачу про НАТО та державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції. Переможці конкурсу відвідали штаб-квартиру НАТО в Брюсселі та штаб Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (м. Монс, Бельгія).

Тепер щодо реформи державних і комунальних друкованих ЗМІ. За даними моніторингу Держкомтелерадіо, реформовано 611 видань, що становить майже 96% від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, які реально виходили на кінець 2018 року. Це, зокрема, 566 комунальних, що становить 97% від загальної кількості комунальних видань, які також реально виходили на кінець 2018 року, 45 державних, що складає близько 91% від загальної кількості державних видань, які виходили.

Отже, реформа відбулася. На мій погляд, вона складається не з двох, а з трьох етапів. І зараз триває її третій етап, і він є основний. Це етап, коли ЗМІ реформувалися, але тепер їм треба утриматись, розвиватися і йти далі.

7. А як залучається неурядові організації та недержавні ЗМІ до інформаційної кампанії щодо НАТО? Які найближчі партнери Комітету щодо цього питання та на чию підтримку розраховуєте в першу чергу?

З представниками неурядових організацій співпрацюємо в рамках інформаційних проявів, проводимо спільні тренінгові заходи для представників ЗМІ із залученням експертів неурядового сектору, зокрема, науковців та представників громадських організацій у якості спікерів. Також представники громадських організацій беруть учать у відкритих тендерах на організацію та проведення різних комунікаційних заходів у рамках реалізації щорічних урядових планів заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.

8. Які нестандартні підходи до проведення інформаційних кампаній щодо вступу країни до НАТО планується задіяти у майбутньому?

Це залежатиме від аналізу настроїв громадян, соціологічних досліджень щодо очікувань і пересторог громадян, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією. Відповідно, після вивчення настроїв громадськості будуть підбиратись окремі комунікаційні інструменти і канали під кожну цільову аудиторію. Вибір каналу комунікації обумовлений передусім цільовою аудиторією, зокрема уподобаннями та традиціями медіаспоживання різних цільових груп. Але очевидно, що сьогодення вимагає активного залучення новітніх медіа (інтернету, зокрема соцмереж). До основних переваг належать оперативність та інтерактивність, отримання реального зворотнього зв’язку (можливість аналізу коментарів, інтерпретації поведінки, передбачення можливих дій тощо), мультимедійність.

9. Яким чином необхідно будувати інформаційні кампанії в тих регіонах України, де кількість противників НАТО є найбільшою? Як та за допомогою яких механізмів можна змінити ставлення населення цих регіонів до євроатлантичної інтеграції та досягнути позитивних змін у підтримці курсу країни до НАТО?

На мою думку, з такими регіонами треба працювати окремо, специфічними, м’якішими меседжами і, в першу чергу, прикладами конкретної допомоги Україні, переводячи комунікацію у русло прикладів соціальних аспектів взаємодії Україна-НАТО і гуманітарної допомоги громадянам таких регіонів. Це має здійснюватися шляхом спростування міфів про те, що НАТО – суто військовий і агресивний блок, адже у сприйнятті 18% українців Донбасу НАТО є агресивним військовим блоком.

Дійсно, рівень підтримки євроатлантичного курсу України в регіонах різний. У 2019 році за вступ України до НАТО проголосувало б 62 % українців, 21% - проти. Найбільша підтримка євроатлантичного курсу України – на заході країни, найменша – на Донбасі. З огляду на це і треба вибудовувати у майбутньому інформаційні кампанії, шляхом діалогу шукаючи аргументи для переконання наших співвітчизників у позитивній перспективі євроатлантичної інтеграції України.

Марія Арєф’єва