1.     Визначення та аналіз проблем

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації» розроблено Державним комітетом телебачення та радіомовлення України.

Стаття 34 Конституції України передбачає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що інвалідам по слуху забезпечується доступ до засобів масової інформації шляхом титрування та здійснення сурдоперекладу на дактильно-жестову мову глухих інформаційних і тематичних телепрограм, кіно-, відеофільмів у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні доступ до засобів масової інформації шляхом титрування та здійснення сурдоперекладу на дактильно-жестову мову особами з вадами слуху здійснюється не в повному обсязі. У зв’язку з цим є необхідність внесення відповідних змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

2. Визначення цілей державного регулювання

До основних цілей, які покладені в основу проекту Закону України слід віднести:

- визначення частки добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху;

- встановлення нових вимог для отримання ліцензії на мовлення;

- покладення додаткових зобов’язань на телерадіоорганізації;

- надання повноважень Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей

Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.

Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною, оскільки без внесення зазначених змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» особи з вадами слуху не зможуть отримувати інформацію в належний спосіб.

Порушуватиметься визначене Конституцією України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Другою альтернативою до запропонованого регулювання є внесення змін до статей 24, 25, 28, 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», і до статей 13, 22 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», що дозволить: визначити частку добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху; встановити нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення; покласти додаткові зобов’язання на телерадіоорганізації; надати повноваження Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

4. Механізм та заходи, які пропонуються для розв’язання проблем

В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що регулюють питання доступу осіб з вадами слуху до інформації. Зокрема, Конституція України, закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформацію», «Про кінематографію», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1480 «Про невідкладні заходи щодо реалізації положень статті 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», від 25 лютого 2009 р. №209 «Про затвердження плану заходів щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху шляхом субтитрування і сурдоперекладу» та інші нормативно-правові акти.

Законопроектом пропонується визначити частку добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху, встановити нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення, покласти додаткові зобов’язання на телерадіоорганізації, надати повноваження Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

Так, законопроектом пропонується внести зміни до статей 24, 25, 28, 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», і до статей 13, 22 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Таким чином, вважаємо, що запровадження законодавчих механізмів для забезпечення удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації дасть визначити частку добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху, встановити нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення, покласти додаткові зобов’язання на телерадіоорганізації, надати повноваження Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, привести законодавство у сфері телебачення і радіомовлення у відповідність до Конституції України, Конвенції про права інвалідів, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та в повній мірі відповідає головній меті розробки законопроекту.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акту

У разі прийняття даного регуляторного акту, для досягнення цілей негативних зовнішніх факторів не може бути.

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту надасть змогу визначити частку добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху, встановити нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення, покласти додаткові зобов’язання на телерадіоорганізації, надати повноваження Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, привести законодавство у сфері телебачення і радіомовлення у відповідність до Конституції України, Конвенції про права інвалідів, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та в повній мірі відповідає головній меті розробки законопроекту.

Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту буде здійснювати єдиний орган державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, а також інші органи, визначені законодавством України.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Запровадження зазначеного законопроекту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, втрати є меншими від вигоди, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту

Термін дії Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акту або втрати ним чинності.

8. Визначеність показників результативності регуляторного акту

Основними показниками результативності регуляторного акту є:

- визначення частки добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху;

- встановлення нових вимог для отримання ліцензії на мовлення;

- покладення додаткових зобов’язань на телерадіоорганізації;

- забезпечення доступу осіб з вадами слуху до інформації;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки законопроект було оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо (www.comin.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» підрозділ «Проекти регуляторних актів», а також у розділі «Обговорення проектів документів».

9. Визначення заходів з відстеження результативності регуляторного акту

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу рівня дотримання законодавства в інформаційній сфері телерадіоорганізаціями в частині доступу осіб з вадами слуху до інформації (визначення частки добового телевізійного мовлення програм (передач) доступних для сприйняття особами з вадами слуху, дотримання вимог ліцензії на мовлення, нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення).

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Закону, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

Голова Державного комітету

телебачення та радіомовлення Юрій Плаксюк

«___» ______________ 2010 р.