Участь у заході взяв перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Він нагадав, що збірку Бориса Гуменюка «Вірші з війни» Держкомтелерадіо висунув на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. Богдан Червак вважає закономірним той факт, що вперше ця книга перекладена саме на кримськотатарську мову. «До війни ми з кримськими татарами були сусідами і взаємини будували, як із сусідами, - зазначив він. - Під час війни, коли на нашу землю прийшов московський окупант і в першу чергу був загарбаний Крим, ми зрозуміли, що ми тепер не сусіди, що ми – кровні брати і сестри».

Радник міністра інформаційної політики України з питань Криму Еміне Джеппар висловила переконання, що видання "Віршів з війни" кримськотатарською - це символ солідарності з кримськотатарським народом, який переживає окупацію.

Книжка вийшла у видавництві «Ярославів Вал», накладом - 500 примірників, 400 із яких найближчим часом автор має намір передати у Крим. Переклад здійснила поетеса на псевдонім Maye Safet. Ім’я її не розголошується, оскільки вона мешкає у Криму і за переклад цієї книги може зазнати політичних переслідувань. Спілкування автора і перекладача відбувалося за допомогою Фейсбуку. Знавці кримськотатарської мови стверджують, що переклад досконалий, у ньому збережений дух і ритм верлібрового вірша Бориса Гуменюка.

«Вірші з війни» писалися Борисом Гуменюком в планшеті на передовій, куди літератор пішов добровольцем. Коли з'являвся інтернет, виставляв їх на своїй сторінці на Фейсбуці. На той час він був єдиним з письменників, що був на війні і безпосередньо брав участь у бойових діях. І реакція читачів на вірші була приголомшуюча. Друзі-літератори зібрали ці тексти і зробили ще влітку 2014-го першу невелику книжечку. Відтоді книга витримала кілька перевидань, які миттєво розкуповуються. Окрема вірші, зокрема й «Заповіт» перекладені більш як 10 мовами. Скоро має з’явитися книжка польською, в недалекому майбутньому - англійською, німецькою, французькою та італійською.

Саме у Фейсбуці вперше побачила і прочитала вірші Бориса Гуменюка ініціатор видання кримськотатарською мовою, засновник і директор СМАРТ Бізнес Академії Ельвіра Булат. Це були перші вірші, які вона читала українською. Вже у Києві, куди Ельвіра була змушена переїхати з окупованого Криму, вона мала змогу прочитати всю книгу Бориса Гуменюка. «Коли я вперше взяла в руки книжку і прочитала "Заповіт", вирішила, що обов'язково треба перекласти ці вірші на кримськотатарську мову - щоб наш народ в Криму почув це і щоб кримські татари і українці краще знали один одного. Основна ідея була - донести біль, який є в книжці, до кримських татар, тому що в нас спільна доля з українцями і спільний ворог. Треба, щоб два народи більше любили один одного і розуміли, що вони дійсно – брати», - наголосила Ельвіра Булат.