Державній науковій установі "Книжкова палата України імені Івана Федорова" - 90 років

24 січня Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова» виповнюється 90 років. Це єдина установа, яка, починаючи з 1917 року, здійснює державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні, комплектує та зберігає повний і недоторканий фонд Державного архіву друку.

Сьогодні головне сховище всіх видів видань країни налічує 13 398 146 одиниць зберігання. Зокрема, книг і брошур - 880 227; періодичних та продовжуваних видань - 284 621; газет - 10 179 758; образотворчих видань - 83 842; картографічних видань - 1 979; нотних видань - 18 530; аркушевої продукції -1 949 012.

- Наш унікальний фонд друкованої продукції України вміщує також видання спеціального зберігання 1917-1991 рр., вилучених з обігу з ідеологічних міркувань, - розповідає директор Книжкової палати Микола Сенченко. - Досліджуючи документи цього періоду, ми підготовили до друку науково-допоміжний ретроспективний бібліографічний покажчик «Спецфонд Книжкової палати України (1917-1921 рр.)» , у якому перераховано 10 000 назв.

Своєму створенню Книжкова палата зобов’язана Голові Директорії Володимиру Винниченку, який затвердив 24 січня 1919 року ухвалений Радою Народних Міністрів Закон «…про утворення Головної Книжної Палати в м. Київі ...для регістрації всієї друкарської продукції на Україні, наукового її систематизування та для обміну книжками з іншими книжними інституціями...». Аргументуючи необхідність появи такої установи, міністр народної освіти Іван Огієнко писав у пояснювальній записці Уряду «...за яку працю ми не візьмемся чи наукову, чи суто практичну, перш за все треба зазнайомиться зі всім тим, що зроблено до цього часу що до інтересуючого нас питання. Тут виникає значіння бібліографії, як покажчика шляху, на якому треба шукати всі необхідні обгрунтування, звідсі стародавне значення бібліографії, як ключа до всіх наук, відкриваючого всі заходи до крамниці знання...».

26 січня 1919 року Винниченком було затверджено Закон «...про обов’язкову надсилку друкарнями, літографіями, металографіями та іншими подібними закладами до Повітових Комісарів примірників всіх видань...».

На початку лютого 1919 року в Києві утворився Тимчасовий робітничо-селянський уряд. Згідно з наказом Народного комісара освіти В. Затонського за №4 від 11 лютого 1919 року «... усі асигнування і намічені видачі по Міністерству Народної Освіти, затверджені попереднім урядом, залишені в повній силі і підлягають виконанню...».

З 1920 року державний центр України переходить до Харкова. У березні 1921 року в Харкові оголошено нову постанову «Про обов’язкову реєстрацію та збереження зразків творів друку».

Проте головні зміни постають у 1922 році, коли видається постанова Ради Народних Комісарів «Про організацію Української Книжкової Палати і про забезпечення головних книгосхованок всіма виданнями республіки». За цією постановою з 27 червня 1922 року Центральний бібліографічний відділ у Харкові перетворився в Українську книжкову Палату, яка організовується при Державному видавництві УСРР.

Перебуваючи у Харкові з 1922 по 1989 роки, Книжкова палата була головною науково-бібліографічною й інформаційною установою України, центром національної бібліографії. З переїздом до Києва (1989–1990) Книжкова палата була об'єднана з видавництвом «Реклама» і перетворена в Республіканське бібліографічно-видавниче об’єднання «Книжкова палата ім. І. Федорова», а з 1993 року у Національне науково-виробниче об'єднання «Книжкова палата України».

Сьогодні Книжкова палата України імені Івана Федорова – це державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, яка перебуває у підпорядкуванні Державного комітету телебачення та радіомовлення України. Палата є національним агентством Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) в Україні. Головні її функції визначені Статтею 27 Закону України «Про видавничу справу», прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року № 318/97. Виконуючи їх, Книжкова палата України імені Івана Федорова готує і видає серію бібліографічних покажчиків, довідників, каталогів, журналів, серед яких - «Літопис книг» (двічі на місяць), «Літопис журнальних статей» (двічі на місяць), «Літопис газетних статей» (двічі на місяць), «Нові видання України» (тричі на міс.), «Вісник Книжкової палати», «Науково-практичний журнал» (раз на місяць) тощо. Крім того, Книжкова палата заснувала серію «Етноси України», у якій уже видано сім науково-допоміжних покажчиків: «Етноси України», «Болгари в Україні», «Євреї в Україні», «Кримські караїми в Україні», «Татари в Україні», «Турки в Україні», «Німці в України».

Останніми роками видано методичні рекомендації та інструкції, як наприклад, «Оформлення вихідних відомостей у виданнях», низку довідкових видань (зокрема, «Словник книгознавчих термінів», «Інформаційна сфера України: стан, проблеми та перспектива», «Друковані засоби масової інформації» (Ч. 1 - Газети; Ч. 2 - Журнали).

З метою впровадження системи Універсальної десяткової класифікації (УДК) українською мовою у 1997 році Книжковою палатою України розроблено проект «Класифікаційна система України», що передбачав створення еталону таблиць УДК українською мовою, видання їх традиційним способом у вигляді книг та в електронній формі на CD-ROM. У стислі строки за два роки підписано угоду і придбано ліцензію у Консорціуму УДК на видання українською мовою Міжнародного еталону УДК, а також «Змін та доповнень до УДК», здійснено переклад таблиць УДК з англійської українською мовою, з науковцями України узгоджено термінологію, зроблено комп’ютерний набір таблиць, редагування галузевих розділів УДК, створено базу даних міжнародного й українського еталонів таблиць Універсальної десяткової класифікації.

Тепер Україна вперше за всю свою історію має друковане видання УДК українською мовою, отримує періодичні видання від власника УДК Консорціуму, «Змін та доповнень до УДК», а також має можливість співпрацювати з фахівцями багатьох країн світу та вносити пропозиції з удосконалення таблиць Універсальної десяткової класифікації.