- Шановний Анатоліє Леонідовичу, як ви вважаєте, «Державна цільова програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки» буде більш ефективною, ніж попередня?
- Безперечно, ми очікуємо, що нова Програма, яка затверджена постановою Уряду в травні 2008 року, примножить позитивні зрушення, що намітилися в суспільстві завдяки реалізації попередньої інформаційної кампанії. Адже у новій Програмі чітко визначені конкретні завдання і заходи, шляхи і способи розв’язання проблеми, обсяги та джерела фінансування.
Головною її метою є підвищення поінформованості громадян України про діяльність Північноатлантичного Альянсу, створення сприятливого інформаційного середовища та умов для свідомого самовизначення громадян щодо приєднання України до НАТО.
Ключовим завданням Програми залишається активізація інформаційно-просвітницької кампанії, спрямованої на підвищення обізнаності громадськості щодо ролі та діяльності НАТО. Хочу наголосити - інформаційної кампанії, а не суто пропагандистської. Цю однозначну позицію Комітет зайняв ще на етапі формування програми у 2003 році і дотримується її й донині. На наше глибоке переконання громадськість потребує об’єктивної і різносторонньої інформації, адже головною проблемою євроатлантичного курсу України є дефіцит обізнаності громадян щодо переваг, які надає країні та суспільству вступ до НАТО. А оскільки рішення щодо вступу до НАТО вирішуватиметься виключно на референдумі, то головною оцінкою ефективності Програми вважатиметься ступінь громадського розуміння курсу євроатлантичної інтеграції України. За прогнозами фахівців очікується, що після виконання Програми рівень поінформованості громадян та свідомої підтримки вступу України до НАТО суттєво підвищиться.
- Мабуть, після офіційно проголошеного на державному рівні курсу на інтеграцію в НАТО в держбюджеті передбачені суттєві кошти на інформування громадськості. Чи вистачить фінансування на ефективну інформаційну кампанію?
- Ще на початку реалізації першої програми точилися дискусії, чи варто залучати на її виконання державні кошти. Тодішній уряд вважав, що достатньо залучення позабюджетних грошей та ґрантових коштів громадських структур. У цьому питанні Держкомтелерадіо мав повне порозуміння з МЗС, і спільними зусиллями вдалося переконати Уряд у доцільності державного фінансування інформаційних проектів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наприкінці 2005 року цю позицію підтримав і Президент Віктор Ющенко. Тож, з 2006-го реалізація програм була підкріплена державними коштами.
У 2006 році на виконання бюджетної програми щодо інформування населення з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Верховною Радою було передбачено 5,2 млн гривень. Усі кошти були використані за призначенням.
У 2007 році видатки з бюджету склали 5 млн гривень, які також були витрачені відповідно до затвердженого Урядом плану.
Така ж сама сума – 5 млн гривень - була запланована у Державному бюджеті 2008 року для реалізації Програми «Виконання заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері». Згідно з чинним законодавством Комітет провів тендерні процедури, визначив виконавців заходів за ціновими пропозиціями та уклав договори на загальну суму 4 608, 597 тис. грн. Заходи виконано у повному обсязі. Однак через те, що програма була профінансована державою лише на 59, 7 відсотки, утворилася кредиторська заборгованість перед виконавцями заходів на суму 1 млн. 622 тис. грн.
Що стосується бюджету 2009 року, то на інформаційну кампанію з питань європейської та євроатлантичної інтеграції визначено видатків на суму 500 тисяч грн., при потребі 7 млн. 468 тис. грн., як зафіксовано у Постанові КМУ. Це в десять разів менше ніж у минулому році. Але всі ці кошти ми змушені будемо направити на погашення минулорічної кредиторської заборгованості, тому Програма 2009 року залишається без фінансування.
- Виконання заходів програми повинен забезпечувати, в першу чергу, держсектор чи потрібно активно залучати неурядові організації та недержавні ЗМІ?
- Головна координуюча роль у програмі відведена центральним та місцевим органам виконавчої влади. Втім Програма передбачає тісну співпрацю з неурядовими громадськими організаціями. Пріоритетним напрямом є надання через Центр інформаційної підтримки інтересів України допомоги громадським організаціям, які виступатимуть своєрідним «локомотивом» євроатлантичної політики нашої держави. Досвід багатьох європейських країн говорить саме про вирішальну роль неурядового сектору в успішному проведенні інформаційної кампанії щодо вступу цих країн до Альянсу.
В Україні ще 2003 року була заснована Громадська ліга "Україна - НАТО", яка об’єднала представників 48 неурядових організацій України, що підтримують курс на набуття нашою державою повноцінного членства в НАТО. Державні органи та установи, які залучені до реалізації євроатлантичного курсу України, в тому числі й Держкомтелерадіо, будують свої взаємовідносини з Лігою на партнерських засадах та принципах взаємодопомоги у досягненні спільних цілей.
Громадські організації, що входять до складу Громадської Ліги «Україна - НАТО», залучають до своїх різнопланових заходів та дискусій все більше і більше громадян. Лише протягом 2008 року учасники Ліги провели понад 150 заходів майже в усіх регіонах України. Зокрема, Молодіжний центр Атлантичної ради України організував кілька конкурсів для школярів старших класів та студентів на тему «Чи обізнані ви з питань міжнародної безпеки?». Інститут трансформації суспільства відкрив у регіонах України дванадцять інформаційних центрів євроатлантичної інтеграції, на базі яких активно діють молодіжні клуби „Дебати”. Так, в Одеському науково-інформаційному центрі євроатлантичної інтеграції студенти одеських вишів дискутували на тему «Чому молодь «за» і «проти» вступу в НАТО?». У Львівському центрі Інститут трансформації суспільства разом з Львівською обласною радою провів семінар „Роль євроатлантичної інтеграції в зміні моделі місцевого самоврядування України”. Учасники семінару обговорювали інноваційно-інвестиційну перспективу розвитку міста в умовах євроатлантичної інтеграції України, радилися щодо моделі спільної інформаційно-просвітницької діяльності місцевих органів влади.
Фонд «Демократичні ініціативи» провів соціологічні дослідження та їх презентацію з відповідними рекомендаціями та висновками, що мають допомогти в роботі державних органів влади.
Напередодні Бухарестського самміту НАТО ( квітень 2008 року) за ініціативою Громадської Ліги «Україна-НАТО» відбувся Форум громадських організацій та політичних партій на підтримку євроатлантичної інтеграції України. Учасники Форуму виступили з заявою, у якій закликали Президента, Верховну Раду, Уряд, політичні та громадські організації України всіляко сприяти поглибленому розвитку всебічного партнерства Україна – НАТО та виробленню суспільного консенсусу з цих питань в Україні.
Ми також розуміємо, що формування громадської думки щодо перспективи входження України до євроатлантичної спільноти неможливо без участі ЗМІ. Саме від їхньої спроможності донести до громадян об'єктивну і неупереджену інформацію про основні євроатлантичні інститути, економічну і політичну доцільність євроатлантичної інтеграції, залежить, як швидко наша країна обере цей курс. Серед усіх зареєстрованих в України друкованих ЗМІ лише 3,5 відсотка є державними. Тому нам потрібно зацікавити усі засоби масової інформації – і державні, і недержавні – неупереджено та об’єктивно висвітлювати тему євроатлантичної інтеграції України. Саме на їхнє розуміння своєї ролі у суспільстві та громадянську зрілість ми й розраховуємо.
Для підвищення обізнаності журналістів у цій тематиці Держкомтелерадіо організовує та проводить навчальні семінари. Так, наприклад, у жовтні минулого року в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, що знаходиться у сфері управління Держкомтелерадіо, відбувся семінар для журналістів обласних телерадіокомпаній «Розвиток відносин Україна – НАТО». Державну політику з питань євроатлантичної інтеграції учасникам семінару роз’яснювали працівники МЗС, Міноборони, Держкомтелерадіо, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, Національного інституту міжнародної безпеки. Перед учасниками семінару також виступили представники громадських організацій, журналісти провідних ЗМІ, які мають свої авторські журналістські проекти на тему євроатлантичної інтеграції. Подібні семінари для журналістів регіональних та загальнонаціональних ЗМІ ми плануємо проводити і надалі.
- Чи планує Держкомтелерадіо, окрім бюджетних коштів, залучати кошти з інших джерел. Якщо так, то з яких конкретно? Хто може надати фінансову допомогу? В яких розмірах?
- У Програмі зазначено, що її фінансування передбачається за рахунок коштів державного бюджету, Грантів міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством. Громадські організації беруть участь у програмі добровільно і проводять свої заходи за рахунок дольової участі донорських коштів. Розраховувати на якусь конкретну суму ми не можемо. Не вироблено й механізмів залучення спонсорських коштів для цієї інформаційної кампанії. Тому основний фінансовий тягар щодо реалізації Програми має взяти на себе держава. У Постанові Кабміну зазначено, що для реалізації усіх заходів Програми 2008-2011 років потрібно біля 30 млн. грн.
- Чи враховано в держпрограмі досвід країн-сусідів України, які теж мали проблеми щодо підтримки населення НАТО, але провели успішні інформаційні кампанії та змінили думку суспільства?
- Під час розробки Держпрограми ми в першу чергу враховували пропозиції громадських організацій, які на прохання державних органів і, зокрема, Держкомтелерадіо вивчали досвід інших країн щодо проведення інформаційних кампаній серед громадськості. Зокрема, вони здійснили візити до країн – членів НАТО двох останніх хвиль розширення – Польщі, Угорщини, Чехії, Болгарії, Естонії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Словенії.
Разом з тим Держкомтелерадіо провів ряд зустрічей з представниками посольств цих країн, взяв участь у багатьох спільних заходах громадських організацій з посольствами, присвячених вивченню досвіду країн з проведення успішних інформаційних кампаній. І саме результати цієї роботи були покладені в основу розробки завдань і заходів Державної цільової програми.
Результатом такого вивчення досвіду став новий підхід до реалізації Державної цільової програми, а саме акцент був поставлений на популяризації високих стандартів життя громадян, що проживають в цих країнах, гуманізації медичної, пенсійної та іншої допомоги, висвітленні питань екологічної безпеки, науково-технічних досягнень, реформування Збройних Сил України та зменшення бюджетного витрат на їхнє утримання, підвищення конкурентноздатності вітчизняного ОПК. Країни, що вступили недавно до НАТО, теж долали негативне ставлення громадськості до євроатлантичного альянсу, яке, як і у нас, було викликано дефіцитом інформації. Проте їхній досвід подолання цих проблем доводить, що завдяки системній, злагодженій, неупередженій та суто інформаційній роботі ідея євроатлантичного курсу може бути підтримана населенням.
- На Ваш погляд, які найближчі партнери Комітету щодо виконання держпрограми? На чию підтримку розраховуєте в першу чергу?
- Серед значної частини представників громадськості, засобів масової інформації, та й навіть керівників урядових структур поширена думка, що інформувати населення доручено виключно Держкомтелерадіо. Це не так. Адже програма - державна, міжвідомча, і реалізовувати її мають спільно всі центральні та місцеві органи виконавчої влади. На Держкомтелерадіо покладена координація роботи всіх структур.
Зрозуміло, що головний тягар відповідальності за ефективне інформування наших громадян про євроатлантичні процеси лягає на плечі влади, від якої залежить спроможність динамічно, цікаво, прозоро, об'єктивно доносити до українців все більше необхідної інформації. Ми розраховуємо також на партнерську підтримку громадських організацій та на допомогу ЗМІ усіх форм власності.
Центром для залучення засобів масової інформації до активного обговорення питань, пов'язаних з НАТО, уже став створений при Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» прес-клуб «Україна: євроатлантична інтеграція». Матеріали засідання цього прес-клубу розповсюджуються серед значної кількості не лише загальнонаціональних, але й регіональних друкованих засобів масової інформації. Сьогодні споживачами цієї продукції є 521 редакція, серед них 187 всеукраїнських, обласних та міських великоформатних газет, 306 районних і 9 багатотиражних газет.
Потужний імпульс для реалізації Програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції надало відкриття Національною телекомпанією України кореспондентських пунктів в Брюсселі та Варшаві. У майбутньому ми плануємо збільшити мережу зарубіжних корпунктів, щоб телеглядачі України отримували інформацію, як то кажуть, із перших рук.
- Чи передбачає держпрограма нестандартні підходи щодо проведення інформаційної кампанії ? Які регіони будуть охоплені нею цього разу?
- Безумовно, нова держпрограма передбачає і нові підходи, і нові акценти. Почавши її реалізацію у минулому році, ми насамперед врахували те, що українське суспільство поступово відходить від полярних позицій і схильне більше орієнтуватися не на ідеологічні стереотипи, сформовані за часів Радянського Союзу, а на реальні інтереси країни. Тому змінено акценти - ми наголошуємо на перевагах, які надає країні та суспільству вступ до НАТО. Саме за такою ідеєю були створені яскраві рекламні теле- і радіо ролики.
Серед «нестандартних», як ви сказали, заходів слід окремо згадати про Міжнародний конкурс “Аліанте 2008 – Україна”, що відбувся влітку минулого року на базі Окремої бригади берегової охорони Військово-Морських Сил України в містечку Перевальне (АР Крим). Міжнародний проект "Аліанте" започатковано у 2000 році чеською асоціацією "Ягелло 2000". Сьогодні у ньому беруть участь команди юнаків і дівчат із Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Латвії, Литви, Естонії, Угорщини, Нідерландів, Німеччини, Великої Британії, США, України та Грузії. "Аліанте 2008 - Україна" проводився в рамках Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2008-2011 роки та в контексті реалізації завдань Цільового плану Україна-НАТО на 2008 рік і мав на меті заохочувати підлітків 14-19 років до набуття знань про міжнародну безпеку і НАТО, процес інтеграції України в Північноатлантичний альянс.
Складається конкурс з трьох основних етапів: написання теоретичної роботи-есе та відповідей на поставлені запитання; військово-спортивні змагання; пізнавальна подорож на військові бази в країни – члени НАТО. У другій частині конкурсу змагалося 30 команд юнаків і дівчат з усієї України, що здобули перемогу серед 235 команд-учасниць першого туру конкурсу, та п’ять команд-ветеранів "Аліанте-Україна". Претенденти помірялися силами у спортивно-військових вправах та естафеті, орієнтуванні на місцевості, майстерності приготування їжі в польових умовах. 17 команд-переможців були нагороджені екскурсіями на військові бази НАТО у Норвегії, Чеській Республіці, Німеччині та Польщі.
Що ж стосується регіонів, у яких будуть зосереджені зусилля інформаційної кампанії, то визначити їх нам допомогли загальнонаціональні соціологічні дослідження з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вони були проведені минулого року у п’яти регіонах України – Північному, Центральному, Західному, Східному та Південному. Як з’ясувалося, найбільш позитивно ставляться до розширення НАТО мешканці західного регіону (69% опитаних вважає, що згаданий процес буде корисним Україні), Києва (34%) та Полтавщини (30%). Для інших областей цей показник не перевищує 10-15 %, а найнижчим є у Донецькій області – всього 5%. Тож, проаналізувавши результати цих опитувань, ми плануємо активізувати роботу в Східних та Південних регіонах України, де дотепер серед населення ще існують сумніви щодо доцільності євроатлантичної інтеграції України, а тому є реальна потреба в неупередженій, об’єктивній інформації. Саме у цих регіонах будуть створені євроатлантичні клуби, де обговорюватимуться найбільш популярні питання - про можливість зайняти гідне місце в світі, про гарантію демократичного розвитку на основі європейських цінностей, про гарантію безпеки та захист від претензій інших країн, про розвиток економіки за рахунок участі в економічних проектах НАТО.
Також ми хочемо провести конкурси серед журналістів регіональних друкованих та електронних ЗМІ на найкраще висвітлення питань євроатлантичної інтеграції. Переможці зможуть відвідати країни-члени НАТО та на конкретних прикладах розповісти громадськості про переваги євроатлантичного курсу.