Олег Наливайко зазначив, що в цілому реформа відбувається позитивно. Загалом, в зведеному переліку налічується 690 комунальних та державних видань. У першому етапі реформувалося 93 видання, 79 – у процесі припинення, 39 очікують на реєстрацію, в 32 ще не готові документи. Припинила існування одна газета на Миколаївщині – «Відкритий урок», яку видавало місцевий відділ з питань освіти. В другому етапі здійснили реформування 11 газет. Загалом на сьогодні реформовано 99 комунальних і 5 державних видань.

За словами Олега Наливайка, ключове завдання наразі – добитися виділення фінансової підтримки реформованим ЗМІ, як це передбачено в законі. Також Голова Держкомтелерадіо звернув увагу, що від деяких редакторів лунають зауваження про те, що нібито будуть внесені зміни до законодавства, які можуть продовжити термін реалізації реформи.

– Ніяких планів переносити немає, тому потрібно звертати увагу редакторів, аби потім не сталося так, що вони не встигнуть здійснити роздержавлення, – наголосив Голова Держкомтелерадіо.

Найкраще процес роздержавлення проходить у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській, Запорізькій та Харківській областях. Донецька та Луганська області – одні з тих, де найменша кількість комунальних видань уже пройшла процес реформування. Також мало реформованих газет на Волині, в Закарпатській, Київській, Одеській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.

Серед тривожних тенденцій – перешкоджання реформуванню з боку влади, звільнення редакторів. Наразі є 6 таких випадків. Бойкотують реформу, зокрема, на Дніпропетровщині – 4 випадки, Сумщині – 4 випадки, Харківщині – 3 випадки, Волині – 2 випадки.

–Також під час реформи виникають питання щодо майна редакції. Наприклад, є випадки в Кіровоградській і Рівненській областях, де місцева влада не приймає рішення про передачу майна. Ми радилися з юристами, і тут виникає колізія, тому що місцева рада має право управляти майном. Ніякий закон її не змусить передати безкоштовно майно громаді, – зазначив секретар Спілки, голова Робочої групи НСЖУ з питань роздержавлення Костянтин Григоренко.

Складна ситуація, за його словами, і там, де існують так звані об’єднані редакції, де спільно працюють ТРК і газета.

– Складні статутні документи, засновники часто не хочуть приймати рішення про відокремлення газет. З економічної ж точки зору найскладніша ситуація там, де є конкуренція. Ідеться, зокрема, про міські газети. Спілкуюся з кожною областю, і редактори розповідають, що відчули реальну конкуренцію. Тому на сьогодні треба продовжувати навчати редакторів тому, як існувати без дотації, – зазначив Костянтин Григоренко.

Також він запропонував до кінця року оприлюднити новий список Ворогів реформування преси – тих посадовців, які саботують Закон про реформування.

Також секретарі порушили питання реформування газет у зоні АТО.

Голова Донецької обласної організації НСЖУ Микола Токарський звернув увагу, що багато видань там просто загинуть без фінансової підтримки, оскільки передплата критично впала, тарифи на доставку дуже високі, папір дорогий.

Секретар НСЖУ Ліна Кущ запропонувала провести окреме громадське обговорення щодо особливостей реформування газет на Донеччині та Луганщині. Адже це питання не тільки виживання редакцій, а й доступу людей до інформації. Ця пропозиція була підтримана, окрім того, секретаріат затвердив Заяву щодо роздержавлення друкованих ЗМІ. Надаємо текст Заяви.

Заява

Секретаріату Національної спілки журналістів України

щодо роздержавлення друкованих ЗМІ

Завершується другий рік реформування друкованих засобів масової інформації. Як засвідчив аналіз, у цій важливій справі вже є лідери і аутсайдери. Найбільша кількість реформованих видань у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській, Запорізькій та Харківській областях, найменша - на Донеччині, Волині, в Закарпатській, Київській, Одеській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.

Слід констатувати, що упродовж цього періоду було зафіксовано випадки незаконних дій посадовців, спрямованих на перешкоджання реформуванню комунальної преси. Окремі органи державної влади та місцевого самоврядування досі не спромоглися прийняти рішення щодо свого виходу зі складу співзасновників ЗМІ. Як тиск на редакції розцінюємо звільнення редакторів газет від займаних посад у Рівненській, Сумській, Запорізькій, Тернопільській та Харківській областях. Часто причиною непорозумінь із співзасновниками стають майнові, виробничі, партійні конфлікти окремих посадових осіб.

Є також приклади, коли і деякі трудові колективи не скористалися своїм законним правом на реформування. Ймовірно, що з 1 січня 2019 року вони не зможуть вже випускати свої газети. Особливо складна ситуація склалася в об’єднанихредакціях, де під одним дахом друкуються газети, готуються в ефір радіовипуски і телепередачі. Засновники зволікають з прийняттям рішень щодо відокремлення в окрему господарську структуру редакцій друкованих ЗМІ, ставлячи їх під загрозу подальшого існування.

Саботаж реформи з боку місцевих рад подекуди не можуть подолати навіть суди. Національна спілка журналістів України залишає за собою право оголосити та включити до списку ворогів реформування прізвища чиновників, які свідомо гальмують цей процес.

Секретаріат НСЖУ звертається до Кабінету Міністрів України з вимогою виконати норми Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ» і передбачити в державному бюджеті на 2018 рік цільові кошти для підтримки реформованих редакцій. Також необхідно актуалізувати державне фінансування центральних органів влади, міністерств і відомств та районних держадміністрацій на висвітлення їх діяльності відповідно Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Успішна реалізація реформи комунальної преси - це питання інформаційної безпеки держави. Тільки економічно незалежні ЗМІ зможуть забезпечити право громадян України на свободу слова та інформацію.