Як повідомив присутнім заступник Голови Комітету Володимир Горобцов, Держкомтелерадіо розробив проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації». Законопроект визначає мінімальну частку (не менше 5 відсотків) добового телевізійного мовлення програм, передач, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху (шляхом субтитрування та сурдоперекладу), встановлює нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення та покладає додаткові зобов’язання щодо субтитрування та сурдоперекладу всіма телерадіоорганізаціями, незалежно від форми їх власності.

- Робота над законопроектом велася у тісній співпраці з Українським товариством глухих (УТОГ), адже він захищатиме потреби саме цієї категорії громадян України, - зазначив Володимир Горобцов.

Зареєстрований у Верховній Раді законопроект був підтриманий парламентським комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів та комітетом ВР з питань євроінтеграції. Народні депутати рекомендували прийняти його у першому читанні. Водночас парламентський комітет з питань свободи слова та інформації першого лютого ц.р. прийняв рішення відхилити законопроект, розроблений Держкомтелерадіо.

Місяць потому народні депутати Ю. Стець, О. Абдулін та В. Уколов зареєстрували альтернативний законопроект, згідно з яким здійснення сурдоперекладу теленовин покладається лише на державні телеорганізації. Держкомтелерадіо не підтримує вказаний законопроект, оскільки, на думку центрального органу виконавчої влади, він впроваджує дискримінаційні норми до телерадіоорганізацій в залежності від форм власності, а відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Перший заступник голови УТОГ Ірина Чепчина, взявши слово, зазначила, що прийняття законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації» чекають десятки тисяч людей в Україні. Він наближає Україну до розвинутих країн світу, законодавство яких вже давно містить відповідні норми. Зокрема, у Бельгії за рахунок уряду субтитровані 65 % програм публічного каналу. У США 100% усіх без винятку інформаційних програм, які озвучені англійською мовою, повинні супроводжуватись субтитрами. На думку Ірини Чепчиної та присутніх на нараді наукового співробітника лабораторії жестової мови інституту Національної академії педагогічних наук України Наталі Адамюк, голови Всеукраїнської спілки молоді Вікторії Кириченко, треба іти далі, передбачивши норми у законах, які б сприяли реалізації ст.23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Взявши до уваги думки представників міністерств культури, соціальної політки та юстиції, учасники наради вирішили, що першочерговим завданням тепер є розробка змін до закону про кінематографію щодо частки фільмів, які підлягають субтитруванню. Зараз субтитрами супроводжуються лише деякі фільми, які перекладаються з інших мов. Україномовних фільмів, адаптованих для інвалідів по слуху, немає. Також необхідно розробити стандарти субтитрування. Для цього можна скористатися міжнародним досвідом.

На думку Ірини Чепчиної, треба також на законодавчому рівні визнати статус жестової мови.

Також необхідно продумати, як спеціально позначати в програмах телепередач, що друкуються у газетах, ті фільми та телепрограми, які супроводжуються субтитрами.

Учасники наради вирішили, що продовжать під керівництвом Держкомтелерадіо співпрацю, направлену на реалізацію ст.23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Про наступне засідання буде повідомлено додатково.