Антологію відкриває ґрунтовна стаття її упорядника, доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України Людмили Тарнашинської «Маєстат сонячного півострова: кримський профіль України». У ній автор досліджує історичне минуле Криму, кримсько-українські зв’язки, пише про внесок українськими митцями національного колориту у культуру цього краю.

Криму присвячували свої твори Леся Українка, Олександр Олесь, Григорій Чупринка, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Євген Плужник, Максим Рильський та багато інших українських поетів. Їхні твори, а також вірші Максиміліана Волошина, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, поетів наступних поколінь - Леоніда Первомайського, Бориса Чичибабіна, Бориса Мозолевського, Миколи Вінграновського, Віктора Кордуна - увійшли до першого розділу антології.

Друга частина репрезентує творчість кримськотатарських поетів від класика, автора національного гімну кримських татар Номана Челебіджихана до цілого сузір’я нових для нас імен. «Україно, сестро моя! Якщо раптом ворог захоче здійняти меча над твоєю Свободою, я – є!.. Поклич мене. Я готовий іти на плаху, але тебе принизити – не дозволю!» - ці рядки написав у 1993 році Самад Шукур, який зміг повернутися із депортації до Криму лише після здобуття Україною незалежності.

«Крим, який ми любимо» далеко не перша антологія творів про Крим. Кожна з них має відбиток того часу, в умовах якого створювалась. Відмінність антології Людмили Тарнашинської у тому, що у ній зібрані також твори, які стали поетичним чи публіцистичним відгуком на факт окупації Криму Росією.

Весь наклад книги направлено для поповнення фондів публічних бібліотек, зокрема, й Херсонської області, де мешкають представники кримськотатарського народу, Національну бібліотеку України ім. В. Вернадського НАН України, НСЖУ, НСПУ та інші громадські організації.