Цей візит проходив 22-27 квітня п.р. на запрошення глави української держави, переданого ним під час свого офіційного відвідання Канади 26-29 травня 2008 р., і став логічним продовженням українсько-канадського політичного діалогу на найвищому рівні. Після офіційної церемонії зустрічі Президента України Віктора Ющенка та Генерал-губернатора Канади Мікаель Жан під їх головуванням відбулися офіційні українсько-канадські переговори, в ході яких обговорювались двосторонні взаємини обох країн, питання торговельно-економічної співпраці, розвитку співробітництва в науковій, культурно-гуманітарній, культурно-мистецькій, культурно-історичній, освітній галузях.

"Сьогодні наші відносини є знаковими і ми надаємо їм стратегічного значення", - сказав Віктор Ющенко. Він висловив особливу вдячність владі Канади, насамперед, уряду та прем’єр-міністру, за підтримку євроатлантичних прагнень України і наголосив: "Наш інтерес до НАТО, по суті, є відповіддю на територіальну цілісність та політичну незалежність України". Саме тому, за його словами, українська сторона робитиме все, щоб національна програма з реалізації Плану дій Україна-НАТО була втілена в повному обсязі. В цьому контексті глава української держави нагадав, що Україна – єдина країна, яка, не будучи членом Альянсу, бере участь у всіх його миротворчих операціях.

На спільній прес-конференції за підсумками проведених переговорів Мікаель Жан зі свого боку відзначила, що її візит в Україну є свідченням дружніх та партнерських відносин між нашими державами, поваги до незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України. Вона також підтвердила підтримку Канадою євроатлантичних устремлінь України та подальших демократичних перетворень у нашій країні.

Друга міжнародна конференція

"Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб"

Цей форум відбувся 24 квітня п.р. в столиці України відповідно до Концепції реформування Служби безпеки України. Його учасників привітав Президент України Віктор Ющенко. "Проведення у Києві такого заходу удруге поспіль є підтвердженням незмінності й послідовності нашого курсу на демократичні перетворення у секторі безпеки, реалізацію євроатлантичних прагнень України. Переконаний, зміцнення контактів між партнерськими інституціями, ознайомлення із унікальним доробком демократичних націй світу, творчий обмін думками зроблять значний внесок у підвищення міжнародної довіри, а високопрофесійні українські спецслужби стануть надійною опорою у справі творення неподільної загальноєвропейської архітектури безпеки", - йдеться у листі глави держави.

Зазначена конференція організована Службою безпеки України за сприяння Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, Женевського центру демократичного контролю над збройними силами та Офісу зв’язку НАТО в Україні. У цьому заході взяли участь понад 90 науковців, експертів, працівників вищих органів державної влади і спецслужб, представників громадських і правозахисних організацій України, країн-членів НАТО, ГУАМ.

Відкриваючи даний форум, Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко повідомив про конкретні кроки по реформуванню цього відомства відповідно до євроатлантичних стандартів. Зокрема, у тісній співпраці з громадськістю, українськими та іноземними експертами, профільним парламентським комітетом опрацьовується проект змін до Закону України "Про Службу безпеки України"; на виконання історичного рішення глави держави про розсекречення архівів радянських каральних органів з 1917 по 1991 роки СБУ ведеться активна робота по відродженню історичної пам’яті; розгорнуті дослідження у галузі національної та міжнародної безпеки, зокрема правового визначення балансу між концепцією свободи і потребою суспільства в безпеці.

Вихідною тезою нинішнього зібрання було неухильне дотримання прав людини як домінанти демократичних цінностей. Його учасники обговорили питання ролі спецслужб у захисті демократичних цінностей суспільства, в тому числі від терористичних, корупційних та інших посягань. Доповідачі змістовно проаналізували сучасні підходи до взаємодії громадянських об’єднань та спеціальних відомств. Йшлося, зокрема, про досвід та проблеми розсекречення архівів спецслужб як фактору гарантування прав людини у широкому розумінні. Присутнім презентовано англомовну версію другого випуску щорічника "Білої книги СБУ ‑ 2008" із передмовою Президента України. Голова Служби безпеки України представив експерта з Великої Британії Бріджит Остін, яка призначена його радником з питань цивільного контролю. За підсумками роботи цієї міжнародної конференції схвалено рекомендації щодо вдосконалення механізму демократичного контролю за діяльністю українських спецслужб, забезпечення неухильної реалізації законодавчо визначених принципів верховенства права, додержання прав і свобод людини й громадянина, позапартійності та відповідальності перед народом.

П’ятий спільний семінар Служби безпеки України та

Спеціального комітету НАТО "Енергетична безпека"

Він відбувся 23 квітня п.р. в Києві на виконання Цільового плану Україна-НАТО на 2009 рік. У його роботі взяли участь понад 60 фахівців та посадових осіб з безпекових, розвідувальних, правоохоронних органів, інших відомств та установ 15 країн-членів НАТО та України. Міжнародні і вітчизняні експерти обговорили низку питань, пов’язаних із ядерною безпекою, забезпеченням стабільного функціонування й модернізації енергетичних інфраструктур та їх захистом від терористичних загроз, активізації євроатлантичної співпраці СБУ з партнерськими спецслужбами.

У контексті консультацій між нашою країною та Європейською комісією, які пройшли у березні п.р., Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко наголосив на важливості колективних зусиль України та держав-членів ЄС у створенні ефективного механізму енергетичної безпеки за активної участі спецслужб-партнерів. "Переконаний, що енергетична безпека України можлива лише за умови інтеграції її транзитної інфраструктури – нафто- і газотранспортної систем, електромереж – до загальноєвропейських систем. Відповідно вибудовується і стратегія СБУ. Саме у цій справі є вкрай необхідною спільна ефективна робота спецслужб України та країн-членів НАТО", - наголосив керівник української спецслужби.

15-й курс підготовки експертів

з питань проведення оцінки першого рівня за стандартами НАТО

Даний захід в рамках Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей проходив з 16 по 26 квітня п.р. в Севастополі. До Військово-Морських Сил ЗС України прибула з робочим візитом делегація фахівців з 19 країн-членів та партнерів НАТО з метою проведення такої оцінки фрегату "Гетьман Сагайдачний" з вертольотом на борту, корвету "Тернопіль" та великого десантного корабля "Костянтин Ольшанський". Під час цих тренувань, в яких взяв участь також санітарний літак Ан-26 "Віта" Повітряних Сил ЗС України, українські моряки, зокрема, здійснили навчання з універсальної оборони, тактичного маневрування та передачі вантажу на ходу, опанування організації буксирування пошкодженого плавзасобу. Перебуваючи на базі, іноземні військовослужбовці провели з екіпажами корабельне навчання з радіаційного, біологічного та хімічного захисту.

Україна стала єдиною країною, що не є членом Альянсу,

яка вирішила взяти участь у Силах негайного реагування НАТО

Таку заяву озвучив на нещодавній спільній прес-конференції з начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії Сергієм Кириченком Голова Військового комітету НАТО адмірал Джампаоло Ді Паоло. Серед іншого він виокремив наші спроможності у сфері авіаційних військово-транспортних перевезень. На його думку, Україна, мабуть, єдина країна у світі, яка має для цього унікальні можливості.

У свою чергу, український воєначальник констатував, що Збройні Сили України якраз приступили до практичної підготовки визначених підрозділів для участі у Силах негайного реагування НАТО. За його словами, йдеться про ті з них, які забезпечують радіаційний, хімічний і біологічний захист, та про військово-транспортну авіацію. Він додав, що терміном їх повної готовності є 2011-2012 роки, але разом з тим підкреслив, що вже до кінця нинішнього року ці підрозділи складуть перший етап оцінки готовності до виконання завдань у складі зазначених сил. Крім того, порушувалось питання надання допомоги Військово-Морським Силам ЗС України в разі прийняття рішення відносно долучення до антипіратських зусиль в Аденській затоці. Сергій Кириченко повідомив, що Україна готова виділити для цих цілей фрегат "Гетьман Сагайдачний", який незабаром разом з корветом "Тернопіль" та великим десантним кораблем "Костянтин Ольшанский" пройде оцінювання експертами НАТО на предмет задіяння в антитерористичних місіях під егідою Альянсу.

Зі свого боку адмірал Джампаоло Ді Паоло наголосив, що Північноатлантичний альянс має досить вагомий досвід співпраці з Військово-Морськими Силами ЗС України, зокрема, в рамках антитерористичної операції "Активні зусилля" в акваторії Середземного моря і висловив вдячність нашій країні за активну участь в ній.

Євроатлантичним прагненням Києва допоможе консолідація політичних сил країни

На нинішньому етапі євроатлантичної інтеграції для України вкрай необхідно досягти наявності в суспільстві політичного згуртування та забезпечити підтримку ініціатив громадського сектору в даному напрямі й об’єктивне інформування населення про діяльність Організації Північноатлантичного договору. На цьому наголошувалось під час відеомосту "Естонський досвід членства в НАТО - надбання чи втрати?", який пройшов в Українському національному інформаційному агентстві ("Укрінформ") за участі естонських та українських політиків, експертів, журналістів.

Як зазначив екс-прем’єр-міністр Естонії Март Лаар, "Україна відіграє величезну роль у системі безпеки Європи". Тому, за його словами, європейське суспільство приділяє значну увагу подіям в Україні, в тому числі, в контексті євроатлантичних прагнень Києва. Порівнюючи позиції Естонії перед її вступом до Альянсу, зокрема, щодо підтримки населенням ідеї євроатлантичної інтеграції, він зауважив, що на той час близько 40% естонців вітали таку перспективу. На сьогодні, коли Естонія вже п’ять років є членом НАТО, ці дані значно різняться. Зараз близько 75% населення Естонії вважають важливою її участь в Альянсі. Водночас 53% переконані, що після приєднання країни до НАТО її безпека значно покращилася. Своє позитивне ставлення до вступу Естонії в Альянс висловило 52% російськомовного населення країни, яке раніше, в більшості випадків, надавало цьому виключно негативну оцінку. "Допомогла в даній ситуації, насамперед, політична консолідація. До того ж, у 1990 році Естонія поставила перед собою невелику кількість, але конкретно визначених цілей. Однією з них було членство в НАТО", - підбив підсумки відомий естонський державний діяч.

Зі свого боку директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів нагадав, що за останніми даними опитування в Україні, яке проводилось у грудні 2008 року, 31% респондентів підтримали перспективу членства України в Північноатлантичному альянсі. Понад 50% висловилися на користь приєднання нашої держави до ЄС. Зараз на основі проведених досліджень готуються рекомендації щодо інформування українського населення в контексті перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції. Водночас, за його словами, через фінансову кризу в країні реалізувати подібні програми стає дедалі складніше.

Відкриття Хмельницького центру євроатлантичної інтеграції

Воно відбулося 23 квітня п.р. на базі Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Цей осередок засновано Інститутом трансформації суспільства за підтримки МЗС Бельгії. Після його урочистого відкриття було організовано "круглий стіл", під час якого обговорювалась роль даного центру в формуванні у регіоні умов для підготовки вступу України в НАТО, можливі механізми залучення різних сегментів регіональної громадськості до роботи, яка проводитиметься ним, а також створення при ньому Бюро з вивчення громадської думки тощо.

У проведеному заході взяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Марк Вінк; Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Урбан Руснак; директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре; працівники Міністерства закордонних справ України; керівники Інституту трансформації суспільства; ректори, викладачі та студенти вищих навчальних закладів; директори та вчителі загальноосвітніх шкіл; представники громадських організацій і засобів масової інформації Хмельниччини.