До Комісії з журналістської етики звернулася громадська організація «Телекритика», яка вважає, що результати моніторингових досліджень, проведених нею у період між 21 листопада 2013 року та 21 лютого 2014 року, свідчать про порушення стандартів журналістики в інформаційних програмах «Підсумки дня» та «Підсумки тижня», а також низці програм та спецпроектів державного Першого національного телеканалу (НТКУ).
Заявник вважає, що порушувались усі ключові стандарти: баланс думок, оперативність, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність. Непропорційно велика увага у випусках новин та підсумкового тижневика Першого національного приділялася діям влади, що оцінювались виключно позитивно та некритично. Натомість, про дії учасників акції протесту та опозиції поширювалась недостовірна інформація (наприклад, про теракти, які начебто готують учасники акції протесту на атомних електростанціях тощо). В цілому висвітлення подій було неповним та маніпулятивним. Заяви представників влади ніколи не піддавалися сумніву, наскільки б неймовірними вони не були, натомість заяви, які робились як відповідь опозицією, замовчувались. Однак найбільшою проблемою новин Першого національного стало системне замовчування суспільно важливих подій, наслідком чого стало дезінформування суспільства та радикалізація настроїв мешканців Півдня та Сходу України. Жодного разу не було озвучено головну вимогу учасників протестів: звільнення В. Януковича з посади президента. Загалом, адекватного уявлення про вимоги протестувальників, причини, з яких відбуваються протести, кількість жертв-учасників протесту новини Першого національного не давали.
Крім того, значна частина пропагандистських матеріалів виходили в ефір каналу в рамках проектів «З перших вуст», «Останнє попередження», «Без цензури», «Політтеатр». Посадові особи НТКУ заперечували, що ці програми виготовлені співробітниками каналу, але їхніх замовників та умов, на яких виходили ці програми, Національна телекомпанія України не називала. Можна зробити висновок, що йшлося про суборенду телеканалу, що суворо заборонено законом «Про телебачення і радіомовлення».
Очевидною метою діяльності керівництва, деяких журналістів, ведучих НТКУ було формування у глядачів негативної думки про Євромайдан, протестувальників, громадських активістів, парламентську опозицію. Тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора НТКУ Олександр Пантелеймонов уже відсторонений від виконання обов'язків, однак відсторонення або звільнення ведучих і журналістів, що брали участь у пропаганді та дезінформації, не відбулося.
Комісією взято до уваги заяву т.в.о. генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова, що «поки діє система державного замовлення, держава має прямий вплив на програмну політику», і «поки НТКУ фінансується з державного бюджету, гроші будуть лише в разі схвальної оцінки з боку головного замовника - держави». Дійсно, Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» встановлено державне замовлення на висвітлення діяльності органів влади, для фінансування якого обов'язково передбачаються кошти у державному бюджеті України. В той же час, цим же Законом передбачено, що засоби масової інформації мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а органи влади зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засобам масової інформації Конституцією, цим Законом, іншими законами України гарантовано право висвітлення і коментування діяльності органів влади, дослідження, оцінка і аналіз діяльності їх посадових осіб. Єдине застереження Закону, що розрив чи змішування змісту офіційної інформації, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається. Статут НТКУ, затверджений постановою КМУ від 4 червня 2002 р. N 754, на який також посилається О.Пантелеймонов в обгрунтування вимушеності програмної політики НТКУ, встановлює, що головною метою діяльності Телекомпанії є забезпечення прав громадян на свободу думки і слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите і вільне обговорення суспільних питань, а також розроблення і реалізація програмної політики, що відповідає національним інтересам України, створення конкурентоспроможної інформаційної продукції та забезпечення входження України у світовий інформаційний простір. Більше того, Статут визначає, що діяльність Телекомпанії провадиться на принципах компетентності, об'єктивності та достовірності інформації, гарантування права кожного громадянина на доступ до неї, вільне висловлювання своїх поглядів та думок, забезпечення ідеологічного і політичного плюралізму, дотримання її працівниками професійної етики та загальнолюдських норм моралі. Для реалізації цих принципів, Телекомпанія має право планувати свою діяльність, визначати власну програмну політику. Причому відповідальність за визначення та реалізацію програмної політики НТКУ несе її генеральний директор.
Отже, вимога висвітлення діяльності органів влади, якою керівник та журналісти НТКУ пояснюють незбалансованість та недотримання стандартів у новинах, не може бути виправданням для неправдивих повідомлень, перекручень та пропаганди. Не можна зводити роль журналістів до «тримачів мікрофона» або до виконавців замовлень. На журналістів покладається перевірка всіх повідомлень, від кого б вони не надходили. Журналісти мають забезпечити баланс думок політичних опонентів і незалежних експертів, який дозволяє отримувати громадянам повну інформацію про події, а не набір сумнівних тверджень, поданих для забезпечення штучного балансу, який лише створює «інформаційний шум» і позбавляє громадян можливості зробити власний аналіз і власні висновки.
Також Комісією взято до уваги звернення колективу НТКУ, поширене 19 березня цього року, в якому зазначено: «На знак протесту проти методів вирішення кадрових питань, втручання в редакційну політику, загроз фізичної розправи - ми перериваємо мовлення». Про факти, які б свідчили про загрози фізичної розправи з журналістами НТКУ, їх незаконного звільнення тощо не повідомляється. В той же час, заяв, звернень колективу НТКУ з вимогами невтручання в редакційну політику, забезпечення свободи діяльності ЗМІ і журналістів, загроз свободі слова за час з 21 листопада 2013 і до 19 березня 2014 року зроблено не було. Тільки 20 березня колектив НТКУ зробив невеличку заяву, в якій практично покаявся, що не підтримав колег під час подій на Майдані, та визнав власну відповідальність за професію.
Проаналізувавши заяви ГО «Телекритика», т.в.о. генерального директора та колективу НТКУ, Комісія вважає, що керівником та журналістами Національної телекомпанії порушено Кодексу етики українського журналіста:
2. Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
6. Повага до права громадськості на повну та об'єктивну інформацію про факти та події найпершим обов'язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.
9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об'єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.
16. Журналіста не можна службовим порядком зобов'язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам. Необхідно протистояти проявам зовнішнього втручання в контент - як безпосередньому тиску, так і діям, що мають непрямі ознаки такого втручання.
17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам.
Комісія зауважує, що вказані порушення Кодексу допускали не новачки, які можуть не розуміти наслідків своїх дій, а досвідчені журналісти і ведучі, які діяли усвідомлено, керуючись власними інтересами, а не інтересами суспільства в отриманні повної, об'єктивної, достовірної інформації, яка не містить упередженості та необґрунтованих звинувачень.
Ні керівник, ні колектив НТКУ (окрім поодиноких випадків) навіть не намагалися протистояти зовнішньому втручанню в контент, погоджувались на свою роль пропагандиста і дезінформатора, а не журналіста. Тому Комісія оголошує керівництву та журналістам НТКУ громадський осуд.
Комісія вважає, що самоцензура журналіста найбільш шкідлива за своїми наслідками, оскільки передбачає добровільну та усвідомлену відмову від свободи слова, яка є гарантією всіх інших прав громадян.
Комісія вважає, що залежність державних теле- та радіомовників як національного так і регіонального рівня від органів влади досі залишається величезним фактором ризику повторення такої ситуації в майбутньому.
Ліквідація всіх державних мовників та створення суспільного мовника, яким керуватимуть незалежні від політиків та великого бізнесу наглядові ради, має стати запобіжником свідомих порушень Кодексу етики українського журналіста та законодавства України».