ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
«24» вересня 2013 р. м. Київ № 183
Про затвердження Порядку
проведення внутрішнього аудиту
в сфері управління
Держкомтелерадіо України
Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України, Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України, затвердженого Указом Президента України від 07.05.11 № 559/2011, Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.11 № 1001 та Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.11 № 1247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.11 за № 1219/19957,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок проведення внутрішнього аудиту в сфері управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі – Порядок), що додається.
2. Начальникові управління внутрішнього аудиту Степановій Н.В. забезпечувати дотримання вимог Порядку під час проведення внутрішніх аудитів на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України, та в його апараті.
3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова
Держкомтелерадіо України О.В. Курдінович
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом
Держкомтелерадіо України
_24.09.2013 № __183___
порядок
проведення внутрішнього аудиту в СФЕРІ УПРАВЛІННЯ
Державного комітету телебачення і радіомовлення України
I. Загальні положення
1.1. Порядок проведення внутрішнього аудиту в сфері управління Держкомтелерадіо України (далі – Порядок) розроблений на підставі Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року № 1001, Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за № 1219/19957, та Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2011 № 1217, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 за № 1195/19933, Положення про управління внутрішнього аудиту, затвердженого наказом Держкомтелерадіо України від 21.03.2012 № 80.
Порядок визначає механізм проведення внутрішнього аудиту на підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі – Держкомтелерадіо України), та в його апараті.
1.2. Працівники внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо України у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, постановами і актами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Стандартами внутрішнього аудиту, нормативно-правовими актами Держкомтелерадіо України, а також даним Порядком.
Внутрішній аудит здійснюється Управлінням внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо України (далі – Управління ) для надання необхідної допомоги Голові Держкомтелерадіо України у досягненні поставленої мети, використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінки та підвищення ефективності системи внутрішнього контролю.
1.3. Терміни, які вживаються в Порядку, мають такі значення:
Аудитор – керівник підрозділу внутрішнього аудиту, працівник (державний службовець, особа начальницького складу, вільнонайманий працівник) внутрішньої аудиторської служби.
Аудиторський висновок – офіційний документ, що містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.
Аудиторський доказ – зібрана, задокументована, надійна та компетентна інформація, яку використовує аудитор з метою обґрунтування висновків за результатами аудиторського заходу, а також інформація, одержана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.
Аудиторське дослідження – методика внутрішнього аудиту, яка полягає у чіткій послідовності і порядку застосування окремих методів аудиту, методичних прийомів і процедур для встановлення об'єктивної істини щодо інформації, яка підлягає аудиту, і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів аудиту.
Аудиторський захід – це сукупність способів і методичних прийомів дослідження, аналізу, оцінки окремих сфер діяльності установи з метою отримання такої кількості аудиторських доказів, яка дозволить зробити незалежний аудиторський висновок для надання рекомендацій щодо удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Держкомтелерадіо України та його підвідомчих установ; а також поліпшення внутрішнього контролю.
Аудиторський звіт – офіційний документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення об'єкта внутрішнього аудиту залежно від характеру виявлених проблем.
Аудиторські процедури — це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиторського дослідження.
Внутрішній аудит – діяльність підрозділу внутрішнього аудиту, спрямована на ефективність системи внутрішнього контролю, удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів.
Внутрішня аудиторська служба – сукупність підрозділів (посадових осіб) внутрішнього аудиту, до функцій яких входять питання організації та безпосереднього здійснення внутрішнього аудиту на об’єкті.
Внутрішній контроль – комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності підприємства,установи і організацій (далі – установи).
Внутрішнє середовище контролю (середовище контролю) – це існуючі в організації процеси, операції, регламенти, структури та розподіл повноважень щодо їх виконання, правила та принципи управління людськими ресурсами тощо, які спрямовані на забезпечення реалізації законодавчо закріплених за установою функцій.
Внутрішня оцінка якості – це процес аналізу діяльності підрозділу внутрішнього аудиту, що здійснюється начальником підрозділу з метою забезпечення та підвищення ефективності виконання внутрішніми аудиторами своїх функцій.
Конфлікт інтересів – це суперечність між особистими інтересами працівника Підрозділу та його службовими обов'язками, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.
Незаконні грошові та матеріальні витрати – це витрати, які здійснено з порушенням чинного (на час їх проведення) законодавства України (за винятком нецільового використання бюджетних коштів) при умові списання цих витрат за касовими видатками та віднесення до складу витрат, які понесені за бюджетні кошти. Ознакою незаконних витрат є відсутність підстав для використання коштів і матеріальних цінностей.
Нецільові витрати бюджетних коштів (загального і спеціального фондів) – витрати, проведені установами при виконанні цільових програм, на цілі, не передбачені законодавством, за умови їх списання за касовими видатками. Також до такого роду витрат відносяться витрати, здійснені установами на цілі, не передбачені затвердженими в установленому порядку кошторисами доходів і видатків.
Об'єкт внутрішнього аудиту – діяльність установи, в тому числі: ведення бухгалтерського обліку, достовірність звітності, стан майна, забезпеченість власними засобами, фінансова стійкість, платіжна спроможність, виконання фінансового плану, якість роботи керівника, економічних і технічних служб, оподаткування, планування, нормування, стимулювання, проектно-кошторисна документація, виконавська дисципліна тощо.
Робочі документи – це записи (форми, таблиці), за допомогою яких працівник підрозділу внутрішнього аудиту фіксує проведені прийоми та процедури внутрішнього аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки тощо, які здійснюються під час його проведення. До робочої документації вноситься інформація, яка підтверджує висновки, викладені в аудиторському звіті.
Тема внутрішнього аудиту – це визначений Управлінням короткий зміст аудиторського дослідження за відповідним напрямком.
Фінансова дисципліна – стан дотримання посадовими особами визначених чинним законодавством України фінансово-правових норм.
Фінансове порушення – дії або бездіяльність посадових осіб, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.
ІІ. Обов’язкові умови функціонування внутрішнього аудиту
2.1. Незалежність та об’єктивність внутрішнього аудиту
2.1.1. Внутрішній аудит здійснюється незалежно та об’єктивно.
2.1.2. Організаційна незалежність внутрішньої аудиторської служби передбачає пряме її підпорядкування та підзвітність Голові Держкомтелерадіо України.
Функціональна незалежність передбачає недопущення виконання аудиторами функцій, не пов’язаних із здійсненням внутрішнього аудиту та не визначених у положеннях про підрозділи внутрішнього аудиту.
Заходи щодо запобігання неправомірному втручанню третіх осіб у планування і проведення внутрішнього аудиту та підготовку звіту про його результати забезпечуються Головою Держкомтелерадіо України.
2.1.3. Об’єктивність вимагає від аудиторів неупередженого здійснення своєї діяльності, уникнення конфлікту інтересів та формування свого висновку без впливу третіх осіб.
2.1.4. Аудитори інформують начальника Управління про сфери діяльності об'єктів внутрішнього аудиту, в яких вони працювали на керівних посадах або працюють (працювали у період, який охоплюється внутрішнім аудитом), для прийняття ним рішення про можливість проведення таким працівником внутрішнього аудиту у зазначених сферах діяльності об'єкта внутрішнього аудиту.
2.1.5. У разі виникнення обставин, які перешкоджають виконанню аудиторами своїх обов’язків (втручання у їх діяльність), аудитори письмово інформують про це Державну фінансову інспекцію України для дослідження нею зазначених обставин та вжиття відповідних заходів.
2.2. Компетентність та підвищення кваліфікації аудиторів
2.2.1. Аудитори повинні володіти необхідними знаннями та мати досвід роботи для виконання своїх посадових (функціональних) обов’язків відповідно до визначених законодавством вимог, а також внутрішніх документів.
2.2.2. Аудитори повинні постійно удосконалювати свої знання, підвищувати кваліфікацію. Підвищення кваліфікації аудиторів здійснюється як шляхом самоосвіти, так і шляхом їх направлення до освітніх закладів, які організовують та проводять навчання в галузях державного управління, юриспруденції, економіки, фінансів та аудиту.
2.2.3. Обов’язковість проходження аудиторами підвищення кваліфікації встановлюється:
за ініціативою Голови Держкомтелерадіо України;
за ініціативою начальника Управління;
за ініціативою Державної фінансової інспекції України (Держфінінспекція України) у разі засвідчення незадовільного стану внутрішнього аудиту, систематичного неякісного складання звітності про результати внутрішнього аудиту за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту в установі.
2.3. Забезпечення діяльності з внутрішнього аудиту
2.3.1. Для ефективного використання трудових ресурсів начальник Управління визначає необхідні обсяги часу на проведення всіх аудиторських заходів та завантаженість працівників внутрішнього аудиту для проведення внутрішніх аудитів, які затверджуються Головою Держкомтелерадіо України.
2.3.2. Під час розроблення бюджетних запитів, проектів кошторисів, фінансових планів і штатних розписів начальник Управління Держкомтелерадіо України готує та подає Голові Держкомтелерадіо України пропозиції з обґрунтованими розрахунками потреби в ресурсах для забезпечення виконання відповідним підрозділом внутрішнього аудиту планів роботи.
2.3.3. У разі обмеження Управління у ресурсах начальник Управління Держкомтелерадіо України письмово інформує про це Голову Держкомтелерадіо України із зазначенням наслідків таких обмежень та подає відповідні пропозиції щодо вирішення зазначеного питання.
2.4. Ведення бази даних
2.4.1. Управлінням складається та ведеться база даних, яка містить інформацію щодо підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо України (далі - установи).
2.4.2. База даних містить таку інформацію:
найменування установи, в якій проводився внутрішній аудит;
код за ЄДРПОУ;
місцезнаходження установи;
дату попереднього внутрішнього аудиту;
відомості щодо здійснення контрольних заходів Держфінінспекцією України, її територіальними органами та Рахунковою палатою України;
ІІІ. Напрямки проведення внутрішнього аудиту
3.1. Сфера застосування внутрішнього аудиту охоплює кілька напрямків діяльності:
оцінка діяльності установи щодо ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах, ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання, якості надання адміністративних послуг, завдань, визначених актами законодавства, а також ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань об'єкта внутрішнього аудиту (аудит ефективності).
оцінка діяльності установи щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит).
оцінка діяльності установи щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління державним майном (аудит відповідності).
3.2. У разі негативного висновку за результатами фінансового аудиту чи аудиту відповідності за рішенням Голови Держкомтелерадіо України може бути призначено проведення аудиту ефективності.
ІV. Планування діяльності з внутрішнього аудиту
4.1. Планування діяльності з внутрішнього аудиту – це процес, що здійснюється Управлінням та включає комплекс дій, спрямованих на формування, погодження та затвердження піврічних планів проведення внутрішнього аудиту.
4.2. Піврічні плани проведення внутрішнього аудиту формуються Управлінням на підставі оцінки ризиків у діяльності Держкомтелерадіо України та її підрозділів і визначення теми внутрішніх аудитів.
4.3. Оцінка ризиків передбачає визначення ймовірності настання подій та розміру їх наслідків, які негативно впливатимуть на:
виконання завдань і досягнення цілей об’єктом внутрішнього аудиту, визначених у стратегічних та річних планах об’єкта внутрішнього аудиту;
ефективність планування, виконання та результату виконання бюджетних програм;
якість здійснення контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених для установи актами законодавства;
стан збереження активів та інформації;
стан управління державним майном;
правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності.
У разі необхідності працівниками Управління проводяться консультації з керівництвом об’єкта внутрішнього аудиту та посадовими особами, які безпосередньо відповідають за функції, процеси, що охоплюються внутрішнім аудитом (далі - відповідальні за діяльність).
4.4. Критеріями відбору об'єктів для проведення планових внутрішніх аудитів (для фінансового аудиту, аудиту відповідності) є:
- періодичність контрольних заходів;
- наявність повідомлення від правоохоронних органів, засобів масової інформації та громадян про наявність фінансових порушень у періоді, що підлягає аудиту;
- погіршення фінансового стану, збитковість і наявність тенденції до збитковості в діяльності підприємства.
- наявність заборгованості із заробітної плати;
- істотне зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей;
- значне скорочення чисельності працівників;
- невиконання фінансового плану.
4.5. Піврічний план діяльності з внутрішнього аудиту повинен містити:
напрям внутрішнього аудиту;
тему внутрішнього аудиту;
найменування та місцезнаходження установи, в якій проводиться внутрішній аудит;
період діяльності, за який проводиться внутрішній аудит;
період проведення внутрішнього аудиту.
4.6. До Плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою вже проведено зовнішній аудит Рахунковою палатою України, або її територіальними органами, внутрішній аудит Відділом або виїзний контрольний захід Держфінінспекцією України, або її територіальними органами та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.
4.7. Піврічні плани складаються з урахуванням резерву робочого часу на проведення позапланових внутрішніх аудитів, який розраховується залежно від специфіки діяльності Держкомтелерадіо України, але не більше 25 відсотків робочого часу, призначеного на проведення внутрішніх аудитів.
4.8. План на I півріччя наступного року направляється для погодження до Державної фінансової інспекції України в термін до 1 грудня поточного року, план на II півріччя поточного року – до 1 червня поточного року.
Після погодження Держфінінспекцією України піврічного плану діяльності з внутрішнього аудиту начальник Управління подає його на розгляд і затвердження Голові Держкомтелерадіо України з інформацією про ресурси, необхідні для його виконання, у тому числі повідомляє про істотні зміни в планах, які мали місце впродовж звітного періоду.
4.9. Подання піврічних планів діяльності з внутрішнього аудиту на затвердження Головою Держкомтелерадіо України здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного півріччя. Зміни до піврічних планів вносяться в порядку їх затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до завершення року чи півріччя відповідно.
4.10. Дія цього Порядку не поширюється на повторні внутрішні аудити, що проводяться Держкомтелерадіо України для перевірки фактів, викладених у скаргах на дії працівників підрозділу внутрішнього аудиту, що можуть надходити до Держкомтелерадіо України, а також для перевірки ефективності впровадження аудиторських рекомендацій.
4.11. Голова Держкомтелерадіо України для своєчасного реагування на проблеми, що виникають під час виконання покладених законодавством на такий орган завдань, може прийняти рішення про проведення позапланового внутрішнього аудиту.
V. Організація внутрішніх аудитів
5.1. Внутрішній аудит передбачає здійснення оцінки, результатом якої є отримання необхідних та достатніх аудиторських доказів з метою надання висновків відповідно до цілей внутрішнього аудиту.
5.2. Цілі внутрішнього аудиту формуються працівником Управління та визначають його очікуванні результати.
5.3. Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми.
5.4. Начальник Управління визначає склад аудиторської групи у кількості не менше 2-х осіб, який повинен відповідати характеру й ступеню складності кожного внутрішнього аудиту, а також обмеженням в термінах і трудових ресурсах.
5.5. Для досягнення цілей та забезпечення належної якості внутрішнього аудиту призначається керівник аудиторської групи, який:
розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи та за потреби корегує їх;
контролює хід виконання завдань кожним членом аудиторської групи, стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу;
вживає в межах повноважень заходів для забезпечення об'єктивності і незалежності членів аудиторської групи;
інформує начальника Управління про фактори, що негативно впливають на незалежність і об'єктивність членів аудиторської групи;
оцінює відповідність обраних членами аудиторської групи методів внутрішнього аудиту цілям, обсягам, термінам і розподілу трудових ресурсів та за потреби вживає необхідних заходів;
інформує начальника Управління про необхідність участі у внутрішньому аудиті залучених фахівців, отримання необхідної інформації від третіх осіб, отримання членами аудиторської групи необхідних консультацій, роз'яснень та іншої допомоги, включаючи технічну;
розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту.
Члени аудиторської групи забезпечують об’єктивність висновків в офіційній документації, а керівник – загальну якість результатів роботи аудиторської групи.
5.6. Під час підготовки до проведення внутрішнього аудиту члени аудиторської групи вивчають питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту:
відомості щодо результатів попередніх контрольних заходів (аудитів);
відомості про стан виконання рекомендацій за результатами попередніх контрольних заходів (аудитів);
бюджетні програми;
використання установою інформаційних технологій (ІТ);
інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти діяльності об’єкта аудиту.
5.7. Попереднє вивчення об'єкта внутрішнього аудиту здійснюється шляхом аналізу отриманих даних щодо:
нормативно-правових актів, документів, які регламентують діяльність установи;
організаційної структури та системи управління установою;
фінансової, бюджетної, статистичної, податкової та інших видів звітності;
матеріалів попередніх контрольних заходів контролюючих органів та стан усунення виявлених порушень за їх результатами;
матеріалів щодо випуску видань за державною програмою «Українська книга»;
звернень державних органів, народних депутатів, громадян, публікацій у засобах масової інформації про порушення законодавства, що стосуються діяльності об'єкта аудиту;
інших необхідних для виконання внутрішнього аудиту систем чи напрямів діяльності, інформації, у тому числі одержаної під час консультацій з керівництвом установи та її персоналом.
При попередньому вивченні об’єкта внутрішнього аудиту на вимогу начальника Управління керівники структурних підрозділів зобов’язані надавати в повному обсязі необхідну інформацію щодо діяльності об’єкта внутрішнього аудиту на період проведення внутрішнього аудиту. У разі ненадання необхідної інформації начальник Управління інформує про це Голову Держкомтелерадіо України для дослідження зазначених обставин та вжиття заходів відповідно до законодавства.
5.8. Після вивчення об'єкта внутрішнього аудиту та питань, що з ним пов'язані, визначаються ризики та оцінюється ступінь їх можливого впливу.
5.9. За результатами планування аудиторського заходу складається програма аудиту, в якій зазначається:
напрям внутрішнього аудиту;
цілі внутрішнього аудиту;
підстава для проведення внутрішнього аудиту;
об’єкт внутрішнього аудиту;
період, що охоплюється внутрішнім аудитом;
термін проведення внутрішнього аудиту;
склад аудиторської групи;
Програма аудиту складається у письмовому вигляді, підписується начальником Управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо України та затверджується Головою Держкомтелерадіо України до початку її виконання.
5.10. Внесення змін до програми внутрішнього аудиту здійснюється в порядку її затвердження.
5.11. Внутрішні аудити проводяться на підставі наказу Голови Держкомтелерадіо України, який складається на паперових носіях та містить такі обов'язкові реквізити:
найменування установи;
назву виду розпорядчого документа;
дату і номер;
посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника та членів аудиторської групи або залученого фахівця (фахівців), що беруть участь у проведенні внутрішнього аудиту;
підставу для проведення внутрішнього аудиту (пункт плану, доручення керівництва тощо);
напрям внутрішнього аудиту;
тему внутрішнього аудиту;
найменування та місцезнаходження установи, в якій планується проведення внутрішнього аудиту, та період діяльності, який ним охоплюється (для фінансового аудиту, аудиту відповідності);
дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту;
посаду, прізвище, ім'я і по батькові керівника установи.
5.12. Строк проведення внутрішнього аудиту за напрямком аудиту ефективності становить не більше 45 робочих днів, а строки проведення внутрішнього аудиту за напрямками фінансового аудиту та аудиту відповідності – 30 робочих днів. Ці строки можуть бути продовжені до 15 робочих днів на підставі наказу Голови Держкомтелерадіо України.
Строк проведення внутрішнього аудиту не включає в себе строки, пов’язані із його організацією.
5.13. Залучення експерта іншого органу влади до проведення внутрішнього аудиту здійснюється за письмовим погодженням з керівником органу, в якому працює цей експерт, та рішенням Голови Держкомтелерадіо України.
5.14. Залучення фахівців іншого структурного підрозділу Держкомтелерадіо України до проведення внутрішнього аудиту для дослідження профільних питань здійснюється за рішенням Голови Держкомтелерадіо України з відома керівника структурного підрозділу.
VI. Права та обов'язки працівників управління внутрішнього аудиту та суб’єктів господарювання під час проведення внутрішнього аудиту
6.1. Внутрішні аудитори мають право:
- самостійно визначати методи, методичні прийоми та процедури, які застосовуються під час аудиторського заходу, залежно від об’єкта та відповідно до вимог внутрішніх документів з питань проведення внутрішнього аудиту;
- отримувати та ознайомлюватися з усією інформацією та документацією щодо організації роботи, службової, виробничої, фінансово-господарської та іншої діяльності установи, в якій проводиться аудит;
- отримувати первинні фінансові і бухгалтерські документи, робити копії або виписки з усіх без винятку документів щодо об'єкта перевірки;
- аналізувати правильність списання матеріальних цінностей, повноту оприбуткування готової продукції, а також вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення інвентаризації активів і зобов’язань та брати безпосередню участь у її проведенні;
- проводити перевірки фактичної наявності активів, відповідності облікових і звітних даних фактичному стану, у разі потреби, опечатувати каси і касові приміщення, склади, комори, сховища, архіви;
- досліджувати результати виконання планів, кошторисів, грошові, фінансові, бухгалтерські та інші документи, наявність грошей і цінностей, а у разі виявлення підробок та інших зловживань вилучати необхідні документи на термін до закінчення аудиторського заходу або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
- на повний та безперешкодний доступ до документів, інформації та баз даних, які стосуються аудиторських завдань, включаючи інформацію з обмеженим доступом, що надається в установленому законодавством порядку;
- на безперешкодний доступ до сховищ, складів, службових та інших приміщень для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з проведенням аудиторського заходу, та у разі потреби – опечатувати ці приміщення;
- одержувати від посадових, матеріально відповідальних та інших осіб установи письмові пояснення з питань, що виникають під час здійснення аудиту;
- залучати спеціалістів відповідних структурних підрозділів Апарату до вивчення питань, віднесених до компетенції Управління, та підготовки відповідних матеріалів.
6.2. Внутрішні аудитори зобов'язані:
- проводити аудит в підприємствах, установах, організаціях, які належать до сфери управління Держкомтелерадіо України в порядку, визначеному законодавством і нормативно-правовими актами;
- пред'являти суб’єкту господарювання наказ на проведення аудиту;
- проводити аудит відповідно до програми аудиту, затвердженої Головою Держкомтелерадіо України;
- не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка була отримана при виконанні своїх службових обов’язків. Порушення правил використання інформації з обмеженим доступом тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством;
- дотримуватись об’єктивності та неупередженості при виконанні службових обов’язків. Аудиторські звіти, висновки та рекомендації, інші офіційні документи, що готуються Працівником, повинні складатися на підставі об’єктивної оцінки інформації, спиратися виключно на докази, зібрані з дотриманням вимог законодавства;
- дотримуватися професійної етики і не зловживати наданими повноваженнями. Не використовувати свої службові обов’язки в особистих інтересах та пов’язані з цим можливості для одержання або прийняття обіцянки/пропозиції щодо неправомірної вигоди чи дарунків (пожертв) для себе чи інших осіб;
- складати за результатами аудиту аудиторський звіт та ознайомлювати з ним посадових осіб, в яких проводився аудит;
- розробляти рекомендації щодо усунення причин виявлених порушень законодавства та запобігання їм у подальшому та проводити моніторинг їх реалізації;
- в разі незгоди об’єкта аудиту з фактами, викладеними в аудиторському звіті, розглядати подані письмові зауваження до нього та надавати обґрунтування щодо них;
- підвищувати свій кваліфікаційний рівень та вдосконалювати професійну майстерність, правильно застосовувати форми і методи проведення аудитів;
- у разі виявлення під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності фактів нецільового використання бюджетних коштів та незаконного використання державного майна, марнотратства, зловживання службовим становищем начальник Управління письмово інформує Голову Держкомтелерадіо України про необхідність інформування правоохоронних органів про такі факти.
6.3. Об’єкти аудиту мають право:
- вимагати від аудиторів пред'явлення наказу на право проведення аудиту;
- подавати аудиторам на будь-якому етапі аудиту письмові пояснення та обґрунтування щодо ходу та результатів аудиту;
- вимагати від аудиторів після закінчення аудиту ознайомлення з аудиторським звітом;
- подавати письмові зауваження до аудиторського звіту в разі незгоди з викладеними в ньому фактами та доказами, вимагати їх розгляду аудиторами;
- оскаржувати в разі необхідності незаконні дії аудиторів безпосередньо Голові Держкомтелерадіо України.
6.4. Об’єкти аудиту зобов’язані:
- допускати аудиторів до проведення аудиту за наявності в них відповідного наказу;
- забезпечувати аудиторам умови, необхідні для проведення аудиту, та сприяти її належній організації, а саме: надавати робоче місце та можливість користуватися засобами телефонного зв'язку та оргтехнікою, ознайомлюватися з бухгалтерськими програмами;
- створювати умови для своєчасного і повного проведення аудиту, подавати на вимогу аудиторам необхідну інформацію, у тому числі архівну та інформацію з обмеженим доступом, яка стосується діяльності об’єкта аудиту (довідки, дані регістрів бухгалтерського обліку, фінансові звіти, тощо);
- своєчасно надавати пояснення та обґрунтування щодо об'єкта аудиту.
7.1. Проведення внутрішнього аудиту передбачає збір аудиторських доказів працівниками підрозділу із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.
7.2. Основними методами організації аудиторського дослідження є: суцільна (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована перевірки.
При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без винятку щодо господарських процесів, які відбулися в установі за період, що перевіряється. На підставі суцільної перевірки аудитор робить висновок про достовірність, доцільність та законність відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених установою за весь період, який перевіряється. Такі перевірки є найточнішими, а ступінь ризику невиявлення зводиться до мінімального. Проте вони потребують дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні звичайних аудитів суцільна перевірка недоцільна. Такі перевірки застосовуються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень. Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохоронних органів.
Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше 100 % масивів інформації, які дають змогу аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик невиявлення збільшується, оскільки за межами вибірки можуть залишатися факти порушень та помилок. Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупність даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності. Вибірковий метод перевірки дає можливість аудитору з найменшими витратами отримати результат про довіру до системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності. Якщо при вибірковому дослідженні встановлено серйозні порушення або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом.
Аналітична перевірка – це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.
Комбінована перевірка – це поєднання суцільної, вибіркової й аналітичної перевірок.
7.3. Внутрішній аудит повинен проводитися з відома керівника установи, що перевіряється, або особи, що виконує його обов’язки.
7.4. Аудиторській групі, керівником установи, де проводиться внутрішній аудит, надається окреме приміщення, обладнане засобами зв'язку, персональною комп’ютерною та іншою оргтехнікою, засобами, що забезпечують нормальні умови праці.
7.5. Службові особи об’єкта внутрішнього аудиту, зобов'язані забезпечити внутрішнім аудиторами доступ до своїх засобів електронного зберігання і обробки інформації, надати всю необхідну документацію на паперових носіях, а також гарантувати отримання повної і достовірної інформації.
7.6. У разі ненадання аудиторській групі інформації та документів, необхідних для проведення внутрішнього аудиту, начальник Управління інформує про це Голову Держкомтелерадіо України для вжиття відповідних заходів. Начальник Управління має право ініціювати перед Головою Держкомтелерадіо України притягнення осіб, винних у ненаданні аудиторській групі необхідних документів та інформації, до дисциплінарної відповідальності, у тому числі – до звільнення таких осіб із займаних посад, а у випадку, якщо це керівник підприємства – розірвання із ним контракту.
7.7. Під час внутрішнього аудиту аудитору забороняється поновлювати облік, брати участь у виправленні (усуненні) помилок, недоліків та порушень, а також вносити пропозиції щодо їх виправлення (усунення) до складання аудиторського звіту та надання рекомендацій за результатами аудиторського дослідження.
7.8. З метою обґрунтування аудиторського висновку та надання рекомендацій за результатами аудиторського дослідження аудитором проводиться збір аудиторських доказів, джерелами яких є:
дані первинних документів і звітів, у яких відображається основна інформація про операції, системи та процеси;
облікові регістри;
фінансова, бюджетна, статистична, податкова та інші види звітності;
матеріали щодо випуску видань за програмою «Українська книга»;
інвентаризаційні матеріали (акти, описи, порівняльні відомості);
розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, накази, розпорядження;
матеріали попередніх контрольних заходів та аудитів;
інші документи та матеріали, необхідні для проведення внутрішнього аудиту.
7.9. Достовірність офіційної документації та інформації, наданої аудиторам для внутрішнього аудиту, забезпечується посадовими особами об’єкта аудиту, що її склали, затвердили, підписали чи засвідчили.
7.10. З метою збору аудиторських доказів аудитором можуть використовуватися наступні методичні прийоми аудиторського дослідження:
фактична перевірка – перевірка кількісного та якісного стану об’єкта аудиту, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів;
документальна перевірка – це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та перевіркою по суті;
тестування/опитування – це одержання письмової інформації від об’єкта аудиту;
спостереження дає можливість одержати загальну характеристику об’єкта аудиту на підставі візуального огляду;
перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації;
аналітичний огляд – це вивчення тенденцій та інших даних, що характеризують розвиток об’єкта аудита, а також дослідження незвичних і неочікуваних змін у процесі реалізації його функцій;
формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб;
арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах;
перевірка документів по суті дає можливість встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках та включення до статей затрат і валових доходів;
7.11. Під час проведення внутрішнього аудиту здійснюється аудиторське дослідження щодо достовірності інформації, поданих до Держкомтелерадіо України.
7.12. Під час проведення внутрішнього аудиту у разі виявлення підрозділом внутрішнього аудиту фактів нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем, порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків та/або які мають ознаки злочину, начальник Управління письмово інформує Голову Держкомтелерадіо України для вжиття необхідних заходів згідно законодавства.
7.13. Проведення аудиту може бути зупинено за рішенням Голови Держкомтелерадіо України, що оформляється наказом, копія якого протягом трьох робочих днів вручається директору об’єкта аудиту або його уповноваженому представнику під розписку.
Проведення внутрішнього аудиту може бути зупинено:
- у разі ненадання необхідної інформації або документів, які підлягають аудиторському дослідженню;
- на період здійснення запитів до органів державної влади, місцевого самоврядування, тощо та отримання відповіді;
- на період проведення зустрічних звірок;
- форс-мажорних обставин (відсутність опалення у робочому приміщенні у зимовий період, політичні страйки).
У разі зупинення аудиту загальна тривалість аудиту не може перевищувати 60 робочих днів з дня її початку. При цьому строк, на який зупинений аудит, не включається до строку проведення аудиту.
8.1. Документальне оформлення внутрішнього аудиту складається з двох видів документів – робочих та офіційних.
8.2. Офіційним документом є аудиторський звіт. Аудиторський звіт складається із вступної, аналітичної та підсумкової частин.
8.3. У вступній частині зазначаються такі дані:
напрям внутрішнього аудиту, плановий чи позаплановий внутрішній аудит;
цілі внутрішнього аудиту;
підстава для проведення внутрішнього аудиту із зазначенням реквізитів наказу Голови Держкомтелерадіо України;
посади, прізвища, імена і по батькові членів аудиторської групи та дати їх участі у проведенні внутрішнього аудиту (або посада, прізвище, ім'я і по батькові керівника аудиторської групи з посиланням на додаток – список членів аудиторської групи з відповідною інформацією);
резюме – стислий виклад основних висновків та рекомендацій;
опис об'єкта внутрішнього аудиту;
дати початку і закінчення проведення внутрішнього аудиту;
період, за який проводиться внутрішній аудит.
8.4. В аналітичній частині вказуються результати внутрішнього аудиту щодо кожного програмного питання із зазначенням використаних працівником підрозділу внутрішнього аудиту методів, прийомів та процедур.
8.5. Підсумкова частина включає аудиторський висновок, який містить обґрунтовані підсумки за результатами внутрішнього аудиту відповідно до його теми та цілей.
8.6. Перед складанням аудиторського висновку остаточно оцінюється аргументованість тверджень і доказів.
8.7. Аудиторський висновок може бути:
безумовно позитивним,
умовно-позитивним,
негативним.
8.8. Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови:
отримано необхідну інформацію та пояснення, які є достатньою базою для відображення реального стану справ в установі;
підтверджено ефективність функціонування системи внутрішнього контролю та/або залежно від теми, цілей та об'єкта внутрішнього аудиту підтверджено:
виконання завдань і досягнення цілей установи, визначених у стратегічних та річних планах;
ефективність виконання бюджетних програм;
належний стан збереження активів та інформації;
належний стан управління державним майном;
правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності з урахуванням суттєвості отриманої інформації (даних).
8.12. Умовно-позитивний висновок надається тоді, коли виконано наведені вище умови, проте у зв'язку з неможливістю дослідження окремих фактів працівник Управління не може висловити свою думку щодо вказаних фактів. Водночас такі факти (події) мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не впливають на діяльність установи в цілому.
Складання умовно-позитивного висновку є наслідком встановлення працівником підрозділу внутрішнього аудиту окремих (поодиноких) фактів, які не дають достатньої впевненості працівнику Підрозділу для складання безумовно-позитивного висновку.
8.13. Негативний висновок складається у випадках, коли під час внутрішнього аудиту встановлено суттєві порушення. При цьому висновок має чітко відображати зміст цих порушень і в ньому наводяться підтвердження, якими керувався працівник підрозділу внутрішнього аудиту під час підготовки негативного висновку.
8.14. За результатами внутрішнього аудиту готуються рекомендації. Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні:
містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності об’єкту внутрішнього аудиту, щодо яких проводився внутрішній аудит;
бути спрямованими на усунення всіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи;
бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування.
Рекомендації підписуються керівником аудиторської групи та її членами, і подаються разом із аудиторським звітом.
8.15. Аудиторський звіт складається в одному примірнику, підписується керівником аудиторської групи та її членами.
Аудиторський звіт з рекомендаціями передається керівником аудиторської групи для ознайомлення відповідальному за діяльність установи терміном у спільно узгоджені строки.
8.16. На останньому аркуші аудиторського звіту під підписами аудиторської групи навпроти слова "ознайомлений" відповідальним за діяльність установи ставиться підпис, що засвідчує його ознайомлення із аудиторським звітом, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів.
У разі відмови відповідального за діяльність установи від поставлення підпису навпроти слова "ознайомлений" робиться про це запис.
8.17. У разі, якщо за результатами обговорення відповідальний за діяльність установи не погоджується з висновками аудиторського звіту та рекомендаціями, протягом 15-ти робочих днів (з урахуванням надсилання засобами поштового зв’язку) він надає керівнику аудиторської групи обґрунтовані коментарі за своїм підписом.
8.18. Керівник аудиторської групи протягом 10-ти робочих днів з дня отримання розглядає такі коментарі та готує письмовий висновок щодо їх обґрунтованості. Датою отримання коментарів є дата їх реєстрації у відповідному підрозділі.
8.19. За результатами розгляду аудиторського звіту та рекомендацій Головою Держкомтелерадіо України приймається рішення про прийняття аудиторських рекомендацій. Прийняті аудиторські рекомендації оформляються наказом Голови Держкомтелерадіо України та надсилаються суб’єкту господарювання для впровадження.
8.21. Управління надає для ознайомлення аудиторський звіт іншим структурним підрозділам Держкомтелерадіо України з дозволу Голови Держкомтелерадіо України.
9.1. Начальник Управління забезпечує організацію здійснення моніторингу впровадження рекомендацій для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання.
9.2. Здійснення моніторингу впровадження аудиторських рекомендацій передбачає здійснення заходів працівниками внутрішнього аудиту щодо отримання інформації від відповідальних за діяльність про реалізацію аудиторських рекомендацій.
9.3. Підвідомчі установи, організації та підприємства у разі якщо не встановлено іншого терміну звітування надають в місячний термін Управлінню відомості щодо стану впровадження аудиторських рекомендацій.
10.1. Начальник Управління раз на півріччя в терміни, визначені Головою Держкомтелерадіо України, звітує перед Головою Держкомтелерадіо України про результати діяльності управління внутрішнього аудиту.
10.2. Начальник Управління забезпечує своєчасну підготовку звітності про результати діяльності Управління для подання її до Держфінінспекції України за встановленою Держфінінспекцією України формою. Звіт про результати діяльності Управління подається керівником Управління Держфінінспекції України двічі на рік (до 20 січня та до 20 липня).
У разі надходження звернення від Держфінінспекції України начальник Управління подає протягом 10 робочих днів інформацію про результати внутрішнього аудиту та інші відомості, що стосуються проведення контрольного заходу.
Датою подання звітності вважається дата її реєстрації в Держфінінспекції України.
10.3. Звіт про результати діяльності управління внутрішнього аудиту повинен включати:
стан виконання плану діяльності з внутрішнього аудиту та/або причини його невиконання;
інформацію про позапланові внутрішні аудити;
резюме кожного завершеного планового та позапланового внутрішнього аудиту;
суттєві проблемні питання, у тому числі виявлені за результатами виконання аудиторських завдань у попередні періоди, що потребували негайного вжиття заходів, яких вжито не було;
результати впровадження рекомендацій;
обмеження, що виникали під час проведення внутрішнього аудиту;
інформацію про наявність та стан виконання програми забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту.
10.4. Результати внутрішнього аудиту 1 раз на півріччя (рік) розглядаються на засіданні Колегії Держкомтелерадіо України.
Управління в межах повноважень здійснює моніторинг стану виконання прийнятих на засіданнях Колегії рішень із зазначених питань.
11.1. Матеріали справи - сукупність документів, зібраних та складених в процесі планування, проведення, оформлення результатів внутрішнього аудиту та моніторингу впровадження рекомендацій – формуються у справи, вимоги щодо оформлення та зберігання яких встановлені Інструкцією з діловодства у Державному комітеті телебачення і радіомовлення України, затвердженою наказом Голови Держкомтелерадіо України від 10.08.12 № 208.
11.2. Справи формуються з присвоєнням номеру та обов'язковою реєстрацією в журналі обліку аудиторських звітів і складаються з наказів на проведення внутрішнього аудиту, його програми, офіційної та робочої документації з додатками, відомостей про заходи, ужиті за результатами внутрішнього аудиту, та іншої інформації, пов'язаної з впровадженням рекомендацій та вимог.
11.3. Оформлена належним чином справа залишається на зберіганні в Управлінні, після чого передається в установленому порядку до архіву. Термін зберігання справи 5 років.
11.4. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту відповідає за збереження, передачу до архіву і знищення справ внутрішніх аудитів, інших контрольних заходів.
11.5. У разі звільнення начальника Управління справи передаються за актом іншій посадовій особі підрозділу або комісії, призначеній Головою Держкомтелерадіо України.
12.1. Взаємодія з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та правоохоронними органами здійснюється Управлінням в межах його повноважень відповідно до законодавства.
12.2. У разі виявлення під час проведення внутрішнього аудиту ознак шахрайства, корупційних діянь або нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем, порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків та/або які мають ознаки злочину, начальник Управління письмово інформує Голову Держкомтелерадіо України про необхідність інформування правоохоронних органів про такі факти.
12.3. За рішенням Голови Держкомтелерадіо України начальник Управління забезпечує інформування та/або передачу матеріалів такого аудиту до правоохоронних органів відповідно до законодавства.
13.1. Скарги на дії працівників Управління, що надходять до Держкомтелерадіо України, розглядаються в установленому законодавством порядку.
13.2. Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або порушення працівником Управління законодавства, в тому числі Стандартів, що вплинуло на об'єктивність висновків, Голова Держкомтелерадіо України призначає повторний внутрішній аудит.
13.3. Повторний внутрішній аудит проводиться працівниками Підрозділу, які не брали участі в попередніх внутрішніх аудитах, з тих самих питань.
XІV. Забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, оцінка якості внутрішнього аудиту
14.1. Оцінка якості внутрішнього аудиту здійснюється начальником Управління (внутрішня оцінка якості) та Держфінінспекцією України, її територіальними органами (зовнішня оцінка якості).
14.2. Внутрішня оцінка якості внутрішнього аудиту передбачає моніторинг діяльності з внутрішнього аудиту, що проводиться начальником Управління.
14.3. Внутрішня оцінка якості функції внутрішнього аудиту реалізується шляхом постійного моніторингу та підтримки реалізації функції безпосередньо в ході організації та проведення аудиторських досліджень; періодичних оцінок діяльності Управління.
14.4. Відповідальним за організацію та проведення внутрішніх оцінок якості є начальник Управління. При організації та проведенні внутрішніх оцінок якості керівник Управління має в обов’язковому порядку дотримуватись принципів незалежності та об’єктивності.
14.5. Предметом оцінки якості внутрішнього аудиту є планування, організація та проведення такого аудиту, моніторинг виконання рекомендацій за результатами його проведення, дотримання працівниками Управління вимог стандартів внутрішнього аудиту та інших нормативно-правових актів з відповідних питань.
14.6. За результатами щорічних внутрішніх оцінок якості керівник підрозділу внутрішнього аудиту визначає перелік заходів, які необхідно вжити для підвищення ефективності внутрішнього аудиту, які відображаються у Програмі забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту (далі - Програма). Щорічна Програма складається начальником Управління та затверджується Головою Держкомтелерадіо України.
14.7. Із результатами внутрішніх оцінок якості внутрішнього аудиту та заходами, рекомендованими з метою підвищення якості цієї функції, начальник Управління зобов’язаний ознайомити всіх працівників Управління. Затвердження Головою Держкомтелерадіо України результатів щорічної внутрішньої оцінки якості внутрішнього аудиту здійснюється після ознайомлення всіх працівників Управління із результатами оцінювання.
14.8. Про результати внутрішньої оцінки якості керівник Управління інформує Голову Держкомтелерадіо України та органи Держфінінспекції України. Результати щорічних внутрішніх оцінок якості зберігаються в Управлінні внутрішнього аудиту та подаються до органів Держфінінспекції України разом із звітом за I півріччя (до 20 липня).
14.9. Наявність Програми та стан її виконання досліджуються Держфінінспекцією України, її територіальними органами при здійсненні ними зовнішньої оцінки якості внутрішнього аудиту.