Сьогодні до російської столиці вирушила офіційна делегація представників української поліграфічної та книговидавничої галузі на чолі з Головою Держкомтелерадіо України Едуардом Прутніком, щоб узяти участь у ХХ Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку. Урочисте відкриття її відбудеться 5 вересня. З яким творчим багажем вітчизняні видавці вирушили до Москви, скільки видавництв братиме участь у виставці, чого чекають державні мужі та українські підприємці-видавці від цієї події, – наша розмова з директором Департаменту видавничої справи Держкомтелерадіо Валентиною Бабилюлько.

- Валентино Іванівно, українська делегація вже не вперше бере участь у Московському книжковому форумі. А точніше – вкотре ми покажемо свої здобутки у найближчих сусідів?

- Виставкова діяльність за участю Держкомтелерадіо має свою історію. Якщо у перші роки існування нашої незалежної держави українську книгу за кордоном, у тому числі і в Москві, представляли окремі видавництва, то вже сім років поспіль Державний комітет телебачення і радіомовлення України представляє консолідовану національну експозицію українських видавництв у різноманітних книжкових формумах. На державному рівні у Московській виставці ми беремо участь уперше. Цього разу у Москві проходить ювілейна, двадцята виставка, і наша експозиція там буде виглядати солідно. Очолює українську делегацію, у складі якої 40 осіб, Голова Комітету Едуард Прутнік. Ярмарок триватиме з 5 до 10 вересня. Зауважу, що велику і цікаву програму представляє Почесний гість цієї виставки Китай (вони мають площу 120 кв. м). Україна ж має намір провести переговори щодо участі в якості Почесного гостя на ХХI Московській книжковій виставці-ярмарку.

- В експозиції будуть представлені лише державні видавництва?

- На українському стенді буде представлено приблизно 500 назв книжок ведучих видавничих організацій України різних форм власності. Ми ніколи не ставили за мету представити на стенді тільки продукцію державних підприємств, бо вважаємо діяльність приватних фірм вагомою складовою видавничої галузі. Ми звернулися фактично до всіх видавництв с пропозицією узяти участь у московської виставці. Усі, хто відгукнувся на пропозицію, знаходяться у рівних умовах, адже витрати сплачує держава. Втім, зрозуміло, в експозиції ми представляємо продукцію всіх державних видавництв України, яка випускається за державною програмою «Українська книга». Поряд з книжками, виданими державним коштом, будуть стояти і кращі зразки продукції видавництв приватної форми власності, таких як «Фолио», «Родовід», «Балтія-друк», «Видавництво старого лева» та інших – усього близько 100 суб’єктів видавничої справи. Крім того, на виставці працюватиме книгорозповсюджувальна організація «Самміт-книга», яка займатиметься саме реалізацією української книжки у рамках виставки-ярмарку. Зазначу, що на міжнародних виставках до української книги спостерігається значний інтерес, тоді як досі ми виставляли тільки виставковий фонд без права реалізувати представлену літературу. А от у Москві нам вдалося створити умови для тих фірм, які прагнуть продавати літературу, так що відвідувачі виставки тепер купуватимуть наші книжки, що виставлятимуться на національному стенді.

- Якимось певним жанрам переваги надані?

- У принципі, ніяких умов щодо жанрового представництва ми не висували. На нашому стенді представлені книжки усіх жанрів: історія, мистецтво, художня література, навчальна література, підручники для шкіл, посібники для вищих навчальних закладів – тобто весь різноманітний спектр української книги.

- Які заходи Комітет запропонує відвідувачам московського ярмарку біля українського стенду?

- На другий день після відкриття, тобто 6 вересня, ми проводимо День української книги. Всі видавці і Комітет як організатор яскраво і творчо представлятимуть свою продукцію. У гості ми запросили посла України в Росії, працівників української бібліотеки у Москві, представників тих країн, з якими ми працюємо (Польщі, Німеччини, Білорусі, Румунії). Переконана, що кожен видавець зуміє знайти свою аудиторію, гідно презентує свою продукцію.

- Валентино Іванівно, з якими здобутками наша делегація плануєте повернутися з Москви?

- Насправді, всі очікування мають бути багатовекторні. Кожен сподівається на свої зиски – як матеріальні, так і організаційні, підприємницькі, професійні… Скажімо, Державний комітет телебачення і радіомовлення сподівається, що саме завдяки участі нашої чималої делегації у Московському ярмарку зростуть темпи просування і популяризації української книжки на міжнародному рівні. Видавці, звісно, одержать економічний ефект, адже будуть укладатися угоди на видавництво і переклад книжок, особливо сучасних українських авторів. Майже кожен захід з плану, затвердженого оргкомітетом, спрямований саме на популяризацію української книги, створення можливостей для її реалізації. Треба зауважити, що рівень книговидання в Україні поступово зростає. І саме державне сприяння у наданні видавцям можливостей виставляти свою продукцію під час таких значущих заходів як міжнародні книжкові ярмарки, – це один з найбільш ефективних і успішних кроків до просування української книги на міжнародний ринок. І, зрозуміло, книжка, надрукована українським видавцем українською мовою, стає доступнішою для вітчизняного споживача.

- Назвіть, будь ласка, хоча б кілька таких книжок, що вирушили до Москви.

- Скажу лише про книги, на які не можна не звернути уваги. Дуже символічно, що ці книги стали переможцями у конкурсі «Краща книга України», що пройшов у рамках ІІІ Київської міжнародної виставки-ярмарку наприкінці серпня ц.р. Це фоліант «Іоанн Георг Пензель. Перетворення. Скульптура» видавничої компанії «Грані Т» - фотоальбом скульптурних творів з дерева. Взагалі, ми покажемо у Москві чимало мистецьких видань (унікальні книжки «Замки і фортеці України», «Лесь Курбас. Репетиція майбутнього», збірник документів, присвячений Голодомору в Україні). Зазначу, що Московська виставка привертає увагу багатьох країн, з кожним роком розширює географію учасників. У цьому контексті для України це ще одна складова розвитку вітчизняної видавничої галузі, можливість заявити про себе голосно і серйозно.

Інтерв’ю взяла Наталя Долина.