Абонентська плата за користування радіоточкою проводового мовлення з 1 лютого 2009 року знижена удвічі. Для фізичних осіб та бюджетних організацій вона тепер складатиме щомісяця 2 грн. 50 коп., а для інших організацій – 3 грн. 25 коп.

Також удвічі – до 1 грн. 50 коп. знижена абонплата за користування кожною основною радіоточкою відомчих радіотрансляційних вузлів проводового радіомовлення. Про це повідомив заступник міністра транспорту та зв’язку, Голова державної адміністрації зв’язку Олег Проживальський. За його словами, таке рішення було прийнято в результаті робочої наради з прем’єр-міністром України.

Наскільки сприятиме це рішення розвиткові мережі радіомовлення, а отже захисту конституційних прав громадян щодо забезпечення доступу до інформації, ми попросили прокоментувати віце-президента Національної радіокомпанії України Валерія Юрченка.

- Рішення, звичайно, прийнято на користь населення, - вважає Валерій Юрченко. - Адже з 1 жовтня 2008 року, коли «Укртелеком» збільшив плату з 1,80 грн. до 6 грн., кількість користувачів радіоточок різко зменшилася. Але необґрунтовано завищена абонплата – це лише верхівка айсбергу, який руйнує українське проводове мовлення.

На думку віце-президента НРКУ, основним руйнівником проводового мовлення виступає, як це не дивно, «Укртелеком». Отримавши свого часу 16,4 млн. радіоточок, компанія нічого не робила, щоб зберегти своїх абонентів, покращити їхнє обслуговування. З самого початку дроти радіомереж кріпилися на опорах електропостачання. Коли підприємства енергетики були приватизовані, нові власники почали забороняти використовувати опори для радіодротів або вимагали плату за їхнє використання. Якби абонентська плата, що надходила від користувачів йшла на модернізацію мереж, то поступово здешевлювалося б і їхнє обслуговування і «Укртелеком» не опинився б у такій ситуації, коли вигіднішим стає скорочувати кількість радіоточок, ніж їх обслуговувати, вважають працівники НРКУ. Два роки тому нараховувалося 6 млн. радіоточок, зараз – 3,5 млн. Не відомо, чи залишиться взагалі проводове мовлення в Україні після приватизації «Укртелекому».

-                     Усі структури, від яких сьогодні залежить доля проводового мовлення, а це – Нарада з питань телебачення та радіомовлення, Національна комісія з регуляції зв’язку, Мінтрансзв’язку, повинні виробити стратегію для зупинення його руйнації, - говорить Валерій Юрченко.- Адже на сьогодні проводові мовлення - це чи не єдиний засіб, що забезпечує доступ населення, яке живе далеко від столиці, до інформації. А, по-друге, це засіб для оповіщення населення. Адже під час повені 2008 року жертв могло б бути набагато менше, якби населення отримало попередження про лихо по радіо.

На адресу НРКУ приходить чимало скарг на відключення користувачів від проводового мовлення. З цієї пошти ми вибрали лише один лист від жительки села Лужок Верхній Старосамбірського району Львівської області, який найяскравіше ілюструє ситуацію, що склалася на місцях.

« Я, Яциник Катерина Якубівна, 83 роки, вдова, самотня, чоловік загинув 01.05.1945 року на В.В. війні, прожила дуже тяжке вдовине життя, ніколи нікуди не писала, не жалілася, виживала, як могла. Аж на 18-му році Незалежності України поведінка чиновників змусила мене написати до Вас заяву.

З повені 2008 р. в моїй (і не тільки моїй) хаті перестало працювати радіо. Я дзвонила до Старого Самбору, прохала, щоб полагодили, але мене всякий раз переконували, що вони ремонтують телефони, що проводове радіомовлення застаріло і в Радянському Союзі їм вже ніхто не користується. Єдине, про що я дізналася з цих безглуздих розмов, що в Старому Самборі є Радянський Союз. На мою письмову скаргу приїхала комісія і зробила «велику» роботу – закрила абонентський рахунок. Виявляється, що причиною того, що радіо не працює, є те, що електрики не дозволяють радіозв’язківцям користуватися їхніми стовпами ( це ж стовпи , напевно, належать до Радянського Союзу, а радіо – українське), та ще немає дроту. Я не знаю, скільки треба тих стовпів і дроту, але думаю, що поки радіозв’язківці поставлять свої стовпи та почеплять свої дроти, можна орендувати їх в електрозв’язківців. Після повені відновили цілі села і вулиці, дороги, будинки, а про радіо забули. Чи важко було два чи три стовпи поставити? За це були б дуже вдячні люди у нашому селі, бо цим би ви відмінили у нас «кінець світу».

Національна радіокомпанія України має намір звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням втрутитися у ситуацію, щоб припинити руйнацію українського проводового мовлення.