Про це сказав на брифінгу у Міжнародному прес-центрі «Голодомор.75-ті роковини пам’яті» представник України в раді ООН з прав людини Володимир Василенко. Він зазначив, що Україна з’ясовує тему Голодомору в контексті того, чому трапився цей злочин і які його масштаби, бо нам важливо знати, які були наслідки. «А наслідки були страшними – це знищення історичної пам’яті, мови та культури. І ми відчуваємо це й зараз», – підкреслив Володимир Василенко.

Саме в Україні голод супроводжувався не лише вилученням хлібних запасів, а й тотальним вилученням їжі. «Такого не проводилося в жодному регіоні Радянського Союзу. В той же час влада зберігала мільйони тонн збіжжя, відправляла його на експорт. Сам факт голодомору замовчувався, а влада відмовлялася від допомоги з-за кордону», - зазначив Володимир Василенко.

За його словами, голодомор був спричинений з метою – не дати Україні вийти з лав Радянського Союзу, адже в Україні йшов найбільший спротив колективізації, і тому існувала небезпека народного повстання. Для того, щоб цього не трапилося, у 30-х роках розпочалося знищення української еліти, яке охопило всі регіоні країни. А потім був влаштований і голодомор. Дуже великі втрати в Україні відбулися через те, що було встановлено блокаду. Людей не випускали за межі України. Розмови про те, що були неврожайні роки, також не відповідають дійсності, бо врожай 1934 року був набагато меншим, ніж врожай 1932-1933 років, а голоду в той час не було.

Володимир Василенко розвіяв міф, що українців знищували самі українці. За його словами, на той час секретарями обкомів та керівниками ГПУ були не українці. Ті ж, хто брав участь у акціях, переважно були сільськими активістами, і їх було небагато.

Також Володимир Василенко вважає, що спекуляції на теми того, що Україна звинувачує Росію, є некоректними і не відповідають дійсності. У Голодоморі 1932-1933 років в Україні винен сталінський режим, а не Росія. «Ми не покладаємо вини на сучасну Росію». – підкреслив він.