Після війни пройшло всього шість років, ще багато вулиць та підприємства були в шрамах руїн, а країна зробила дивовижний ривок до інформаційного суспільства. Зараз навіть важко уявити, як тоді в зруйнованому війною Києві вдалося не тільки побудувати 190-метрову вишку і будівлю теле-радіостанції, але й освоїти, більше – удосконалити технологію телевізійного мовлення,» - сказав Глава Уряду.

«А давайте разом замислимося: а ми що зараз живемо бідніше, ніж жили в 51-му році? – запитав Микола Азаров присутніх на урочистостях представників різних поколінь. - Напевно ж, ми зараз живемо не бідніше, А це значить, що ми повинні ставити собі завдання більш масштабніше, у тому числі і з точки зору розвитку телебачення. Ну давайте не будемо собі попелом голову посипати, давайте подумаємо: наприклад, тільки за минулий рік в технічне оснащення «УТ-1» вкладено більше коштів, ніж за попередні п'ятнадцять років! А в цьому році ми ще більше вкладемо.

Давайте відволічемось на секундочку від телебачення і подумаємо, от за останній рік тільки в Києві,наприклад, побудували унікальний стадіон. За двадцять років незалежності Україні хоч один такий об'єкт побудований був? – знову звернувся до присутніх Прем'єр-міністр. – Ми всі з вами свідки. Зуміли побудувати? Зуміли. Значить, у нас колосальні можливості, дорогі мої, тільки повірити треба в ці можливості. Від того, що хтось ламає паркани біля Верховної Ради грошей в бюджеті не додається. Вони додаються тільки від того, щоб цеглинка за цеглинкою будувати нашу країну, наш великий спільний дім, нашу державу. Цеглинка за цеглинкою, за мостом - дорогу ... До речі, цього року збудовано 1 тисячу 800 кілометрів доріг, а ще два роки тому - 90, в минулому році - тисяча. І будемо так і далі крокувати», - зауважив Микола Азаров.

«Але повернемося до телебачення. Приміром, уже через два дні, 7 листопада 1951 фахівці Київського телецентру здійснили пряму телевізійну трансляцію демонстрації на Хрещатику, тоді як їхнім московським колегам це вдалося повторити лише через п'ять років. Так можемо першими бути?!

Шістдесят років тому столиця України увійшла до першої десятки європейських столиць, де працювало телебачення. У першу десятку! Можемо!

Сьогодні у вітчизняній галузі телебачення працюють понад 1 700 телерадіоорганізацій усіх форм власності,програми яких транслюються супутниковими, ефірними, кабельними каналами. Наше телебачення стоїть на порозі впровадження інноваційного цифрового телемовлення», - підкреслив Микола Азаров, додавши, що Уряд наступного року закладає в бюджет 350 мільйонів гривень для того, щоб мали люди можливість дивитися це цифрове телебачення.

«Причому для нас важливо не тільки забезпечити технологічну сторону цього процесу на вищому рівні, але і врахувати його соціальну сторону, - підкреслив Прем'єр-міністр. - Безсумнівно, успішна реалізація цих завдань залежить не тільки від розвитку технічного, технологічного та економічного потенціалу вітчизняного телебачення, але, в першу чергу, від кожного з Вас – Вашої громадянської позиції, професіоналізму і творчої енергії.

У цей ювілейний день особливо хочеться відзначити той величезний внесок, який був зроблений:

- Телеоператорами Владиславом Петровичем Степаненко, Юрієм Андрійовичем Федоровим, Георгієм Івановичем Біньковським;

- Журналістами Оленою Георгіївною Пальчун, Людмилою Леонтіївною Черняковою, Віктором Володимировичем Пасаком, Лідією Дмитрівною Ільченко, Вірою Миколаївною Бояренко;

- Режисерами Валерієм Вікторовичем Лиманом, Олексієм Сергійовичем Одинцем, Наталією Василівною Рабчук.

Тисячі тележурналістів, операторів, режисерів присвятили все своє життя українському телебаченню. Нинішньому поколінню є з кого брати приклад.

Але, мені здається, ви не повинні забувати і про те, що інновації потрібні не тільки в технологіях, а й у комунікації з суспільством. Телебачення, як найпотужніший засіб масової інформації, може з успіхом застосовуватися (і застосовується, до речі) як для добрих, так і для негативних цілей.

Я хочу попросити тільки про одне: завжди відчувати граничну відповідальність за те, «як слово ваше відгукнеться».

Наше втомлене від соціальних, економічних та політичних випробувань суспільство як ніколи потребує позитивних ідей, у піднесенні, як кажуть вчені, пасіонарних сил.

Упевнений, сьогодні кожен працівник телебачення розуміє, що на ньому теж лежить відповідальність за успішний розвиток країни.

Хочу вірити в те, що вступаючи в нову епоху свого розвитку, українське телебачення буде передусім джерелом творчих ідей і натхненником розвитку особистості і суспільства.

Здоров'я Вам, невичерпної творчої енергії, впевненості у власних силах та оптимізму!»