Шановні колеги, гості!

Вітаю вас на підсумковому засіданні колегії Держкомтелерадіо!

Основні показники діяльності галузі та розбудови інформаційного простору України подано у довідкових матеріалах, які ви маєте. Я ж зупинюсь на якісних аспектах цього процесу, наголошу на ключових проблемах інформаційної та видавничої сфер, які, на мій погляд, є важливими, як для галузі, так і для всієї країни.

Рік тому ми поставили перед собою низку важливих завдань. Наша стратегічна мета – інформаційна самодостатність країни, належний рівень інформаційної безпеки держави, зміцнення демократичних засад, свободи слова.

Упродовж року, незважаючи на ускладнення політичної ситуації, нам вдалося досягти суттєвих результатів за всіма напрямами діяльності Комітету.

Запроваджено системний підхід до формування та реалізації державної інформаційної політики та розвитку національного інформаційного простору.

Комітет посів належне місце в системі центральних органів виконавчої влади і вийшов у лідери серед інших міністерств і відомств за темпами розвитку галузі.

Як приклад, тільки у сфері державного телерадіомовлення у минулому році загальний обсяг виробництва телепрограм зріс на 23 відсотки, радіопрограм – на 13 відсотків. Це найбільші темпи зростання у галузі за роки незалежності.

На сьогодні маємо позитивну динаміку розбудови мережі всіх обласних державних телерадіокомпаній. Такого результату не вдавалося досягти за усі попередні періоди.

Реалізується системний проект технічного переоснащення обласних державних телерадіоорганізацій. Уже повністю переоснащено 15 обласних державних телерадіокомпаній , усі вони матимуть можливість виробляти більш якісний конкурентноспроможний продукт.

Підписано Декларацію про співпрацю між Держкомтелерадіо, Нацрадою, профільним комітетом Верховної Ради та Нацкомісією зі свободи слова при Президентові з метою запровадження в Україні суспільного мовлення. На її виконання створено робочу групу для розробки Концепції суспільного мовлення, до якої увійшли представники влади, громадськості, науковці та практики.

Держава та ключові гравці медіасфери мають спільне бачення перспектив суспільного мовлення. Ми домовилися про нашу взаємодію і серйозно націлені на досягнення мети.

За наявності відповідної політичної волі, я впевнений, ми зможемо запустити цей проект впродовж року.

Реалізація іншого проекту - «Перший громадський» - дозволила об’єднати в інформаційному просторі територіальні громади, мобілізувати інтеграційні процеси у суспільстві, сприяти обміну інформацією між регіонами.

Запуск програмного блоку продемонстрував творчі, технічні та кадрові можливості ОДТРК.

Повернення Концерну РРТ до сфери управління Комітету дозволило суттєво підвищити ефективность роботи цього стратегічного підприємства. Вперше за роки незалежності Концерн направив до бюджету (у вигляді податків) більше коштів, ніж отримав від нього (у вигляді фінансування трансляції державних мовників). Доходи Концерну зросли на 20 відсотків і склали 318 млн. грн., чистий прибуток зріс утричі.

Стабілізація фінансової ситуації дозволила Концерну РРТ розпочати технічне переоснащення на своїх підприємствах. У свою чергу, це сприятиме запровадженню в Україні цифрового мовлення, надасть можливість державним мовникам мати велике технічне покриття.

Суттєво просунулося у технічному переоснащенні і НТКУ: завершується будівництво найсучаснішого ньюс- руму. Здійснено запуск мобільно-супутникової передавальної станції. При цьому НТКУ на 67 відсотків погасила прострочену кретидорську заборгованість.

На якісно новий рівень вийшов телеканал «Культура» - вже веде мовлення 24 години на добу і найближчим часом займе належне місце в інформаційному просторі держави.

А тепер по ситуацію у сфері книговидання

Минулий рік був проголошений Роком української книги. На Комітет фактично ліг основний тягар відповідальності за його належну підготовку та проведення. На наш погляд, ми з честю впоралися з цим завданням.

Вперше повністю виконано державну програму «Українська книга». Забезпечено випуск 135 назв книг загальним тиражем 650 тис. примірників.

Вперше при прийнятті рішень пріоритети віддавалися книзі, а не близькості видавництв до тих чи інших структур. Саме це, можливо, викликає незадоволення окремих діячів, які звикли власні інтереси маскувати ідеологічними гаслами. Усі соціально значущі видання, що були заявлені, і серед них - проекти лауреатів Шевченківської премії, були враховані і виконані стовідсотково.

У сфері книговидання минулий рік став досить результативним. Обсяги виробництва книжкової продукції за назвами зросли на 26 відсотків, за тиражами – на 13 відсотків.

Уже традиційно українська книга була представлена на міжнародних ярмарках. Упродовж минулого року вітчизняні видавництва експонували книжкову продукцію у Мінську, Варшаві, Франкфурті-на-Майні, Москві, Львові, Києві. Вперше за роки незалежності Україна брала участь у статусі почесного гостя на двох міжнародних книжкових виставках у Мінську та Варшаві. Ми були очевидцями значного міжнародного інтересу до української книги.

Крім того, Комітетом організовано та проведено у Києві ще дві міжнародні книжкові виставки-ярмарки. Там вперше вітчизняним видавцям і книгорозповсюджувачам виставкові площі були надані безкоштовно. Виходячи з маркетингових досліджень галузі, нами було прийнято рішення надати видавцям виставкові площі безкоштовно. Це до речі загально прийнята світова практика підтримки власного виробника. Крім того, саме ці виставки були підтримані інформаційним ресурсом як державних так і комерційних телеканалів. Те, що цей захід викликав негативну реакцію консервативно налаштованих лобістів комерційних структур, нас зайвий раз переконало у вірності прийнятого рівня.

Відкриваються нові книжкові магазини. Рік тому я обіцяв, що почну відновлення книгарень. У листопаді відкрили перший книжковий магазин, ще три підготовлено для відкриття найближчим часом. Але цього замало. Я наголошував, що всі приміщення, які знаходились в оренді у підпорядкованих структур Комітету, мають бути перепрофільовані на книгарні. У тому числі і забігайлівки в центрі міста. Але, на жаль, і тут маємо дикий спротив.

Реальним кроком до відновлення мережі книгорозповсюдження може стати прийняття Урядом постанови «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення книготорговельними послугами в Україні», проект якої розроблено Держкомтелерадіо.

Прорив у книговидавничому комплексі вдалося здійснити і завдяки ефективній роботі ДАК «Укрвидавполіграфія», яке також минулого року увійшло в підпорядкування Комітету. Рік тому ніхто не вірив, що вдасться зберегти від розвалу та розпродажу найбільшу поліграфічну базу країни. Саме комітет домігся виключення з плану приватизації цієї компанії. Вдалося стабілізувати фінансово-економічний стан цього товариства: фактично ліквідовано заборгованість із виплати зарплати, яка накопичувалася упродовж попередніх років. На чверть зросли доходи і прибутки. У 12 разів збільшились капітальні інвестиції на технічне переоснащення підприємств ДАКу. Вперше за багато років державні поліграфічні підприємства купують сучасні друкарські машини.

Але ще зовсім недавно крадіжки були звичним явищем. Директори підприємств за безцінь здавали в оренду виробничі площі, здавали у металобрухт вентиляційні системи, зривали і продавали облицювальну плитку з фасадів будинків. А сьогодні такі злодії намагаються у судовому порядку поновитися на посадах, спираючись на підтримку місцевої влади.

Боротьба з корупцією для Комітету набула пріоритетного значення.

Для активізації управлінської діяльності та з метою збереження і ефективного використання державної власності Комітетом розпочато системну роботу з протидії корупції та зловживанням.

Причетні до виявлених порушень посадові особи звільнені із займаних посад.

Зокрема, вжито низку заходів для недопущення захоплення і передачі у приватну власність державного майна.

Збільшено орендні ставки та приведено у відповідність до чинного законодавства договори оренди нерухомого майна.

Запроваджено дієвий контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, збереженням державного майна, усуненням встановлених порушень і недоліків.

Ми маємо приклади втрат державного майна: це продаж частот, нерухомості, незаконна оренда, розкрадання бюджетних коштів, незаконне списання майна, невиплата заробітної плати тощо.

Показовим є приклад «Укртелефільму». Його сучасний незадовільний стан є наслідком масштабних зловживань та неефективного управління. Нам вдалося не допустити прихованої приватизації та незаконного захоплення державного майна. При цьому вперше на всю країну продемонстровано корупційні схеми екс-керівників, які створили орендне підприємство з аналогічною назвою – «Укртелефільм» - і намагаються через судові інстанції відібрати студію у держави.

Проте вдалося розпочати відновлення студії. Нами створено Художню раду, до якої увійшли Оксана Байрак, Влад Ряшин, Олександр Ткаченко, Ілля Ноябрьов, Юрій Рогоза та інші провідні митці галузі. Це сьогоднішні лідери ринку телевиробництва. Розроблена п’ятирічна програма розвитку студії, яка передбачає щорічне зростання обсягів виробництва фільмопродукції на 25%.

Але Студія, на жаль, не виняток. Рік триває справжня війна з численними орендаторами, які ведуть прицільне полювання за власністю у центрі Києва. Горе-ресторатори, що наймали під забігайлівки державні площі на Прорізній, 2, Богдана Хмельницького, 44 не повертають їх у розпорядження держави. Але будь що – там відкриються книгарні. Окремі «ходоки» намагаються прикрити зловживання своєю політичною приналежністю. На це я відповідаю: доведу розпочату справу до логічного завершення, у якому б кріслі я не перебував.

Однак є системні проблеми, які потребують вирішення на державному рівні.

Головна з них – спроби ідеологізації інформаційної галузі. Нагадаю, що історично такі спроби завершувалися побудовою тоталітарних держав. Сьогодні свобода слова, свобода доступу до інформації та до її розповсюдження роблять такий сценарій неможливим. Тому вважаю, що всі штучні дії у цьому напрямку можуть призвести лише до хронічної нестабільності галузі. І як результат – розбалансування інформаційної самодостатності держави, незадоволення суспільства. І загалом – нищівної критики міжнародного співтовариства.

Змушений констатувати, що в оцінках нашої роботи домінують здебільшого політичні критерії. Професійність менеджменту або спеціалістів інформаційної галузі до уваги фактично не береться. Конкретні досягнення – немає бажання роздивитися.

Моє ж бачення таке: інформаційна галузь повинна діяти поза ідеологією. Не можна допускати, щоб партквитки впливали на призначення топ-менеджерів.

Адже наше вкрай заполітизоване суспільство сприймає інформацію в залежності від уподобань політиків. Ідеологізація галузі лише поглиблює хвороби суспільства.

Ефір, крім виборчих періодів, не повинен говорити з народом з позицій різних політичніх груп.

Невже ми стоїмо на порозі запровадження чергової шостої статті радянської конституції (партійного керівництва пресою)?!

Інформаційне поле має бути очищене від ідеології.

Це завдання я виконував протягом минулого року, так буде і надалі.

Підтвердженням моїх слів є той факт, що всі державні ТРК забезпечили неупереджене висвітлення парламентських виборів 2007 року. Оприлюднення передвиборчих програм здійснювалося із суворим дотриманням чинного законодавства, принципів об’єктивності та неупередженості. Жодна з політичних сил не мала претензій до державного телебачення і радіо. Такого не було за усі роки незалежності України. За що я хочу подякувати колективам всіх державних телерадіокомпаній.

Єдиною ідеологемою у роботі інформаційної галузі, на мій погляд, має стати цілісність держави, ідеї терпимості, соціальної відповідальності, прагматичного патріотизму. Не плакатного, а усвідомленого і щирого.

Дійшовши таких висновків, Комітет зробив перші кроки до створення вільного від ідеології ефіру – поки що в межах Першого громадського. Ми всі разом – відповідальні за інформаційний стан суспільства.

Інша системна проблема – кадрова. На жаль, стан справ – просто катастрофічний.

Питання кадрового забезпечення уже частково вирішуються зусиллями Комітету. Укладено тристоронню угоду між Комітетом, ДАК "Укрвидавполіграфія" і Національним університетом "КПІ" про співробітництво і сприяння у підготовці кадрів для поліграфічної галузі.

Такі ж угоди пропонуємо підписати з Інститутом журналістики, Інститутом імені Карпенка-Карого, з Національною академією зв’язку імені Попова в Одесі.

Шановні колеги!

На підставі вище зазначеного хотів би тепер зупинитись на наших головних завданнях, на яких Комітет має зосередити зумсилля в нинішньому році.

1. У сфері державної інформаційної політики

Активізувати роботу з підготовки проекту Інформаційного кодексу України.

Започаткувати дієвий механізм підвищення кваліфікації керівного складу державних телерадіоорганізацій та видавництв.

Організувати та запровадити систему моніторингу пілотного проекту роздержавлення друкованих ЗМІ, які Держкомтелерадіо буде реалізовувати спільно з Національною спілкою журналістів.

2. У сфері телерадіомовлення

Підготувати проект відповідних змін до законодавства України щодо організації суспільного мовлення.

Збільшити в 2008 р. у тематичних планах телерадіокомпаній власного продукту, який відповідає критеріям громадського мовлення;

Завершити технічне переоснащення ОДТРК.

Прийняти програму розвитку Укртелефільму на 5 років, передбачивши у ній зокрема щорічне збільшення виробництва фільмів на 25%.

4. Щодо переходу на цифрові стандарти мовлення.

Підготувати зміни до Державної програми технічного переоснащення Концерну РРТ з урахуванням технічних потреб побудови інфраструктури цифрового телерадіомовлення.

5. У книговидавничій та поліграфічній сферах вжити заходів щодо:

продовження дії режиму пільгового оподаткування вітчизняних суб’єктів видавничої справи;

технічного переозброєння поліграфічних підприємств;

налагодження ефективної взаємодії видавництв, підприємств книгорозповсюдження, бібліотек на всій території країни;

ввести до категорії соціальної реклами пропаганду української книги та книгочитання.

6. Щодо боротьби з корупцією та забезпечення цільового використання бюджетних коштів.

поставити на жорсткий контроль Колегії Комітету вирішення питань повернення до державної власності незаконно відчуженого майна та землі.

посилити контроль за усуненням порушень фінансової дисципліни.

Як ви зрозуміли, завдання, які постають перед комітетом у нинішньому році, не мають жодного політичного забарвлення. Вважаю, що Комітет не був і не має бути майданчиком для проявів політичної нетерпимості.

І дай нам Бог наснаги та сил реалізувати всі наші плани.

Дякую за увагу!

Закликаю членів Колегії, усіх присутніх до плідної дискусії!