23 вересня у світі відзначають Міжнародний день жестових мов. Перший канал Суспільного Мовлення — єдиний в інформаційному марафоні «Єдині новини #UАразом», що здійснює переклад жестовою мовою розмовних студій та новин. Щомісяця в середньому виробляється 84 години ефіру з перекладом жестовою мовою: це оперативні новини, аналітика та прикладні матеріали.

Окрім того, в ефірі підсумкових випусків новин на Першому каналі Суспільного приділяють увагу проблемам, із якими стикаються нечуючі люди. Зокрема, як вони сприймають війну: про те, як відчувають вібрації, про те, що їм бракує візуальних варіантів сповіщення про небезпеку. Жестовою мовою також перекладають проєкт «Суспільне. Спротив» — щотижня це понад 16 годин ефіру.

В ефірі Суспільного працюють чотири перекладачки жестової мови. Що п’ять років вони проходять курси підвищення кваліфікації. Їх організовують у формі семінарів і тренінгів УТОГ та Асоціація перекладачів жестової мови. Таке навчання особливо необхідно зараз, коли йде перехід на українську жестову мову, адже з радянських часів вона була російською. Проблему дефіциту фахових перекладачів жестової мови поступово вирішують навчальні заклади. Зокрема, у Київському фаховому коледжі прикладних наук відкрилася нова спеціальність — «Соціальна робота та Перекладач жестової мови». Її вивчають дві групи — випускники 9-х і 11-х класів. Студенти мають змогу багато практикувати, адже навчаються разом із глухими колегами й можуть безпосередньо контактувати з ними й покращувати своє знання мови.

 «В Україні перекладач жестової мови поступово набуває статусу фахівця. Завдяки тому, що підвищилася кваліфікація навчання, маю надію, надалі буде більше перекладачів із рівнем бакалавра, а колись також додасться і ступінь магістрів, - розповідає перекладачка жестової мови Суспільного Тетяна Журкова. - Адже в розвинених країнах, крім того, що жестова мова є державною, перекладачі жестової мови мають вищу освіту. Ми ж тільки йдемо до цього».

Нагадаємо, що відповідно до Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, ухваленої 2021 року, передбачено усунення до 2030 року бар’єрів в інформаційній сфері, створення таких умов, за яких люди, незалежно від своїх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть безперешкодно отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.

За матеріалом Мар’яни Хемій

Фото Анастасії Мантач