АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України  

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

 щодо здійснення державного контролю за забезпеченням 

розпорядниками інформації доступу до публічної інформації»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

На сьогодні в Україні з травня 2011 року діє Закон України «Про доступ до публічної інформації», який гарантує право на доступ до інформації з урахуванням принципу максимальної відкритості та визначає процедуру доступу до інформації шляхом подання запиту.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено громадський, парламентський та державний контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації.

Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.

Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону.

До 26.10.2014 державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснювала прокуратура в рамках прокурорського нагляду за додержанням законів.

Пунктом 7 Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014–2015 роках, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1176, передбачено підготовку законопроекту про здійснення державного нагляду у сфері реалізації права на доступ до публічної інформації.

Виконавчий директор канадського Центру права й демократії Тобі Мендель підготував за сприяння проекту Ради Європи та Уряду Канади «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» для Держкомтелерадіо «Аналітичний огляд моделей наглядових органів у сфері доступу до інформації» – методичні рекомендації стосовно політичних питань, які мають враховуватися органами влади в Україні при створенні ефективної системи контролю за додержанням законодавства у сфері доступу до інформації.

Із згаданим аналітичним оглядом можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо (http://comin.kmu.gov.ua).

Як зауважив Тобі Мендель, наглядова система у сфері права на інформацію, яка існує на сьогоднішній день в Україні, відповідає найбільш слабкій моделі  і потерпає від відсутності твердих гарантій незалежності. На думку експерта, в нашій державі варто з часом створити окремий орган, який матиме достатньо ресурсів та повноважень для сприяння належній реалізації закону про право на інформацію.

У зв’язку з цим, виникла необхідність у підготовці законопроекту щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації.

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є покращення доступу до інформації шляхом запровадження ефективного механізму здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, якими пропонується:

внести зміни до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині надання уповноваженому органу права складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про доступ до публічної інформації;

внести зміни частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині не поширення дії цього Закону на відносини, що виникають під час державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації;

внести зміни до статей 12, 14, 17, 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині визначення уповноваженого органу, що здійснюватиме державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації. Крім того, законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про доступ до публічної інформації» новою статтею 17-1 щодо визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, щодо здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації.

Запропоновані зміни дозволять покращити доступ до інформації шляхом запровадження ефективного механізму здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Проектом Закону України пропонується внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. В абзаці п’ятдесят третьому пункту 1 частини першій статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення після слова «видань» доповнити словами та цифрами «стаття 212-3 (у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»)».

2. Частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» після слів «досудового слідства і правосуддя» доповнити словами «державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації».

3. У Законі України «Про доступ до публічної інформації»:

частину першу статті 12 доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері (далі – уповноважений орган).»;

частину першу статті 14 доповнити пунктом 7 такого змісту:

«7) щорічно, до 1 лютого, оприлюднювати на власному офіційному веб-сайті (у разі наявності) та направляти уповноваженому органу звіт за попередній рік щодо виконання законодавства про доступ до публічної інформації. Звіт повинен містити таку інформацію:

інформацію про систему обліку документів розпорядника;

кількість випадків порушення строків задоволення запитів з аналізом їх причин;

кількість запитів, розгляд яких завершився відмовою в задоволенні запиту, із зазначенням підстав для відмови;

кількість запитів, розгляд яких завершився задоволенням запиту;

кількість отриманих запитів на інформацію;

кількість скарг на відмову в задоволенні запиту чи інші порушення законодавства про доступ до публічної інформації, а також результати їх розгляду;

про виконання інших вимог законодавства з питань доступу до публічної інформації;

розмір плати, встановлений за відшкодування фактичних витрат, передбачених Законом, а також інформацію про розмір такої плати, яку було стягнено із запитувачів.»;

у частині третій статті 17 слова «відповідно до закону» замінити словами «уповноваженим органом»;

доповнити статтею 17-1 такого змісту:

«Стаття 17-1. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації

1. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється уповноваженим органом шляхом:

розгляду скарг запитувачів інформації на порушення законодавства про доступ до публічної інформації;

перевірки (на підставі звернення запитувачів інформації або за власною ініціативою) діяльності розпорядників на відповідність законодавству про доступ до публічної інформації;

надання роз’яснень і рекомендацій, організації навчання з питань забезпечення доступу до публічної інформації;

підготовки та оприлюднення щорічного звіту щодо стану реалізації права на доступ до публічної інформації.

2. Для здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації посадові особи уповноваженого органу мають право:

1) отримувати звернення фізичних і юридичних осіб з питань порушення їх права на доступ до публічної інформації та приймати рішення за результатами їх розгляду;

2) відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями;

3) проводити на підставі звернень або за власною ініціативою виїзні та безвиїзні, планові, позапланові перевірки дотримання розпорядниками законодавства про доступ до публічної інформації в порядку, визначеному уповноваженим органом, із забезпеченням відповідно до закону доступу до приміщень, де здійснюється зберігання та обробка публічної інформації;

4) ознайомлюватися з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, включаючи справи, які знаходяться в судах;

5) отримувати на свою вимогу пояснення розпорядників інформації, їх службових і посадових осіб щодо дотримання законодавства про доступ до публічної інформації;

6) розробляти та затверджувати в межах своєї компетенції нормативно-правові акти;

7) вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про доступ до публічної інформації;

8) видавати обов’язкові для виконання розпорядниками інформації накази про запобігання або усунення порушень законодавства про доступ до публічної інформації;

9) надавати роз’яснення та рекомендації щодо практичного застосування законодавства про доступ до публічної інформації, роз’яснювати права і обов’язки у сфері доступу до публічної інформації за зверненням запитувачів, розпорядників інформації, структурних підрозділів або відповідальних осіб з питань доступу до публічної інформації, інших осіб;

10) складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про доступ до публічної інформації та направляти їх до суду;

11) організовувати навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань доступу до публічної інформації;

12) проводити моніторинг та узагальнення практики застосування законодавства з питань доступу до публічної інформації, у тому числі на підставі звітів розпорядників інформації, зокрема щодо порушень права на доступ до інформації;

13) залучати до здійснення повноважень представників громадських об’єднань, науковців, експертів;

14) брати участь у роботі міжнародних організацій з питань доступу до публічної інформації;

15) здійснювати співпрацю з іноземними органами нагляду у сфері доступу до публічної інформації;

16) здійснювати інші повноваження, передбачені законом.»;

у частині першій статті 23 слово «вищого» замінити словом «уповноваженого».

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту покращить доступ до інформації шляхом запровадження ефективного механізму здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття акта має суттєво покращитися доступ запитувачів до публічної інформації.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон України набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є зменшення рівня порушень розпорядниками інформації законодавства про доступ до публічної інформації.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено у підрубриці «Проекти законів» рубрики «Законопроектна діяльність» та у підрубриці «Проекти регуляторних актів» рубрики «Регуляторна діяльність» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Даними, на основі яких буде здійснюватись відстеження результативність регуляторного акта, є статистичні показники, а саме:

– загальна кількість звернень запитувачів інформації на порушення законодавства про доступ до публічної інформації;

– загальна кількість проведених перевірок уповноваженим органом діяльності розпорядників на відповідність законодавству про доступ до публічної інформації;

– загальна кількість протоколів про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів із повторного відстеження.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко

«___» лютого 2015 р.