АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України

 «Про внесення змін до статті 8 Закону України 

«Про обов’язковий примірник документів»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Правові засади функціонування системи обов’язкового примірника документів та регулювання інформаційних відносин, пов’язаних з поповненням національного інформаційного фонду України, визначає Закон України «Про обов’язковий примірник документів».

При цьому, на сьогодні зазначений Закон України не відповідає новим вимогам ринкової економіки інформаційних технологій і видавничої сфери. Це стосується, в першу чергу, відносин суб’єктів видавничої справи, що виникають у процесі функціонування системи доставляння обов’язкового примірника видань та регулювання оперативності їх надходження установам – депозитаріям.

Пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону України передбачено, що обов’язковий безоплатний примірник всіх видань доставляється Книжковій палаті України, національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам, Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України, органам виконавчої влади у галузі інформації, на які покладена функція державної реєстрації засобів масової інформації та ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Водночас, для багатьох видавців безоплатне передавання 13 примірників видань є важким тягарем, особливо у випадку малотиражних і дорогих видань. Тому з метою забезпечення інтересів держави у нарощенні інтелектуального та інформаційного потенціалу, сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, книговидавничої та бібліографічної справи; повного статистичного обліку, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції – документальної пам’яті України, система доставляння обов’язкового примірника документів повинна стати гарантованим способом забезпечення повноти комплектування всіма видами видань, що вийшли в Україні, фондів Державного архіву друку Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Національній парламентській бібліотеці України.

Тотальна інформатизація суспільства вплинула і на процеси підготовки видань до друку, які нині відбуваються із застосуванням комп'ютерної техніки та пакетів спеціального програмного забезпечення під загальною назвою «Настільні видавничі системи». Результатом такої підготовки є оригінал-макет видання в електронному вигляді, який передають виготовлювачу тиражу.

Суть проблеми, на розв'язання якої спрямовується проект Закону, полягає у скороченні переліку одержувачів обов’язкового примірника видань – зменшення кількості обов’язкових примірників видань призведе до зменшення собівартості видань та зменшення порушень у відповідній сфері, створення електронного фонду копій сучасних видань України, заощадження значних витрат часу, людських ресурсів та коштів на оцифрування видань, запобігання втраті цінної електронної інформації.

З метою скорочення переліку одержувачів видань виникла необхідність у внесенні змін до статті 8 Закону України «Про обов’язковий примірник документів».

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є скорочення переліку одержувачів обов’язкового примірника видань та розроблення дієвих заходів, спрямованих на формування на базі Книжкової палати України депозитарію електронних копій періодичних видань України шляхом збирання електронних оригінал-макетів видань.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, яким пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про обов’язковий примірник документів», а саме:

викласти в новій редакції пункт 1 частини першої, згідно з якою обов’язковий безоплатний примірник видань – Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України, Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова»;

виключити пункт 2 частини першої. У зв’язку з цим пункти 3-9 вважати відповідно пунктами 2-8;

викласти в новій редакції пункт 6 частини першої, згідно з якою обов’язковий безоплатний примірник малотиражних документів (до 100 примірників) та електронний оригінал-макет періодичних видань – Книжковій палаті України;

редакційно доопрацювати частину другу статті, згідно з якою обов’язкові примірники документів, зазначені в пунктах 1 і 2, абзацах четвертому та п’ятому пункту 3, в пунктах 4, 5, 6 і 8 цієї статті, доставляються (надсилаються) в день виходу в світ першої частини тиражу.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Проектом Закону України передбачається внести зміни до статті 8 Закону України «Про обов’язковий примірник документів».

Відповідно до запропонованої редакції статті 8 зазначеного Закону України скорочується перелік одержувачів обов’язкового примірника видань – зменшення кількості обов’язкових примірників видань призведе до зменшення собівартості видань та зменшення порушень у відповідній сфері, створення електронного фонду копій сучасних видань України, заощадження значних витрат часу, людських ресурсів та коштів на оцифрування видань, запобігання втраті цінної електронної інформації.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту дозволить в повному обсязі забезпечити повноту комплектування всіма виданнями, що вийшли в Україні, фондів Державного архіву друку та формування на базі Книжкової палати України депозитарію електронних копій періодичних видань України.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття акта будуть в повному обсязі укомплектовані всіма виданнями, що вийшли в Україні, фонди Державного архіву друку та сформований на базі Книжкової палати України депозитарій електронних копій періодичних видань України.

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон України набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є

– скорочення переліку одержувачів обов’язкового примірника видань;

– зменшення кількості обов’язкових примірників видань;

– зменшення собівартості видань;

– заощадження значних витрат часу, людських ресурсів та коштів на оцифрування видань.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено у підрубриці «Проекти законів» рубрики «Законопроектна діяльність» та у підрубриці «Проекти регуляторних актів» рубрики «Регуляторна діяльність» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо України.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Даними, на основі яких буде здійснюватись відстеження результативність регуляторного акта, є статистичні показники, а саме:

– загальна кількість надходжень до одержувачів обов’язкових безоплатних примірників видань;

– інформація, отримана під час надання консультацій за телефоном та роз’яснень на письмові запити суб’єктів видавничої справи.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів із повторного відстеження.

Голова

Держкомтелерадіо України Олег Наливайко

«___» березня 2014 р.