23 квітня у Комітеті відбудеться громадське обговорення питання доцільності існування НТКУ та НРКУ за умови створення Суспільного телебачення та радіомовлення. Що з цього приводу пише преса, які думки висловлюють представники різних політичних сил та громадських об’єднань?

Нагадаємо: 21 лютого Президент України видав Указ «Про заходи щодо створення системи Суспільного телебачення і радіомовлення України». Цим документом визначене коло виконавців проекту – Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, НТКУ, НРКУ та інші органи виконавчої влади.

З виходом Указу обговорення цієї теми у пресі значно активізувалося. Зокрема, як важливе питання розглядається доцільність існування державних телерадіокомпаній за умови створення суспільного мовлення. У якому форматі повинні працювати державні ТРК, чи мають вони стати базовою основою суспільного мовлення, чи працюватимуть паралельно?

Далі наводимо палітру думок, пропозицій, оцінок щодо означеної теми, підібрану за матеріалами ЗМІ.

Едуард Прутнік, голова Держкомтелерадіо («Телекритика»):

- Реалізувати проект запровадження суспільного мовлення можна уже в нинішньому році. Вважаю необхідним також залучити до справи не лише чиновників та фахівців державних структур, а й топ-менеджерів провідних приватних телерадіоканалів країни. При чому не тільки з Києва, а й областей, де напрацьований чималий творчий потенціал, де знають регіональну специфіку. Взагалі, саме на цю задачу і працює «Перший громадський». Не маю сумніву, що запровадження суспільного мовлення стане справою честі телееліти країни .

Віталій Шевченко, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення («Телекритика»):

- В Указі Президент включив не формальний, а дуже гострий момент – доцільність існування НТКУ та НРКУ за умови створення суспільного мовлення. Це є ключова теза, через яку спотикалось багато політиків, але Президент правильно зробив, що оголив цей нерв, і зробив на цьому акцент.

Катерина М’ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників («Телекритика»):

- Ми, безперечно, за втілення ідеї створення суспільного мовлення і бажаємо натхнення та сил тому, кому доведеться реалізовувати цей проект. Але є декілька чинників, які впливають на те, чи буде втілена в життя директива Президента… Історія намагань реалізувати проект суспільного мовлення продемонструвала, що небажання величної махини, якою є структура державного мовлення, реформуватись, - це серйозна сила та майже нездоланна перешкода.

Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права («Телекритика»):

- Проблема глибокого реформування національних мовників – НТКУ, НРКУ – абсолютно на часі, і, на жаль, було багато розмов про суспільне мовлення, але реальних реформ національних компаній не відбувалося. Тому хотілося б вірити в те, що нині буде йтися якраз про оновлення, реформування, оздоровлення цих організацій з метою виведення їх на стандарти суспільного мовлення.

Наталія Лігачова, шеф-редактор проекту «Телекритика» («Вечірній Київ»):

- Реально ці розмови і кроки скінчаться нічим. Існує вже кілька концепцій, є також законопроект, що розглядався Верховною Радою. Зараз просто відбуваються тактичні ігри Секретаріату Президента. Безумовно, Президент має власні інтереси: з одного боку, на нього тисне Рада Європи, з іншого – потребує негайного втручання вирішення питання з керівництвом НТКУ.

Андрій Шевченко, депутат ВР, заступник керівника парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації («Телекритика):

-Система суспільного мовлення має бути утворена на базі НТКУ, НРКУ, обласних ДТРК, УТР та каналу «Культура».

Володимир Ар’єв, депутат ВР («Телекритика»):

- Потрібно надавати преференції для виробників національної продукції, особливо публіцистичного, документального характеру. Для країни надзвичайно важливо мати власні програми.