Аналіз регуляторного впливу
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про погодження розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації
та провайдерів програмної послуги
за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення»
1. Визначення та аналіз проблем
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України «Про рекламу» щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про захист суспільної моралі; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів; законодавства про вибори.
Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги санкції, зокрема і стягнення штрафу (частина шоста статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).
Згідно з частиною десятою статті 72 вказаного Закону України розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства.
Проте, на сьогодні розміри штрафів не встановлено, що унеможливлює застосування Національною радою санкцій у вигляді накладання штрафів за порушення телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги законодавства про телебачення і радіомовлення.
У зв’язку з цим, виникла необхідність в підготовці проекту рішення Уряду щодо погодження розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.
2. Визначення цілей державного регулювання
До основних цілей, які покладені в основу проекту розпорядження Кабінету Міністрів України віднесено погодження Кабінетом Міністрів України розмірів штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.
Для одиниці виміру розмірів штрафів пропонується застосувати показник мінімальної заробітної плати, розмір якої законодавчо встановлюється при затвердженні Державного бюджету України і зміни якої відбуваються у встановлених бюджетом розмірах і строках.
Проектом розпорядження Кабінету Міністрів України пропонується встановити розміри штрафів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги для чотирьох груп.
Формула для розрахунку Розмірів штрафів максимально наближена до чинної Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору, оскільки використовуються однакові параметри (мінімальна заробітна плата, кількість населення, яке проживає на території розповсюдження програмної послуги).
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України містить обмеження щодо граничного розміру штрафів. Так, у разі, якщо сума нарахованого розміру штрафу перевищує нарахований розмір ліцензійного збору (відповідно до діючої Методики розрахунку розміру ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги) на момент прийняття рішення про накладання штрафу, ліцензіат має сплатити штраф у розмірі нарахованого ліцензійного збору згідно з Методикою.
3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей
Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.
Дана альтернатива є неприйнятною, оскільки на сьогодні у Національної ради відсутній дієвий механізм застосування санкцій у вигляді штрафів до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства.
Друга альтернатива – погодити рішенням Уряду, що розмір штрафу, який застосовується Національною радою до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог Закону або ліцензійних умов, не може перевищувати 25 відсотків розміру ліцензійного збору, сплаченого при отриманні відповідної ліцензії. Разом з цим, дозволити Національній раді своїм рішенням визначати конкретний розмір штрафу в межах максимального розміру за результатами виявлених фактів порушення вимог законодавства або ліцензійних умов.
Відсутність чіткої схеми із зазначенням відповідних порушень Закону та розмірів штрафів за відповідні порушення може призвести до того, що єдиною можливою сумою штрафу стане 25 відсотків розміру ліцензійного збору. Встановлення дискреційних повноважень Національної ради застосовувати зазначену санкцію у повному обсязі за будь-яке незначне по своїй суті правопорушення, може опосередковано впливати на господарську діяльність юридичних осіб.
З огляду на наведене, дана альтернатива є неприйнятною.
Третя альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту розпорядження Кабінету Міністрів України. Запропоновано погодити рішенням Уряду запропоновану методику розрахунку розмірів штрафу, який застосовується Національною радою до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги у разі порушення ними законодавства про телебачення і радіомовлення. При цьому, запропоновано передбачити диференціацію розмірів штрафів залежно від кількості населення на території надання послуг, що узгоджуватиметься з Методикою розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги.
4. Механізм та заходи, які пропонуються для розв’язання проблем
В Україні діє низка нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері телебачення і радіомовлення. Серед них: Конституція України, Господарський кодекс України, закони України «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про Кабінет Міністрів України», «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про рекламу» та інші нормативно-правові акти.
Даним механізмом регулювання пропонується погодити встановлені Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акту
У разі прийняття даного регуляторного акту, для досягнення цілей негативних зовнішніх факторів не може бути.
Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.
Прийняття даного регуляторного акту надасть можливість Національній раді накладати штрафи на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги за порушення вимог законодавства у сфері телебачення і радіомовлення.
Реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України сприятиме наповненню Державного бюджету України додатковими надходженнями від сплати штрафів.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.
Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту буде здійснювати Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.
Запровадження зазначеного нормативно-правового акту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
Суб’єкти | Вигоди | Витрати |
Держава | – удосконалення законодавчого врегулювання питання накладення штрафів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. | Додаткові витрати відсутні |
Суб’єкти господарювання | – прозора державна політика щодо визначення розмірів штрафів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. | Додаткові витрати відсутні |
Громадяни | – максимальне задоволення культурно-освітніх потреб населення усіх регіонів України якісною аудіовізуальною продукцією; – формування здорового медіа простору. | Додаткові витрати відсутні |
Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту
Термін дії розпорядження Кабінету Міністрів України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.
8. Визначеність показників результативності регуляторного акту
Основними показниками результативності регуляторного акту є:
– загальна кількість накладених Національною радою штрафів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення;
– обсяг надходжень до Державного бюджету України від сплати штрафів;
– зменшення кількості порушень законодавства про телебачення і радіомовлення.
– суб’єкти господарювання, на яких поширюватиметься дія регуляторного акту, зможуть здійснювати свою діяльність на законних підставах і у прозорому правовому полі. Кількість суб’єктів може бути визначена після введення в дію регуляторного акта;
– витрачання коштів і часу суб’єктами господарювання відсутні, оскільки виконання вимог законодавства про телебачення і радіомовлення не призведе до накладення штрафів Національною радою;
– рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта – високий, оскільки проект розпорядження Кабінету Міністрів України розміщено на офіційному веб-сайті Національної ради з метою надання громадськості можливості висловити свої зауваження. Крім того, 25.09.2012 та 16.10.2012 положення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України обговорювались під час нарад за участю представників інститутів громадянського суспільства.
9. Визначення заходів з відстеження результативності регуляторного акту
Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде здійснювалось за участю Національної ради шляхом моніторингу рівня дотримання вимог статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та розпорядження Кабінету Міністрів України.
Базове відстеження здійснюватиметься після набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.
Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.
У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.
Голова
Держкомтелерадіо України Олександр Курдінович
«__» жовтня 2012 р.