У Державному комітеті телебачення та радіомовлення України серйозно стурбовані ситуацією, що склалася з позбавленням Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.Бажана права на оренду займаного ним приміщення по вул. Б.Хмельницького, 51-А.

24 листопада відбулася акція протесту «Живий ланцюг» на захист «Української енциклопедії», у якій взяли участь представники творчої та наукової інтелігенції Києва. На місці події побував в.о. Голови Держкомтелерадіо Олег Наливайко, який з цього приводу заявив: «Цю тему не можна замовчувати, про це треба говорити. На жаль, рішення Київради про позбавлення видавництва орендованого ним приміщення було прийнято якось напівтаємно, неаргументовано, без жодного обговорення чи попередження. Мене турбує така позиція міської влади. У Держкомтелерадіо надійшла відповідь за підписом першого заступника глави Київської міської державної адміністрації Ірени Кільчицької, де вона пише, що позбавлення державного видавництва «Українська енциклопедія» права оренди робиться в інтересах громади». Керівник Держкомтелерадіо також спростував припущення, що видавництво виселяють з приміщення через борги з орендної плати: «Всі балачки про те, що «Українська енциклопедія» неспроможна заплатити, є безпідставними. Тільки вчора видавництво отримало близько 500 тисяч гривень за виконану роботу. Так що воно може утримувати цей будинок.»

Протестувальники взялися за руки й утворили «живий ланцюг» біля будівлі видавництва, висловлюючи свою незгоду з позицією Київської міськради. Учасники акції також виклали свої вимоги у відкритому листі до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України. Публікуємо дане звернення, просимо всіх, хто хоче приєднатися до нього, надсилати листи із зазначенням свого прізвища, ініціалів та посади на електронну адресу: pr@comin.gov.ua

Відкритий лист на захист «Української енциклопедії»

Президенту України

В.А. Ющенку

Прем’єр-міністру України

Ю.В. Тимошенко

Голові Верховної Ради України

В.М. Литвину

Високодостойні Очільники

Української Держави!

З глибоким обуренням і тривогою за духовне здоров’я Українського народу дізналися ми, а за нами широка громадськість країни про те, що всупереч науково-культурній політиці, національним інтересам держави, здоровому глузду, всупереч Постанові Верховної Ради України «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси» від 16.01.2009 р. сесія Київської міської ради 29 жовтня 2009 року прийняла рішення щодо виселення Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана (УЕ), а за ним відразу іще трьох видавничих організацій з будинку по вул. Б. Хмельницького, №51-А (їм надавалась оренда лише на один рік з продовженням щороку) та вселення в це приміщення приватного фонду «Здоров’я майбутнього» (з орендою на три роки і дозволом на приватизацію всього будинку).

Це означає, що перша і єдина в Українській державі науково-енциклопедична установа – відома у світі «Українська енциклопедія» (заснована ще в 1927 році, погромлена і ліквідована антиукраїнським тоталітарним сталінсько-постишевсько-кагановичівським режимом у часи геноциду в 30-і рр. 20 століття і відроджена у повоєнний час зусиллям передової української наукової і культурної громадськості та рішенням тогочасного Уряду республіки як складова структура Академії наук; тепер перебуває у підпорядкуванні Державного комітету телебачення та радіомовлення України) – опинилася під реальною загрозою свого дальшого існування на дев’ятнадцятому році державної незалежності України.

Будинок, в якому перебуває ВДСВ «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 1958 року на підставі розпорядження Уряду (№ 1792 від 10.12.1958 р.) був повністю переданий Видавництву (тоді під назвою Головна редакція УРЕ) в довгострокову оренду. Тут під орудою фундатора Видавництва, його довголітнього Головного редактора, академіка і державного діяча Миколи Бажана було створено основний масив української енциклопедичної літератури (понад 190 назв) ХХ століття, що вивело Україну в коло 25 країн світу з власною універсальною енциклопедією. Будинок, в якому розміщена «Українська енциклопедія», став за понад півстоліття загальновизнаним духовно-інтелектуальним осередком країни, пам’яткою історії та культури.

Видавництво «УЕ» (незважаючи на неймовірно тяжкі умови функціонування, комунальне переслідування, недостатню підтримку його профільних книжкових проектів через програму «Українська книга», неврахування його науково-видавничої специфіки та спеціалізації органами державного управління) все ж завершило випуск Географічної енциклопедії України в 3 томах, випустило капітальні видання новітнього типу: Юридичну енциклопедію в 6 томах, енциклопедію «Українська мова», «Кореневий гніздовий словник української мови», Червону книгу України в 2 томах, дев’ять томів багатотомної серії «Бібліотека Української Літературної Енциклопедії: вершини письменства», українську версію всесвітньовідомого американського «Медичного ілюстрованого словника» Дорланда, низку довідників і словників та ін. За участю Видавництва (відповідно до Постанови КМ України від 11.09.1992 р.) підготовлено і випущено понад 60 томів (зі 100) науково-документальної серії «Реабілітовані історією».

Нині УЕ працює над фундаментальними книжковими проектами: Українська Літературна Енциклопедія в 5 томах, енциклопедія «Мистецтво України» в 4 томах, Мала національна енциклопедія України, Український Енциклопедичний Словник у 3 томах, Звід пам’яток історії і культури України в 28 томах (100 книг) та ін.. Основні видання готуються відповідно до Тематичної програми науково-редакційної підготовки і випуску енциклопедичних видань у 2005-2025 рр. Центральним проектом цієї програми є видання сучасної багатотомної універсальної «Української енциклопедії», концепція якої розроблена під егідою НАН України. Підготовлена і концепція 40-томної енциклопедії «Історія міст і сіл України» , випуск якої передбачено Розпорядженням Президента України від 19.10.2000 р., Постановою КМ України від 10.06.2002 р.

Відмовлено в праві на оренду також Пошуково-видавничому агентству «Книга Пам’яті України», створеному на основі відповідної відокремленої Наукової редакції «Української енциклопедії». Видавництво знаходиться у зазначеному приміщенні відповідно до урядового рішення №405 від 03.04.1996 р. «На вулиці» опиняється важливий структурний підрозділ «УЕ» - Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві (теж створена рішенням Уряду), щодо якої є спеціальний Указ Президента України (№ 1156/2007 від 28.11.2007 р.) про її розміщення в орендованому Видавництвом будинку. Позбавляється оренди і популярний дитячий журнал «Соняшник», розміщений раніше за рішенням міськради на частині орендованої площі ПВА «Книга Пам’яті України».

Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам’яті України» - єдина установа (належить до сфери безпосереднього урядового правління), яка впродовж уже 20 років здійснює координацію науково-пошукової та редакційно-видавничої роботи зі створення всенародної Книги Пам’яті України, практично реалізувало національний проект загальнолюдського значення і масштабу (майже 400 меморіальних томів «Книги Пам’яті України», «Книги Скорботи України» та «Книги Пам’яті України загиблих у воєнних конфліктах за рубежем»), на сторінках яких увічнено імена понад 10 мільйонів українців. Уперше до наукового обігу введено безсумнівні за документальною обґрунтованістю дані про 6 034 668 військовослужбовців-громадян України, які загинули у Великій Вітчизняній та Другій світовій війнах. Їх поіменно встановлена в Книзі Памяті України кількість у 4,5 рази перевищує «офіційні» дані радянської історіографії. Видання «Книги Пам’яті України» зберігаються у бібліотеках ООН, Ватикану, Конгресу США, Британського музею, парламентів Німеччини, Австрії, Італії, Польщі, Франції, Угорщини, Чехії, Словаччини та інших країн. З них світова спільнота черпає правдиву інформацію про звитягу і жертовність Українського народу в роки Другої світової війни.

Прийняте Київською міською радою рішення суперечить чинному законодавству України щодо державної підтримки книговидавничої справи: Закону України «Про видавничу справу» № 318/97-ВР від 5 червня 1997 р; Закону України «Про деякі питання державної підтримки книговидавничої справи в Україні» № 600-IV від 6 березня 2003 р.; Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи» № 816/98 від 23 липня 1999 р.; Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання» № 1217 від 9 листопада 2000 р.; Указу Президента України «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи України» № 243/2006 від 21 березня 2006 р.; Указу Президента України «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» №1156/2007 від 28 листопада 2007 р.; Постанові Верховної Ради України «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг і преси» №901- IV від 16 січня 2009 р.

Послідовно і наполегливо руйнуючи цілісність видавничого комплексу, а, отже, науково-редакційну структуру і творчий процес «Української енциклопедії» та сумісних з нею видавничих організацій, Київська міська влада доводить до краху славетне видавництво, чия діяльність відіграє особливу роль в утвердженні й збагаченні національного інформаційного та культурного простору, є вагомою складовою світової енциклопедистки.

Будь-яка громадська чи приватна організація має право на дах над головою, але тільки не за рахунок «умертвлення» загальновизнаних суспільно важливих закладів і установ культури.

Просимо розглянути цей випадок неприхованого рейдерства та допомогти відстояти науково-енциклопедичні, пошуково-історичні та дитячі видавництва від посягань на їхнє місцеперебування з боку Київської міської влади та маніпуляторів «квадратними метрами» в ім’я комерційного чистогану, яким вони керуються при вирішенні долі української культури, духовності нашого народу.

З глибокою повагою

Голова Української Всесвітньої

Координаційної Ради, Герой України Дмитро Павличко

Голова Науково-редакційної ради ВДСВ

«Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана,

Голова Редакційної колегії науково-документальної

серії «Реабілітовані історією», академік,

Герой України Петро Тронько

Директор Інституту держави і права НАН

України, голова Редакційної колегії

юридичної енциклопедії, академік Юрій Шемшученко

Почесний генеральний директор

Національного історико-етнографічного

Заповідника «Переяслав», Герой України Михайло Сікорський

Голова Українського фонду культури,

академік, Герой України Борис Олійник

Співголова Редакційної колегії

«Енциклопедії Сучасної України»,

академік, Герой України Іван Дзюба

Голова ради Товариства «Україна»,

Герой України Іван Драч

Голова Українського інституту

національної пам’яті, академік

Герой України Ігор Юхновський

Генеральний директор Національної

бібліотеки України імені В.І. Вернадського Олексій Онищенко

Почесний директор Інституту ботаніки

НАН України, академік Костянтин Ситник

Президент Академії педагогічних наук

України, президент Товариства «Знання» України,

академік Василь Кремінь

Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта»

імені Т.Г. Шевченка, лауреат Національної

премії імені Т.Г. Шевченка Павло Мовчан

Голова видавничої ради газети

«Сільські вісті», Герой України Іван Сподаренко

Доктор філологічних наук, професор

Національного університету «Києво-

Могилянська академія», заслужений діяч

науки і техніки України Володимир Панченко

Голова правління Національної

спілки журналістів України Ігор Лубченко

Член-кореспондент НАН України,

академік Академії медичних наук України Любомир Пиріг

Народний артист України,

член-кореспондент Академії мистецтв

України, лауреат Національної

премії імені Т.Г. Шевченка Іван Гамкало

Академік Академії мистецтв України Ростислав Пилипчик

Заступник голови правління

Всеукраїнського товариства «Просвіта»

імені Т.Г. Шевченка, доктор філологічних

наук, професор, заслужений журналіст

України Олександр Пономарів

Письменник-драматург, заслужений

діяч мистецтв України Василь Фольварочний

Академік Слов’янської академії наук,

доктор історичних наук, професор Віктор Король

Заслужений працівник промисловості

України, інженер-поліграфіст Іван Ковба