Борис Гуменюк – відомий письменник, громадський та політичний діяч. Був членом проводу Крайової організації УГС (Української Гельсінської Спілки), головою виконкому обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, заступником голови районної організації НРУ (Народного Руху України), брав участь у студентському голодуванні 1990 року. У літературі дебютував 1993 року першою збіркою віршів «Спосіб захисту» (видавництво «Український письменник»). Автор романів «Лук'янівка» (2005 рік, видавництво «Факт»), «Острів» (2007 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»), повісті «Та, що прибула з неба» (2009 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»), збірки поезій «Вірші з війни» (2014 рік, «Видавництво Сергія Пантюка»; 2015 рік, видавництво «Ярославів Вал»).

Нагороджений медалями «Святих Кирила та Мефодія» (2006 р.) і «За жертовність та любов до України» (2015 р.) Української Православної Церкви Київського Патріархату, названий «Людиною року» національним конкурсом рейтингів «Золота фортуна» (2014 р.).

Збірка «Вірші з війни» Бориса Гуменюка була відзначена 2014 року літературною премією ім. В. Свідзінського та увійшла до списку Премії «Найкраща книга 22 Форуму видавців» у номінації «Спеціальна відзнака Міжнародного Інституту освіти, культури та зв’язку з діаспорою НУ «Львівська політехніка».

«Борис Гуменюк сповідує принцип «життя як творчість і творчість як життя, ‑ зазначив перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. - Найкращий тому доказ те, що написана ця збірка під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис Гуменюк зі зброєю в руках відстоював незалежність і соборність України. Він один із тих літераторів, хто після Революції Гідності пішов добровольцем захищати Україну від російської агресії».