Дорогі колеги!
Поздоровляю Вас з професійним святом - Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку.
Цієї осінньої пори 1924 року вперше Україна почула рідне слово з радіоефіру. І саме з тих пір лунають позивні Українського радіо, які об’єднують навколо ідей державності, патріотизму і правди інтелігенцію з київських пагорбів і віддаленої сільської ради, робітників Донеччини і хліборобів Полтавщини, молодь і пенсіонерів, правих і лівих – усіх, хто живе в Україні і щоденною працею творить її сьогодення і майбуття.
Восени 1994 року Президент України визначив день 16 листопада святковим днем для професіоналів ефіру.
Багато часу минуло з дня першої радіотрансляції. Наше суспільство пережило кілька епох, кілька драматичних етапів у своєму житті.
Невпізнанно змінилася технологія виробництва і розповсюдження телерадіопрограм: від громіздкої лампової апаратури до сучасних цифрових систем на інтегральних мікросхемах. Ми всі стали свідками майже революційного переходу з аналогової до цифрової техніки, що відкриває величезні можливості як для творців програм, так і для аудиторії.
Стрімкі зміни у суспільному житті потужно впливають і на засоби масової інформації. Все більше наших громадян прагнуть бути не пасивними отримувачами інформації, але й активно впливати на інформаційні процеси. Попереду нас чекає розбудова каналів суспільного мовлення, які контролюватимуться не владою, а громадськістю.
Комітет не стоїть осторонь цих змін, а у межах своїх повноважень всіляко сприяє реалізації прогресивних проектів. Це і ДТРК „Всесвітня служба УТР”, і телеканал „Культура”.
Нещодавно розпочав роботу у форматі створення суспільно орієнтованих телепрограм Канал територіальних громад. Ми покладаємо на нього великі надії. Сподіваємося, що цей канал стане першим українським громадським каналом.
Щороку збільшується в ефірі різноголосся державних і приватних радіостанцій і телеканалів, а вимога суспільства до них одна: говорити правду, бути об’єктивними у висвітленні подій, незалежно від форми власності і прізвища власника. Своєрідна революція в українській журналістиці, що постала у передвиборній президентській кампанії підтвердила, що і творчі колективи прагнуть працювати за світовими стандартами мас-медіа.
Усі ми бачимо, що шлях української журналістики – тернистий, проголошена свобода слова ще не скрізь стала справжньою, а про відповідальність слова дехто ще й не задумується.
Однак ми в дорозі, і дорожня карта розвитку українського інформаційного простору визначена Президентом України чітко і недвозначно. Держкомтелерадіо України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, творчі колективи мають достатньо дороговказів, щоб не збитися на манівці. Успіхів нам усім на цій дорозі.
Дякую вам всім за вашу сумлінну працю, наполегливість, стійкість і професіоналізм. Зі святом Вас, дорогі друзі!