Про три спроби створити україноцентричну енциклопедію в умовах тоталітарної радянської держави, про репресованих і реабілітованих вчених, які намагалися втілити цю ідею в життя, про роль Миколи Бажана – енциклопедиста, редактора і культурного менеджера у створенні УРЕ розповіли відвідувачам музею доктор історичних наук, професор, учений секретар Інституту історії НАН України Олександр Рубльов, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ДНУ «Енциклопедичне видавництво» Сергій Гірік, науковий співробітник ДНУ «Енциклопедичне видавництво» Андрій Тищенко, провідна наукова співробітниця Музею-квартири Миколи Бажана Альона Артюх.

Доповіді істориків базувалися на величезному архівному матеріалі, що зберігається і зараз опрацьовується науковцями «Енциклопедичного видавництва», яке є спадкоємцем очолюваної Миколою Бажаном головної редакції УРЕ. Саме архіви є сьогодні свідками запеклої боротьби українських інтелектуалів за свою національну енциклопедію як символ культурної незалежності України від СРСР. Представники культурної і наукової інтелігенції в умовах радянського ладу свідомо закладали підвалини цієї незалежності тими методами, що були їм доступні, й у тих обставинах, які обмежували їхню свободу мислення і висловлювання. Ось чому, на думку вчених, у заголовку «Українська радянська енциклопедія» визначальним словом було «українська», а «радянська» символізувало неуникну приналежність до доби.

Реалізувати повністю амбітний проєкт УРЕ вдалося тільки з третьої спроби — 18 грудня 1957 року було ухвалено постанову № 1426 «Про видання Української Радянської Енциклопедії». Керівником головної редакції став Микола Бажан.

«Упродовж 1957–1983 років під головуванням Бажана було підготовлено й видано понад 130 томів довідкової літератури, серед яких визначальні два видання «Української радянської енциклопедії», шеститомна «Історія українського мистецтва», «Шевченківський словник», «Енциклопедія кібернетики», «Історія міст і сіл Української РСР» та інші, - зазначила директор ДНУ «Енциклопедичне видавництво», доктор історичних наук Алла Киридон. - Це той спадок, який залишив по собі головний редактор УРЕ Микола Бажан і який продовжує примножувати й розвивати сьогодні Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

Алла Киридон розповіла про роботу над Великою українською енциклопедією (ВУЕ) - першою універсальною енциклопедією часів відновлення незалежності України, яка створюється у двох версіях – друкованій і електронній.

«Попри всі складнощі наповнюється контент «Великої української енциклопедії», - зазначає Алла Миколаївна Киридон. - В умовах безгрошів’я, відсутності належної підтримки, це, якщо не подвиг, то велична справа, яку ми робимо всією толокою. Вбачаємо особливу вагу цього інтелектуального продукту і як інформаційного, особливо в умовах війни».

Директор «Енциклопедичного видавництва» зауважила, що основою підготовки проекту є україноцентричність. За усталеною для універсальних енциклопедій традицією, частка власне національного матеріалу в ВУЕ становитиме не менше третини обсягу видання. Концептуально «Велика українська енциклопедія» передбачає створення не лише сучасного компендіуму людських знань на виробленому досвідом провідних національних універсальних енциклопедій рівні, але й систематизацію та репрезентацію в доступному вигляді (друкованій та електронній версіях) напрацювань попередніх поколінь.