Перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак узяв участь в урочистому відкритті пам’ятника лідеру Крайової Української Ради в Криму у 1919–1920 роках, консулу УНР в Криму, літератору, педагогу, науковцю Павлу Горянському (1878–1935).

Пам’ятник встановлено на могилі П.І. Горянського, яка знаходиться на території державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в Києві. Ініціатива увічнити у такій спосіб пам’ять великого українця належить кримським українцям на чолі з Крайовою Радою Українців Криму (КРУК). 2020 року було створено Оргкомітет зі встановлення пам’ятника, який тоді ж налагодив співпрацю зі скульптором Володимиром Коренем.

Кошти для цієї справи надали понад 30 благодійників, більшість з яких є представниками української громади Криму. На церемонії відкриття були зачитані імена благодійників (за винятком тих, що перебувають на окупованій території АР Крим і м. Севастополя). Серед тих, хто перерахував благодійні кошти на спорудження пам’ятника - ветеран АТО, підприємець, член КРУК Артем Артюхов, екс-член Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення України, боєць ЗСУ Сергій Костинський, колектив Чорноморської телерадіокомпанії, підприємець і волонтер родом із Севастополя Михайло Джамаль, екс-заступник Постійного Представника Президента в АРК, комендант Майдану у 2014 році Богдан Дубас. Загалом було зібрано і витрачено 800 доларів та 97660 гривень. Скульптор В. Корень велику частину свого гонорару передав оргкомітету зі встановлення пам’ятника на популяризацію імені П. Горянського.

Відтепер на місці поховання великого українця постала майже двометрова кам’яна плита, на якій містяться інформація про героя, зображення Криму, прапора, а також герба УНР, права консула якої в Криму мав Павло Горянський. Поруч також зроблено новий надгробок на похованні двох жінок, яке становить один комплекс із могилою Павла Горянського.

В урочистостях на честь відкриття пам’ятника взяли участь представники громадськості Криму та духовенства Православної Церкви України, представники державних центральних органів влади України, Представництва Президента в Автономній Республіці Крим та Меджлісу кримськотатарського народу.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зазначив: «Безумовно, ЗСУ звільнять Крим від московської нечисті, а кримська земля стане невіддільною частиною соборної Української держави, будівничим якої був славної пам’яті Павло Горянський». Перший заступник голови Держкомтелерадіо нагадав, що у 1941 році в маршрутах похідних груп ОУН в Україні також був Крим. Тоді ніхто не сумнівався, що Крим – українська земля, а отже, там має відродитися Українська держава. Адже ще за УНР у Криму відновлювалися інститути державності, а біля їхніх витоків стояв великий український патріот – Павло Горянський. «Сьогодні вкрай актуально увічнювати українських героїв, відкривати їм пам’ятники, адже московія, яка розв’язала війну проти України, домагається, щоб у нас не було своїх героїв і власної історичної пам’яті», - наголосив Богдан Червак.

Символічним завершенням заходу стало спільне урочисте погашення спеціальним штемпелем «Козацька пошта» сувенірного художнього конверта із зображенням Павла Горянського, яке на прохання оргкомітету створив дизайнер, художник і видавець Андрій Пилюх зі Львова.

Довідково. Павло Ієрофійович (Єрофійович) Горянський (1878–1935) – громадсько-політичний діяч, літератор, педагог, журналіст, публіцист, фахівець бібліотечної справи, історик книги, бібліограф. Народився 27 січня у родині священика у с. Кримки Звенигородського повіту Київщини (тепер Шполянський район Черкаської області). Середню освіту здобув у Богуславі та Києві, вищу – в Тарту (Естонія). На поч. ХХ ст. дебютував як літератор перекладами. У 1903 р. працював у журналі «Киевская Старина», що був провідним українознавчим органом Наддніпрянщині. Вчителював у Катеринославі, Умані, Ялті, брав участь в українському громадському і культурному житті. У 1910 р. в уманській газеті «Голос Провинции» створив рубрику «Україніка». У 1914 р. переїхав до Ялти, де у 1917 р. взяв участь в організації Ялтинської Громади Українців (пізніше Громади Українців Південного берега Криму) та очолив її. У 1919 р. в Севастополі на з’їзді українських організацій Криму був обраний головою Малої Ради (виконавчого комітету) Крайової Української Ради в Криму. Отримав доручення від Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР на Кавказі захищати права кримських українців на правах консула. У середині 1920-х рр. переїхав з Ялти до Києва і почав працювати у Всенародній бібліотеці України (тепер НБУ імені В. Вернадського). На початку 1930-х рр. під час чистки був звільнений як «буржуазний націоналіст». Помер 10 січня 1935 р. у Києві.

На світлинах: Вікарій Київської єпархії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, архієпископ Вишгородський Агапіт освячує пам`ячник; Символічним завершенням заходу стало спільне урочисте погашення його учасниками сувенірного конверта спеціальним штемпелем “Козацька пошта”.

Фото Григорія Лук`янчука