АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань видавничої справи»

Проблема – необхідність удосконалення механізму ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у відповідній сфері.

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проголошення незалежності України, процеси формування власної економіки не могли не позначитись на стані національного книговидання. Цей період особливо відзначається значним зменшенням показників книговидання в Україні.

Згідно з підпунктом 23 пункту 4 Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 897, Держкомтелерадіо відповідно до покладених на нього завдань веде Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Станом на 07.09.2010 р. до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 4773 суб’єкти видавничої справи (3833 – юридичні особи, 951 – фізичні особи).

1498 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 621 – виготовленням видавничої продукції; 290 ­– розповсюдженням видавничої продукції.

Решта суб’єктів видавничої справи поєднують 2-3 види діяльності у видавничій справі, а саме:

862 (755 – юридичні особи, 107 – фізичні особи) суб’єктів видавничої справи займаються видавничою діяльністю і виготовленням видавничої продукції,

644 (491 – юридичні особи, 153 – фізичні особи) – видавничою діяльністю і розповсюдженням видавничої продукції,

34 (27 – юридичні особи, 7 – фізичні особи) – виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції,

824 ( 691 – юридичні особи, 133 – фізичні особи) – видавничою діяльністю, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Загальні засади видавничої справи, порядок організації та провадження видавничої діяльності, розповсюдження видавничої продукції, умови взаємовідносин і функціонування суб'єктів видавничої справи визначені Законом України «Про видавничу справу».

Відповідно до статей 12 та 14 цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 року № 1540 було затверджено Положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Вказаним положенням визначено вичерпний перелік суб’єктів, які можуть провадити діяльність у видавничій справі без внесення до Державного реєстру.

На сьогодні одним із пріоритетних питань державної регуляторної політики є спрощення діяльності суб’єктів господарювання, а саме: скасування кількості документів дозвільного характеру та запровадження декларативного принципу на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу.

Разом з цим, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів, а також правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону виключно законами встановлюється можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.

У зв’язку з цим, виникла необхідність у внесенні змін до деяких законів України з питань видавничої справи в частині приведення порядку державної реєстрації видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції у відповідність до вимог Закону України від 7 липня 2010 р. № 2451-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації».

2. Цілі державного регулювання

Ціллю державного регулювання є удосконалення механізму ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у відповідній сфері.

Механізмом досягнення вказаної мети є передбачення у проекті положень стосовно внесення змін до законів України „Про видавничу справу” та „Про приватизацію державного майна” в частині запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у відповідній сфері.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки законопроекту було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначених вище цілей.

Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.

Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною, оскільки без внесення відповідних змін до чинного законодавства не буде запроваджено декларативний принцип ведення господарської діяльності у відповідній сфері, а разом з тим, не буде виконано доручення Кабінету Міністрів України щодо спрощення діяльності суб’єктів господарювання, а саме: скасування кількості документів дозвільного характеру та запровадження декларативного принципу на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу.

Викладене вище дає підставу для відмови від такої альтернативи вирішення порушеної проблеми на користь інших.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту.

Так, проектом пропонується внести зміни до законів України „Про видавничу справу” та „Про приватизацію державного майна” в частині запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у відповідній сфері.

Прийняття та реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань видавничої справи» дозволить удосконалити механізм ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, запровадити декларативний принцип ведення господарської діяльності у відповідній сфері.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері видавничої справи, зокрема, закони України «Про інформацію», «Про видавничу справу», «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», «Про обов’язковий примірник документів», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про приватизацію державного майна».

Даним механізмом регулювання, яким передбачається розв’язати проблему, пропонується:

внести зміни до таких законодавчих актів України:

до Закону України «Про видавничу справу» в частині запровадження декларативного принципу ведення господарської діяльності у відповідній сфері, безоплатного внесення суб’єктів видавничої справи до Державного
реєстру України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (зміни до статей 1-6,8-17, 19-28, 32),

до Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині забезпечення збереження цільового призначення видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження під час їх приватизації; встановлення переважного право на приватизацію видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження мають трудові колективи цих підприємств (зміни до статті 5).

2) реалізація Закону передбачає підготовку проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р. № 1540».

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акта надасть можливість створити необхідні умови для реалізації права на інформаційний простір, забезпечить спрощення діяльності суб’єктів видавничої справи шляхом скасування дозволу на цей вид діяльності, запровадження декларативного принципу у цій сфері шляхом надання можливості здійснювати діяльність суб’єктам видавничої справи на підставі подання повідомлення.

Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту буде здійснювати: Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Для виконання вимог запропонованого законопроекту достатньо наявної матеріально-технічної бази та людських ресурсів.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Прийняття Закону у запропонованій редакції забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, втрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність даного регулювання.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Термін дії Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Дія регуляторного акта поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичних осіб України та інших держав.

Прийняття Закону дозволить збільшити кількість вітчизняних видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Основними показниками результативності регуляторного акта є:

1) Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів від запровадження регуляторного акта – надходження від сплати податків новостворюваними видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії та книгорозповсюдження;

2) Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта дорівнює кількості фізичних та юридичних осіб, які виявлятимуть бажання здійснювати господарську діяльність у видавничій сфері. Разом з цим, точна кількість суб’єктів може бути визначена після введення в дію регуляторного акта.

3) Виконанням вимог акта не передбачатиме витрачання коштів суб’єктами господарювання, оскільки законопроектом передбачається безоплатне внесення суб’єктів видавничої справи до Державного
реєстру України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції;

4) Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – високий, оскільки законопроект було оприлюднено на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо (www.comin.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» підрозділ «Проекти регуляторних актів», а також у розділі «Законопроектна діяльність» підрозділ «Проекти законів».

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу кількості внесених до Держканого реєстру суб’єктів видавничої справи та рівня дотримання ними законодавства.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності Закону шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Законом, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься Держкомтелерадіо раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

Голова Державного комітету

телебачення та радіомовлення України Юрій Плаксюк

«1» жовтня 2010 р.