Аналіз регуляторного впливу
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих
засобів масової інформації»
Проблема – запровадження декларативного принципу у веденні суб’єктами господарювання діяльності з розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації
1. Визначення та аналіз проблем
На сьогоднішній день в Україні діє Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», прийнятий у 1992 році, який є основним законодавчим актом, що встановлює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації.
Так, частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що для розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації в Україні необхідно одержати дозвіл відповідного державного органу, якщо порядок розповсюдження не встановлено міжнародним договором.
Підпунктом 25 пункту 4 Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 897, до повноважень Комітету віднесено функцію з видачі дозволів на розповсюдження зарубіжних друкованих засобів масової інформації в Україні.
Порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів, а також правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
На сьогодні одним із пріоритетних питань державної регуляторної політики є спрощення діяльності суб’єктів господарювання, а саме: скасування кількості документів дозвільного характеру та запровадження декларативного принципу на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу.
Також, практика інших країн свідчить про ліберальний шлях державної реєстрації засобів масової інформації і застосування способу державного регулювання не дозвільного, а реєстраційного чи повідомлювального характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюється можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.
Крім того, з боку розповсюджувачів зарубіжних періодичних видань до Держкомтелерадіо надходять численні усні звернення щодо отримання права на розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації.
У зв’язку з цим, виникла необхідність в удосконаленні правового регулюванні у цій сфері.
2. Цілі державного регулювання
До основних цілей, які покладені в основу проекту Закону України слід віднести:
- запровадження декларативного принципу у веденні суб’єктами господарювання діяльності з розповсюдження в Україні зарубіжних періодичних видань на підставі повідомлення;
- запровадження ведення обліку зарубіжних друкованих засобів масової інформації, які розповсюджуються в державі на підставі повідомлення;
- встановлення відповідальності за розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації без подання повідомлення;
- визначення органу, уповноважені посадові особи якого матимуть право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
- забезпечення захисту інформаційного простору держави.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей
Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.
Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною, оскільки без внесення відповідних змін до чинного законодавства не буде запроваджено декларативний принцип щодо надання права розповсюджувати в Україні зарубіжний друкований засіб масової інформації на підставі подання повідомлення, а разом з тим, не буде виконано доручення Кабінету Міністрів України щодо спрощення діяльності суб’єктів господарювання, а саме: скасування кількості документів дозвільного характеру та запровадження декларативного принципу на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу.
Друга альтернатива – внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» в частині визначення порядку розповсюдження в Україні зарубіжних періодичних видань на підставі повідомлення та встановлення відповідальності за розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації без подання повідомлення.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації» допоможе вирішити одне із пріоритетних питань державної регуляторної політики стосовно запровадження декларативного принципу щодо надання права розповсюджувати в Україні зарубіжний друкований засіб масової інформації на підставі подання повідомлення до центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, якщо порядок розповсюдження не встановлено міжнародним договором. У такий спосіб суб’єкт господарювання набуває право розповсюджувати в Україні зарубіжний друкований засіб масової інформації без отримання документа дозвільного характеру.
Разом з цим, Держкомпідприємництво у своєму листі від 14.07.2010 р. №9001 наполіг на необхідності підготовки проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» в частині надання права розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого засобу масової інформації на підставі подання декларації».
4. Механізм та заходи, які пропонуються для розв’язання проблем
В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері друкованих засобів масової інформації. Серед них: закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про видавничу справу», «Про інформацію», «Про обов’язковий примірник документів», «Про інформаційні агентства», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» тощо.
Даним механізмом регулювання, яким передбачається розв’язати проблему, пропонується:
1) внести зміни до таких законодавчих актів України:
до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення відповідальності за розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого засобу масової інформації без подання повідомлення до центрального органу виконавчої влади (штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та визначення органу, уповноважені посадові особи якого матимуть право складати протоколи про правопорушення (Кодекс пропонується доповнити новою статтею 186-7 та внести зміни до статті 255);
до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» в частині визначення поняття зарубіжних друкованих ЗМІ; процедури отримання права на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; встановлення відповідальності за розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого засобу масової інформації без подання повідомлення (зміни до статей 6, 17, 39 та 41);
2) реалізація Закону передбачає розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання повідомлення для отримання права розповсюджувати в Україні зарубіжні друковані засоби масової інформації».
5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акту
Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.
Прийняття даного регуляторного акта надасть можливість створити необхідні умови для реалізації права на інформаційний простір, забезпечить спрощення діяльності суб’єктів господарювання щодо розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації шляхом скасування дозволу на цей вид діяльності та, натомість, запровадження декларативного принципу щодо надання права розповсюджувати в Україні зарубіжний друкований засіб масової інформації на підставі подання повідомлення.
Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту буде здійснювати: Державний комітет телебачення та радіомовлення України.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Для виконання вимог запропонованого законопроекту достатньо наявної матеріально-технічної бази та людських ресурсів.
Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.
Прийняття Закону у запропонованій редакції забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
Суб’єкти | Вигоди | Витрати |
Держава | - забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері; - удосконалення організаційно-правових засад діяльності суб’єктів господарювання з розповсюдження в Україні зарубіжних періодичних видань; - запровадження ведення обліку зарубіжних друкованих засобів масової інформації, які розповсюджуються в державі. на підставі повідомлення. | додаткові витрати відсутні. |
Суб’єкти господарювання | - легітимність розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації; - безоплатність розповсюдження в Україні зарубіжних періодичних видань на підставі повідомлення; - спрощення здійснення діяльності суб’єктів господарювання (без отримання документа дозвільного характеру). | витрати, пов’язані із виплатою штрафних санкцій за розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого засобу масової інформації без подання повідомлення до центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, а саме: накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». |
Громадяни | - доступність і якість зарубіжних друкованих засобів масової інформації; - захист від отримання інформації, що здатна спричинити шкоду моральному здоров’ю населення. | додаткові витрати відсутні. |
Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту
Термін дії Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акту або втрати ним чинності.
8. Визначеність показників результативності регуляторного акту
Дія регуляторного акта поширюється на суб’єктів господарювання, які є розповсюджувачами в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації.
Основними показниками результативності регуляторного акту є:
1) суб’єкти господарювання, на яких поширюватиметься дія регуляторного акту, зможуть здійснювати свою діяльність на законних підставах і у прозорому правовому полі. Кількість суб’єктів може бути визначена після введення в дію регуляторного акта. Витрачання коштів і часу суб’єктами господарювання при виконанні вимог акта – в межах встановлених чинним законодавством;
2) легітимність розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації та їх облік;
3) рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – високий, оскільки законопроект було оприлюднено на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо (www.comin.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» підрозділ «Проекти регуляторних актів», а також у розділі «Законопроектна діяльність» підрозділ «Проекти законів»;
4) надходження коштів до державного бюджету від сплати штрафних санкцій за розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого засобу масової інформації без подання повідомлення до центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акту
Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу рівня дотримання законодавства з питань розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації.
Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності Закону шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.
Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Законом, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.
У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.
Періодичне відстеження здійснюватиметься Держкомтелерадіо раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.
Голова Державного комітету
телебачення та радіомовлення Юрій Плаксюк
«___» жовтня 2010 р.