В Держкомтелерадіо обговорили питання теорії і практики розвитку інформаційного права України

У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці в галузі інформаційного права Віталій Цимбалюк, Олександр Баранов, Ірина Арістова, Володимир Пилипчук, Віталій Довгич та інші вчені, представники наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських організацій, Держкомтелерадіо України.

Вітаючи учасників круглого столу з початком роботи, Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович зазначив, що питання, винесені на обговорення, мають важливе й принципове значення у контексті подальшого утвердження демократичних цінностей. Він висловив упевненість, що цей захід стане одним із значних кроків на шляху до вдосконалення чинного законодавства в інформаційній сфері, яке забезпечуватиме право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Перша частина заходу присвячувалась обговоренню проблеми мас-медіа права як підгалузі інформаційного права, його становленню та подальшого розвитку. Завідувач кафедри адміністративного та інформаційного права Сумського Національного аграрного університету Ірина Арістова у своєму виступі зупинилася на теоретико - методологічних засадах розвитку інформаційного права.

Про зміст та правове забезпечення державної інформаційної політики, правове забезпечення професійної діяльності журналістів доповідали юристи Держкомтелерадіо, Таїсія Мировець та Сергій Плевако.

Зокрема, було зазначено, що однією з неодмінних умов формування національного інформаційного простору є комплексна та ефективна протекціоністська політика держави, головним завданням якої є стимулювання створення відповідних індустрій і забезпечення їх стійкого розвитку. Передусім це розвинена система загальнонаціонального суспільного мовлення, конкурентоспроможність виробництва національного інформаційного продукту, глобальне поширення інформації, яке орієнтоване на активне розповсюдження відомостей про Україну та створення її позитивного іміджу у світі. Т. Мировець повідомила, що Держкомтелерадіо доопрацьовано проект Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який перебуває на експертизі в Раді Європи.

Офіційну присутність України у світовому інформаційному просторі забезпечує ДТРК “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення” (УТР). Міжнародне співробітництво в інформаційній сфері здійснюється на підставі низки договорів. Держкомтелерадіо координує і контролює реалізацію міжурядових та міжвідомчих угод в інформаційній сфері з понад 30 країнами світу. А такі телекомпанії як УТР та ДТРК «Культура» забезпечують супутникове мовлення у відкритому режимі, а також ведуть цілодобове он-лайн мовлення в мережі Інтернет. Національна телекомпанія України також реалізувала два великі міжнародні проекти: «EuroNews» та «Перший Ukraine».

С. Плевако поінформував учасників зібрання про нормативно-правові акти, якими регулюється діяльність журналістів, навів як приклад європейський досвід, окреслив законодавчі шляхи вирішення проблеми. На сьогодні проект Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів», розроблений в Держкомтелерадіо, знаходиться на експертизі в Секретаріаті Ради Європи.

Жваву дискусію викликала доповідь наукового співробітника Інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України і практикуючого адвоката Олексія Дроздовського, в якій йшлося про проблеми реалізації у вітчизняному медійному просторі законодавства в галузі авторського права.

Друга частина засідання круглого столу стосувалась концептуальних засад кодифікації інформаційного законодавства. На думку експертів В. Цимбалюка, В.Брижко, О. Баранова, І. Жиляєва, що виступили з цього питання, необхідність обговорення проблем кодифікації інформаційного законодавства зумовлена сукупністю значної кількості неузгоджених правових норм у сфері інформаційних відносин.

Зважаючи на відсутність системності у підходах до кодифікації інформаційного законодавства, учасники круглого столу наголошували на необхідності підготовки й прийняття Інформаційного кодексу України, який би відповідав рівню розвитку інформаційних відносин та адекватно врегульовував питання функціонування інформаційної сфери.

Також на круглому столі було приділено значну увагу змістовному наповненню проекту Інформаційного кодексу: предмету кодифікації інформаційного законодавства, суб’єктам інформаційних правовідносин, правовому режиму доступу до інформації, включаючи доступ до публічної інформації (інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування), персональних даних, державної та іншої, передбаченої законом таємниці.

Учасники круглого столу узагальнили свої думки стосовно необхідності подальшої розробки теоретико-правових основ, правових відносин в інформаційній сфері. Експерти дійшли висновку, що існують певні системні проблеми в формуванні та розвитку інформаційного законодавства, яке потребує подальшої оптимізації і вдосконалень. Відділ законопроектної роботи Держкомтелерадіо надав конкретні пропозиції стосовно систематизації інформаційного законодавства. Учасники зустрічі вирішили доопрацювати концептуальні засади кодифікації інформаційного законодавства.

Також пролунала пропозиція розмістити стислий варіант проекту Інформаційного кодексу України на веб-сайті Держкомтелерадіо з метою його публічного обговорення.