У рамках проекту «Комунікація з громадянами: знаряддя для прозорого врядування в Україні», що реалізується Секретаріатом Кабінету Міністрів і неурядовими організаціями «Центр медіа реформ» (Україна) та «Media Players International», відбувся тренінг для працівників прес-служб центральних органів виконавчої влади «Комунікація уряду у XXI: британський досвід та його потенціал в українському контексті». Участь у тренінгу взяли представники Держкомтелерадіо.

«Інформація – це те, що виходить, комунікація – це те, що доходить», - з цього простого пояснення термінів британські експерти-тренери Тім Граут-Сміт та Лілія Побережська розпочали свій тренінг. Вони зупинилися на особливостях комунікацій в перші роки правління уряду нових лейбористів. Тоді велика увага приділялася іміджу уряду та позитивним повідомленням про його діяльність і навіть робилися спроби контролювати новини та маніпулювати ними. Втім, довіра населення до діяльності уряду була невисокою. В рекомендаціях незалежного звіту про стан урядових комунікацій 2001 року зазначалося, що уряду слід менше зосереджуватися на мас-медіа, а більше на прямій комунікації з громадянами. Експерти зазначали, що комунікація з громадянами повинна допомагати у розробці політики, а не лише пояснювати її. Саме тоді на вступному іспиті до держслужби з’явилося запитання: «Що ви робитимете для покращення іміджу вашого міністра?» Правильна відповідь була така: покращення іміджу міністра не входить до моїх обов’язків. Тоді ж були вироблені правила для урядових комунікаторів – тобто тих держслужбовців, до функціональних обов’язків яких входить забезпечення зв’язків з громадськістю та ЗМІ.

Правило перше – інформативна діяльність уряду повинна стосуватися тих конкретних справ, за які уряд несе пряму відповідальність. Уряд має пояснювати свою політику і рішення та при необхідності надавати населенню інформацію, поради чи попередження.

Правило друге – комунікація повинна носити об’єктивний та роз’яснювальний характер і не бути упередженою чи полемічною. Хоча й може йтися про роль окремих урядових міністрів, слід уникати персонального імідж-мейкерства.

Правило третє – урядова комунікація не повинна носити партійно-політичний характер.

Оскільки понад 70 відсотків британських сімей мають доступ до Інтернету, він став однією із дієвих форм спілкування уряду з громадськістю. Веб-сайти міністерств та відомств стали найпопулярнішими електронними ЗМІ. Про це говорить і той факт, що на створений загальний сайт, який містить інформацію про надання державних послуг усіма органами державного управління, щомісяця заходить до 12 млн. відвідувачів.

Свої корпоративні сайти має кожне міністерство та відомство. Наприклад, на веб-сайті міністерства охорони здоров’я Великобританії працює 120 чоловік. Щоправда, цей Інтернет-ресурс дасть фору будь-якому спеціалізованому ЗМІ. На сайті міститься інформація про 750 захворювань і методики їхнього лікування від провідних фахівців Великобританії. Відвідувачі можуть описати свої симптоми захворювання і в лічені хвилини отримати пораду від лікаря-фахівця. Тут вміщено відомості про всі лікувальні заклади країни та дані про сімейних лікарів. Пацієнти розміщують відгуки про той чи інших лікувальний заклад, визначають їхнє місце у рейтингу. «Секрет популярності цього сайту в тому, - вважає експерт Тім Граут-Сміт, - що він зроблений не про систему, а про людей і для людей».

Що ж стосується прес-служб державних установ, то, як правило, до їхнього складу входять: відділ новин, який реагує на запити журналістів; 3-6 про-активних груп, що спеціалізуються на певній тематиці (кожна працює з одним із заступників міністрів); група, що працює з регіональними ЗМІ; група планування та розробки стратегії. Остання тенденція у держаних установах Великобританії - не використовувати речників для надання коментарів з того чи іншого питання, а надавати слово фахівцям та експертам.

Наприкінці тренінгу відбулася дискусія на тему: «Наскільки «громадяно-центричною» є комунікація органів виконавчої влади в Україні?».