АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про реформування державних

і комунальних друкованих засобів масової інформації»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Відповідно до абзацу п’ятого підпункту 3 пункту 1 Плану заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 12.01.2011 № 24, Держкомтелерадіо України забезпечував супроводження у Верховній Раді України вказаного законопроекту.

01.02.2011 законопроект (реєстр. № 6468) не було включено до порядку денного. Відповідно до частини другої статті 22 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, зазначений законопроект вважається знятим з розгляду та відхиленим.

Оскільки Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування (підпункт 12.4 пункту 12 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 05.10.2005 № 1466), Держкомтелерадіо України продовжив роботу з підготовки урядового проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

При цьому слід зазначити, що Річною національною програмою співробітництва Україна – НАТО на 2012 рік, затвердженою Указом Президента України від 19.04.2012 № 273, розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації визначено одним з пріоритетних завдань на поточний рік.

25.04.2012 на з’їзді Національної спілки журналістів України доповідачі з різних областей України зауважили, що існують проблеми комунальних засобів масової інформації у відносинах із місцевою владою, які подекуди завершуються судами, і звернули увагу на необхідність реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

На законодавчому рівні питання обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації певною мірою врегульовано, а саме: частиною третьою статті 15 Конституції України цензура заборонена, законами України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачено норми щодо заборони втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з державною часткою фінансування у діяльність друкованих засобів масової інформації. Але таке регулювання суспільних відносин щодо забезпечення незалежної діяльності друкованих засобів масової інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування є недостатнім.

У зв’язку з наведеним, та враховуючи вимоги підпункту 12.4 пункту 12 Резолюції ПАРЄ № 1466, відповідно до якого рекомендовано розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, предметом правового регулювання зазначеного проекту Закону України було визначено коло суспільних відносин щодо обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації, шляхом започаткування процесу реформування друкованих засобів масової інформації та їх редакцій, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Крім того, слід зазначити, що Законом України «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна» вже передбачено прийняття закону про реформування державних та комунальних засобів масової інформації. Так, згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону тимчасово, до набрання чинності законом про реформування державних та комунальних засобів масової інформації, встановлено мораторій на відчуження приміщень та майна редакцій державних та комунальних засобів масової інформації.

Друковані засоби масової інформації в Україні умовно можна поділити на державні друковані засоби масової інформації (засновниками яких є органи державної влади), комунальні друковані засоби масової інформації (засновниками яких є органи місцевого самоврядування або органи місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією) та недержавні друковані засоби масової інформації (засновниками яких є недержавні суб’єкти господарювання).

На сьогодні в Україні зареєстровано 669 комунальних друкованих засобів масової інформації.

Засновниками вказаних друкованих засобів масової інформації є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, трудовий колектив редакції, комунальні підприємства, державні підприємства, видавничо-поліграфічні комплекси та господарські товариства.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що Україні потрібні незалежні друковані засоби масової інформації, які забезпечуватимуть задоволення культурних та інформаційних потреб громадян України.

У зв’язку з цим, для врегулювання зазначеного питання Держкомтелерадіо України підготовлено проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на діяльність друкованих засобів масової інформації.

Механізмом досягнення вказаної мети є передбачення у проекті Закону України положень стосовно обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації, зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також забезпечення соціальних гарантій журналістам реформованих державних та комунальних друкованих засобів масової інформації.

З цією метою проектом Закону України пропонується реформувати друковані засоби масової інформації та редакції, засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, згідно з яким запроваджується реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, що має здійснюватися такими способами:

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції — у разі відсутності державного (комунального) майна у майні редакції;

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з наступною приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, — у разі, коли трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації;

перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Зважаючи, що демократичний, європейський вибір українського суспільства неможливий при існуванні друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органами державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюватиметься у два етапи: перший – протягом 3 років з дня набрання чинності цим Законом та другий – протягом наступних 2 років.

На першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій, а також складається зведений список об’єктів реформування.

До переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, які підлягають реформуванню на першому етапі (порядок формування якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах), включаються друковані засоби масової інформації та редакції, що звернулися з відповідними клопотаннями до зазначеного органу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, узагальнює результати першого етапу реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій і у разі потреби готує пропозиції щодо внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.

На другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, які не реформовані на першому етапі.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту дозволить створити умови для діяльності економічно незалежних друкованих засобів масової інформації, що сприятиме впровадженню європейським стандартам в українському медійному середовищі.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття акта за 5 років мають бути реформовані всі друковані засоби масової інформації, засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, після зазначеного терміну органи державної влади та органи місцевого самоврядування не будуть засновниками (власниками) друкованих засобів масової інформації, в результаті чого буде зведено до мінімуму можливості використання друкованих засобів масової інформації як важелів маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також зміцнення та вдосконалення правових гарантій свободи слова та інформаційного суверенітету України.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон України набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 3, абзаців першого — двадцять третього підпункту 4, підпункту 5 пункту 5 цієї статті, які набирають чинності через п’ять років після набрання чинності цим Законом.

Такий строк дії регуляторного акта обґрунтовується необхідністю забезпечення соціального захисту журналістів реформованих друкованих засобів масової інформації, які працювали у таких засобах масової інформації до завершення процесу його реформування.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є покращення інформаційного забезпечення громадян України та створення економічно незалежних друкованих засобів масової інформації.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено:

у підрозділі «Проекти законів» розділу «Законопроектна діяльність» та у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо України;

у підрозділі «Проекти на обговорення» розділу «Громадянське суспільство і влада» Урядового порталу.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, порівняння кількості реформованих друкованих засобів масової інформації з даними Національної спілки журналістів України та повідомленнями незалежних міжнародних організацій про стан справ із свободою слова в Україні.

Базове відстеження здійснюватиметься після набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Закону України, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

Голова

Держкомтелерадіо України Олександр Курдінович

«___» березня 2013 р.