АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

У наслідок неправильного та недостатнього регулювання, в національному інформаційному просторі України спостерігається низка негативних явищ, які створюють загрози національній безпеці України.

За умов швидкого розвитку глобального інформаційного суспільства, широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки.

У цьому році на території нашої держави здійснюється психологічний тиск з боку засобів масової інформації вказаної держави, що ведуть так звану  «інформаційну війну» проти України,  втягуючи і захоплюючи стратегічні об’єкти  української телекомунікаційної інфраструктури, з метою поширення неправдивих відомостей про події, що дійсно відбуваються на півострові.

За даними громадської організації «Інститут масової інформації» з початку російської окупації Криму зафіксовано щонайменше 62 випадки грубих порушень свободи слова. Мають місце численні перешкоджання професійній діяльності журналістів. При цьому, кількість таких порушень щоденно зростає. Все це відбувається на тлі масованого і агресивного інформаційного наступу російської пропаганди, яка всупереч європейським стандартами у сфері засобів масової інформації, розпалює в Україні міжнаціональну ворожнечу, закликає до повалення законної української влади, розчленування незалежної і соборної України.

За період з 20 по 23 квітня 2014 року у засобах масової інформації поширено повідомлення про захоплення в м. Слов'янську прихильниками так званої Донецької народної республіки українських та іноземних журналістів: Ірму Крат та Сергія Лефтера (Україна), Поля Гого і Коссімо Аттанасіо (Італійська Республіка), Дмитра Галка (Республіка Білорусь), Саймона Островського (Сполучені Штати Америки).

Інформація про факти викрадення внесена в журнал єдиного обліку звернень та заяв громадян ГУМВС України в Донецькій області.

Водночас, за інформацією Міністерства внутрішніх справ України, у правоохоронців відсутні відомості про перебування даних журналістів у м. Слов'янську.

24.04.2014 Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович висловила глибоку стурбованість постійними негативними прикладами стосовно безпеки журналістів в Україні.

Зазначимо, що відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" представники іноземних засобів масової інформації, які працюють в Україні на постійній основі, погоджують відповідні звернення з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та отримують у Державній міграційній службі України посвідку на тимчасове проживання в Україні, яка є законною підставою для перебування на території нашої держави.

3 червня 2013 року Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства закордонних справ України від 20.05.2013 № 139 «Про втрату чинності наказу МЗС України від 14.09.2005 № 150 «Про затвердження Положення про акредитацію в Україні іноземних кореспондентів та представників іноземних засобів масової інформації», оскільки згідно з новою редакцією Закону України «Про інформацію» (внесено зміну до статті 40 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні») законодавство не передбачає таких повноважень МЗС України.

Таким чином, на сьогодні МЗС України здійснює лише акредитацію представників іноземних засобів масової інформації на міжнародні заходи, які відбуваються в Україні.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2014 «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України», уведеного в дію Указом Президента України від 01.05.2014 № 449, Кабінету Міністрів України у місячний строк передбачено розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав, передбачивши, зокрема, визначення механізму протидії негативному інформаційно-психологічному впливу, в тому числі шляхом заборони ретрансляції телевізійних каналів, а також щодо запровадження для іноземних засобів масової інформації системи інформування та захисту журналістів, які працюють у місцях збройних конфліктів, вчинення терористичних актів, при ліквідації небезпечних злочинних груп.

07.05.2014 під час організованої МЗС України наради обговорювалося питання впровадження дієвого механізму акредитації іноземних журналістів, працівників засобів масової інформації, а також заходи щодо активізації міжнародного співробітництва з питань протидії негативним інформаційно-психологічним впливам та кібернетичній злочинності.

У зв’язку з цим, виникла необхідність у підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав».

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є удосконалення механізму протидії інформаційній агресії іноземних держав.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, яким пропонується внести зміни до:

Кримінального кодексу України, доповнивши його статтями 361-3, 361-4, 362-1, передбачивши відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу державних електронних інформаційних ресурсів або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, критичних об’єктів національної інформаційної інфраструктури; несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, що оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах; несанкціоновані дії з інформацією, що оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах критичних об’єктів національної інформаційної інфраструктури, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації;

Кодексу адміністративного судочинства України, доповнивши його статтею 183-7, а також внести зміни до статті 256 цього Кодексу;

статті 216 Кримінально процесуального кодексу України, передбачивши, що досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 361-3, 361-4, 362-1, здійснюють слідчі органів безпеки;

статей 28, 42, 49, 59, 71, 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», передбачивши, зокрема, визначення механізму протидії негативному інформаційно-психологічному впливу;

статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», передбачивши повноваження Національної ради щодо подання до суду позовної заяви про тимчасове припинення розповсюдження та/або ретрансляції телерадіопрограм, які походять з-поза меж України, на території України;

статті 25 Закону України «Про інформацію», передбачивши реєстрацію Міністерством закордонних справ України іноземних журналістів та інших працівників іноземних засобів масової інформації.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Проектом Закону України передбачається внести зміни до низки законодавчих актів щодо протидії інформаційній агресії іноземних держав, передбачивши, зокрема, визначення механізму протидії негативному інформаційно-психологічному впливу, в тому числі шляхом заборони ретрансляції телевізійних каналів, а також щодо запровадження для іноземних засобів масової інформації системи інформування та захисту журналістів, які працюють у місцях збройних конфліктів, вчинення терористичних актів, при ліквідації небезпечних злочинних груп.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту дозволить позитивно вплинути на забезпечення інформаційного суверенітету України, сприятиме захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України, недопущення обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

Прийняття акта дозволить позитивно вплинути на забезпечення інформаційного суверенітету України, сприятиме захисту національного інформаційного простору.

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 6, який набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є

- кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено у підрубриці «Проекти законів» рубрики «Законопроектна діяльність» та у підрубриці «Проекти регуляторних актів» рубрики «Регуляторна діяльність» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо України.

15.05.2014 положення проекту Закону України оприлюднені на Міжнародній науковій конференції «Десяті юридичні читання. Юридична освіта і наука в Україні: традиції та новації», організованій Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Даними, на основі яких буде здійснюватись відстеження результативність регуляторного акта, є статистичні показники, а саме:

кількість зареєстрованих в МЗС України іноземних журналістів, інших працівників іноземних засобів масової інформації, що здійснюють професійну діяльність на території України;

кількість звернень до суду Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення з позовною заявою про тимчасове припинення розповсюдження або ретрансляції таких телерадіопрограм на території України

кількість застосовуваних Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення санкцій до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, які розповсюджують теле- та/чи радіопрограми, що містять заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу України, до розв’язування агресивної війни або воєнного конфлікту, до масових заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, розпалюють ворожнечу чи ненависть на основі національності, раси, релігії, статі або за іншою ознакою.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів із повторного відстеження.

Голова

Держкомтелерадіо України Олег Наливайко

«___» липня 2014 р.