У державній науковій установі "Книжкова палата України імені Івана Федорова" відбулась виставка "Григорій Сковорода у друкованих виданнях України: 300-річчю від дня народження мислителя присвячується". Співорганізаторами виставки стали Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України та Київська духовна академія.

На виставці було представлено понад 200 експонатів з Державного архіву друку Книжкової палати України. Зокрема, це книги, журнали, автореферати, аркушеві видання, ноти тощо.

«Постать Григорія Сковороди завжди перебувала у колі інтересів науковців, - зазначає в.о. завідувачки Державного архіву друку ДНУ «Книжкова палата України», кандидат історичних наук Л. В. Дояр. - На сьогоднішній день бібліографічний покажчик присвячених йому друків налічує близько 2 тисяч одиниць. І це тільки видання, що вийшли на теренах України. Праці самого Г.С. Сковороди перевидавалися несчисленну кількість разів. Перше повне зібрання творів філософа і поета було видано зусиллями Академії Наук Української РСР у 1961 році.»

Серед раритетів, представлених на виставці - видання часів Української національно-демократичної революції та боротьби за збереження української державності (1917-1921 рр.), що зберігаються у Спецфонді архівного книгосховища. Це, зокрема, книга "Хто такий Г. Сковорода", видана у київському видавництві "Дзвін" у 1919 р. і поширювана в Українській Народній Республіці доби Директорії Симона Петлюри за ціною 3 гривні 20 шагів. Автором цієї праці був національно-свідомий історик, представник Генерального Секретаріату Української Центральної Ради Григорій Андрійович Коваленко (1864-1938), який друкувався під псевдонімом "Гр. Гетьманець". Його ж перу належить й інша книжка з вітчизняної сковородіани - "Григорій Сковорода, його життя і твори", видана у Полтаві 1919 року.

В експозиції виставки представлена праця іншого видатного історика тих часів — Павла Григоровича Клепатського (Клепацького) (1885-1938), що у 1917 році був членом Української Центральної Ради, а впродовж 1918-1921 рр. працював професором в Українському університеті у Кам'янці-Подільському. Розвідка вченого "Український мандрівний філософ Григорій Савич Сковорода" вийшла у Катеринославі у 1920 році.

Фундатором української радянської сковородіани став видатний історик Дмитро Іванович Багалій (1857-1932). В експозиції представлено його працю "Український мандрований філософ Григорій Савич Сковорода", що вийшла друком у Харкові в 1926 році двома мовами (українською та російською) і отримала вищу премію від Всеукраїнського комітету сприяння вченим.

Окрім названих друкованих раритетів в експозицію виставки увійшов біографічноліричний роман "Григорій Сковорода", написаний Валеріяном Поліщуком (1897- 1937). Книга вийшла у Державному видавництві України в 1929 р. Унікальним виданням, присвяченим Г.С. Сковороді, є збірник доповідей з нагоди 220-річчя народження філософа. Підготовлена академіком П. Тичиною, членом-кореспондентом П. Поповим, доктором філософських наук О. Трахтенбергом книга вийшла друком в Уфі у 1943 році, де Академія Наук УРСР перебувала в евакуації.

Візуальний ряд виставкової експозиції прикрашають плакати, що відображають зовнішній вигляд філософа та наводять різноманітну інформацію про нього.

Прикрасою експозиції стала також добірка нотних видань, що вийшли останнім часом: "Музичні інсценівки за мотивами "Байок харківських" Г. С. Сковороди (автори С. Я. Школьнік, Н. Л. Келіна; видавництво "Аксіома" Кам'янець-Подільський, 2007); "Сад Божественних пісень: музична збірка на вірші Григорія Сковороди (автор Петро Приступов, переклад з давньоруської П. Приступов, В. Шевчук: видавництво Адеф-Україна, Київ-Ерфурт, 2018); "Творчість Г. Сковороди у музиці: інструментальні і вокально-інструментальні твори (автор Микола Губар, видавництво "Основа", Київ-Переяслав-Хмельницький, 2019); "Осягнення: поезії та вокальні твори. 300-літтю українського велета духу Григорія Савича Сковороди присвячується (автори музики Петро Лойтра, Володимир Стеценко; автор слів Д. Шупта; видавництво "Букрек", Чернівці, 2020).

Відкриття виставки стало першим культурним заходом до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди, що офіційно відзначатиметься 3 грудня 2022 року.