Організаторами Міжнародного конгресу телерадіомовників і операторів кабельного телебачення виступили Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний комітет зв’язку та інформатизації України, Всеукраїнська Асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Асоціація кабельного телебачення Росії, Український Союз промисловців та підприємців, Центр “Євро-Азія” - ІІІ тисячоліття”.
Міжнародний конгрес триватиме до 21 травня поточного року. Протягом цього часу планується обговорити основні проблеми, які постають перед телерадіомовниками та операторами кабельного телебачення країн СНД.
Зокрема, стосовно України - це перспективи входження нашої держави в Європейське інформаційне суспільство, стан розвитку ринку Інтернет в Україні, правові аспекти міжнародних інформаційних відносин, розвиток законодавства України у сфері авторського і суміжного прав та телебачення в контексті директив європейського співтовариства тощо.
Під час Конгресу передбачається також проведення “круглих столів” з питань розроблення правил надання телекомунікаційних послуг до Закону України про телекомунікації, з питань захисту суспільної моралі, семінару Державного комітету зв’язку та інформатизації України на тему: “Проблеми ліцензування діяльності операторів зв’язку у зв’язку з прийняттям Закону України “Про телекомунікації”.
З короткою доповіддю перед учасниками конгресу виступив Голова Держкомтелерадіо України Іван Сергійович Чиж. Він зазначив:
“Проведення Міжнародних конгресів телерадіомовників і операторів кабельного телебачення, започатковане кілька років тому за ініціативи Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, стало доброю традицією.
Уже вдруге співорганізаторами Конгресу разом із громадською організацією є органи державної влади України – Державний комітет телебачення і радіомовлення і Державний комітет зв’язку та інформатизації. Цю позитивну тенденцію Президент України відзначив як наочний приклад плідної співпраці держави і громадських організацій у розбудові сучасної інформаційної інфраструктури.
На відміну від попередніх конгресів, що проводилися в Ялті, нинішній проходить у Києві – столиці України, і зарубіжні учасники Конгресу зможуть самі пересвідчитися, як змінилося це старовинне місто за останній час. Ще більші зміни відбулися в суспільному житті, в інформаційній і телекомунікаційній сферах.
Залучення світового і європейського досвіду, імплементація у правове поле України європейських правових норм у галузі прав людини, забезпечення конституційних прав громадян на інформацію дозволять Україні зайняти гідне місце у світовій демократичній спільноті.
Саме українською стороною було ініційовано проведення таких міжнародних конгресів. І я вважаю, що ці зустрічі дуже корисні для всіх її учасників. Адже, ознайомившись із проблемами у цій сфері, які мають місце в різних країнах СНД, ми зможемо, спільно проаналізувавши їх, узагальнити набутий досвід і запобігти багатьом помилкам, що можуть негативно вплинути на розвиток нашого інформаційного простору. Україна із задоволенням поділиться власним досвідом, адже це саме такий випадок, коли той, хто ділиться своїм надбанням, стає ще багатшим.
Кабельні мережі почали створюватися в Україні порівняно недавно (вік найстаріших із них не перевищує 15 років), але за цей час вони пройшли досить великий шлях, і зараз кабельними мережами охоплено понад 2 мільйони українських сімей. Тож настав час переглянути можливості, які потенційно має ця перспективна галузь, що дасть змогу значно прискорити інформатизацію України, надати мільйонам українських споживачів можливість доступу до програм телебачення і навіть розширити перелік послуг.
У розвинених країнах світу кабельні мережі є багатофункціональними (це такі функції, як телефонія, Інтернет, проведення телеконференцій, забезпечення доступу до баз даних тощо), і доставка програм телебачення – лише одна з цих функцій.
Законодавство України із самого початку містило саме такі засади, які б забезпечували можливості розвитку. Так, Державний класифікатор видів економічної діяльності визначив “кабельне телебачення” як різновид зв’язку (клас 64.2).
Із листопада минулого року цей підхід був остаточно законодавчо закріплений: набув чинності прийнятий Верховною Радою Закон України “Про телекомунікації”, в якому для законодавчого визначення кабельних мереж, які забезпечують доступ абонентів, зокрема до програм телебачення, передбачений ширший термін – “телемережі”, що передбачає новий імпульс розвитку цієї перспективної галузі.
Таким чином, вищий законодавчий орган нашої держави запобіг штучному гальмуванню переходу кабельних мереж України до нового етапу розвитку - набуття ними багатофункціональності, інтеграції їх у телекомунікаційні мережі загального користування загальнодержавного рівня і перетворення їх у важливий фактор прискорення інформатизації України та забезпечення конституційних прав громадян на інформацію.
Безперечно, у розвитку телемереж, як і в розвитку будь-якої нової галузі, постають абсолютно нові проблеми, які раніше не існували, оскільки не існувала сама галузь. Розв’язання цих проблем – запорука прогресу, і Україна має досягти його прискореними кроками, аби наздогнати розвинені країни світу та зайняти гідне місце у світовому інформаційному суспільстві.
Деякі стереотипи, які гальмували цей процес, успішно долаються. Зокрема, у вже згаданому Законі “Про телекомунікації” на заміну законодавчо невизначеного і існуючого лише на побутовому рівні поняття “кабельне телебачення” введено більш законодавчо виважений термін – “телемережі”. Однак цей визначений базовий підхід вимагає деталізації, серйозної роботи з опрацювання і законодавчого забезпечення усіх нюансів нової сфери.
На часі – повернутися до напрацювань кабельних операторів України. Адже кілька років тому за сприяння фахівців Ради Європи ними був розроблений проект закону, покликаний урегулювати кабельну галузь на європейських засадах.
Цей проект отримав позитивну оцінку учасників міжнародної конференції, що проходила у Верховній Раді України минулого скликання. Його було внесено на розгляд Парламенту України, але, на жаль, так і не розглянуто.
Вважаю, що цю дуже важливу справу було б доцільно завершити. До речі, низка положень розробленого законопроекту, які далекоглядно запозичили зарубіжні учасники минулих конгресів, уже знайшла своє втілення у законодавчих і нормативно-правових актах деяких держав співдружності.
Державницький підхід вимагає невідкладного залучення світового досвіду для інформатизації України, подолання стереотипів, які віджили свій вік, і, як наслідок, прискореного розвитку телемереж. У подоланні перешкод, у створенні чіткої та прозорої законодавчої бази для розвитку кабельних операторів України держава гарантує свою підтримку.
Тож зичу всім учасникам Четвертого Міжнародного конгресу ефективної роботи, плідного обміну думками, запозичення позитивного досвіду і щиро сподіваюсь, що цей форум надасть нового поштовху до розвитку передових інформаційних технологій у наших країнах.”