Той, хто вважає, що досить змінити вивіску "державне" на "суспільне" - і справа вже вирішена, глибоко помиляється

«Усім бажаючим одним махом «прикрити» державні ТРК належить знати, що відразу постане питання, в чиї руки передавати державний цілісний майновий телерадіокомплекс вартістю мільярди гривень. Приватні компанії граються у нові формати, нові сезони, нових шоуменів, а згодом... зникають з горизонта як-от «Ютар», «Гравіс» чи «Нарт».

Голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» виклав позицію Комітету в питанні еволюції державного телерадіомовлення до суспільного та висловив підтримку «нинішній, багатообіцяючій» президентській концепції створення суспільного телерадіомовлення, що гармонізує громадські, приватні, і державні інтереси.

«Лише закон та встановлений урядом поетапний принцип реорганізації інформаційної сфери, разом із належною організаційно-технічною готовністю державних телерадіокомпаній, забезпечать їхній еволюційний перехід, а відтак перехід від звичних архаїчних способів регулювання державного телерадіомовлення до суспільного…

Той, хто вважає, що справа лише у назві, що досить змінити вивіску «державне» на «суспільне» - і справа вже вирішена, глибоко помиляється. По-перше, треба створити умови для стабільної ефективної діяльності суспільного телерадіомовлення, життєздатної юридичної особи, а не прикритої привабливим публічним антуражем безпомічної організації вільно найманців, яким байдужа доля і багатотисячних творчих колективів, і потужних засобів радіомовлення. А зробивши, закріпити їх на законодавчому рівні.

Досвід інших країн свідчить: необхідними умовами для дійсно суспільного мовлення є наявність незалежних від держави джерел фінансування та органів управління. Навколо цих проблем і точаться нині дискусії. У проекті Концепції, яку розробила Гуманітарна громадська рада при Президентові України, основними джерелами фінансування Національного суспільного телерадіомовлення (НСТР) визначені кошти державного бюджету та надходження від власної рекламної діяльності або компенсаційних платежів комерційних телерадіоорганізацій, у випадку досягнення домовленості про відмову НСТР від розміщення реклами.

Розглядаючи на колегії Держкомтелерадіо цей проект, ми дійшли висновку, що зазначені джерела фінансування Національного суспільного мовлення не повною мірою відповідають задекларованому принципу фінансової та політичної незалежності новоутворених мовників. Ми направили свої пропозиції до проекту. Зокрема, на нашу думку, необхідно передбачити впровадження абонентської плати як джерела фінансування, яке забезпечуватиме реальну незалежність НСТР, а також створення прозорих фінансових пріоритетів для меценатів, спонсорів, інвесторів. Окремі податкові пільги для них – добрий знак і орієнтир для вкладання коштів».

Повний текст інтерв’ю Юрія Плаксюка читайте на сайті «Урядового Кур’єра».