ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про внесення зміни до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
На виконання пункту 5 доручення Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. від 16.05.2015 №15084/1/1-15 до Закону України від 19.03.2015 №271-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України» Мін’юсту, Мінекономрозвитку, МІП, Фонду державного майна України та Держкомтелерадіо доручено опрацювати питання щодо запровадження регулювання власності загального користування (суспільної власності) та надати відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України.
У зв’язку з цим, листом від 28.08.2015 № 5785-0-4-15/81 Мін’юст повідомило Кабінет Міністрів України про наступне.
Конституцією України (далі – КУ) визначено право власності та його форми, а саме: приватну, державну і комунальну форми власності.
Відповідно до статті 13 КУ земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 41 КУ визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Виключно законами України визначається, зокрема, правовий режим власності (стаття 92 КУ). Кабінет Міністрів України: забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону (стаття 116 КУ).
Поняття «суспільна власність», що застосовується в контексті суспільного (громадського) телерадіомовлення, є особливою правовою категорією, яка не розглядається як окрема форма власності.
Режим функціонування суспільного мовлення в країнах Європейського Союзу визначається Директивою 89/552/ЕЕС про транскордонне телебачення, Протоколом про суспільне мовлення до Амстердамського договору 1997 року про систему суспільного мовлення у країнах-членах, Декларацією Комітету Міністрів Ради Європи від 27 вересня 2006 року щодо гарантій незалежності суспільного мовлення у країнах-членах, Рекомендацією 1878 (2009) Парламентської асамблеї Ради Європи «Фінансування суспільного мовлення».
В наведених документах відсутнє поняття «суспільна власність» чи будь-які визначення нової форми власності, що відмінне від вже існуючих в законодавстві України. Так, відповідно до частини другої Рекомендацій № 1641 (2004) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про суспільне телерадіомовлення», суспільне телерадіомовлення забезпечується як державними організаціями, так і компаніями, які перебувають у приватній власності та відрізняється від телерадіомовлення в виключно комерційних і політичних цілях своїм особливим кредо, суть якого полягає в тому, щоб діяти незалежно від економічної могутності чи політичної влади.
Після аналізу зазначених вище міжнародних договорів можливо дійти до висновку, що під категорією «суспільна власність» розуміється особливий статус діяльності суспільних телерадіомовників, який базується на принципах надання певних гарантій редакційної незалежності, забезпечення ефективного громадського контролю їхньої діяльності та специфічного способу фінансування - за рахунок бюджетного фінансування, отримання плати за надання ліцензій, прибуткових видів діяльності або поєднання цих джерел.
З огляду на вищевикладене встановлено, що відносини щодо правового режиму майна НСТУ вже врегульовано Законом України від 19.03.2015 №271-VIII«Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», а запровадження регулювання власності загального користування (суспільної власності) видається недоцільним.
Дорученням Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. від 29.09.2015 №15084/11/1-15 Держкомтелерадіо разом із заінтересованими органами необхідно забезпечити невідкладну підготовку і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного законопроекту.
У зв’язку з цим, виникла необхідність у підготовці проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою проекту Закону є приведення норм Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у відповідність до положень Конституції України та норм міжнародного права.
3. Правові аспекти
У вказаній сфері правового регулювання діє: Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 341 «Про затвердження Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України» та інші нормативно-правові акти.
Реалізація Закону України не передбачає приведення власних та розробку нових нормативно-правових актів.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону не потребує додаткових бюджетних коштів, матеріальних та інших витрат.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством інформаційної політики України, Фондом державного майна України, Міністерством юстиції України.
6. Регіональний аспект
Положення проект Закону не стосуються розвитку адміністративно-територіальних одиниць України.
61. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційноїекспертизи.
7. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та спрямований на запобігання вчиненню корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект Закону для громадського обговорення з ___.10.2015 оприлюднено у підрубриці «Проекти законів» рубрики «Законопроектна діяльність» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки не містить положень, що регулюють господарські відносини.
101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Проект Закону не впливає на ринок праці.
11. Прогноз результатів
Прийняття проекту Закону узгодить положення Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» із нормами Конституції України та міжнародного права.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко
«__» жовтня 2015 р.