Протягом минулого тижня увага зарубіжних ЗМІ була прикута до вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Велику допомогу у висвітленні подій, що відбувалися у ці дні в Києві, зарубіжним ЗМІ надавав Міжнародний прес-центр «Голодомор. 75-ті роковини пам’яті», створений Держкомтелерадіо за дорученням Кабміну.

Польська преса активно висвітлювала тематику Голодомору в Україні 30-х років ХХ століття. Часопис "Дзєннік" опублікував інтерв'ю з Президентом України Віктором Ющенком, в якому Глава держави констатував, що "Голодомор був спробою комуністичного режиму знищити українську ідентичність, культуру, національні традиції, незалежність". Президент наголосив, що це була одна з найбільших гуманітарних катастроф в історії людства. "Незалежно від національної та політичної приналежності, світ повинен зрозуміти суть цієї трагедії - Голод був чітко спланованим винищенням 10 млн. людей", - цитує слова українського Президента видання.

Польська агенція преси (РАР) повідомила про участь президента Польщі Леха Качиньського у заходах з ушанування пам'яті жертв Голодомору у Києві. "Боротьба за пам'ять загиблих - це одне з найважливіших завдань, що стоїть перед країнами, які вийшли з комуністичного минулого", - передає агенція слова глави польської держави. Лех Качиньський нагадав, що жертвами штучно створеного режимом Сталіна Голоду стали також і поляки, а також громадяни СРСР різних національностей. Президент Польщі підкреслив, що Варшава визнає цю трагедію геноцидом, відповідні рішення з цього приводу прийняли Сейм та Сенат країни.

Газета "Річ Посполита" звернула увагу на те, що жертвами Голодомору були й від 21 до 60 тис. етнічних поляків. Видання на своїх шпальтах розмістила також інтерв'ю з директором Інституту національної пам'яті України Ігорем Юхновським. У матеріалі наводяться дані українського Інституту демографії, згідно з якими протягом п'яти місяців 1932-1933 років в Україні померли від Голоду 3,6 млн осіб.

"Газета Виборча" cхвально висловилася з приводу участі Л.Качиньського у вшануванні роковин Голодомору в Україні, зазначаючи, що "політика стосовно України є однією з найяскравіших сторін його президентства".

Не оминула своєю увагою вшанування в Україні 75-роковин Голодомору й російська преса. Видання "Газета" розповідає про першу в Росії виставку архівних документів й міжнародну конференцію з проблеми "масового голоду 1930- х років" (такий термін російська сторона вживає замість визначення Голодомор).

За інформацією Федерального архівного агентства (ФАА) Росії, за час штучно створеного в СРСР голоду померло, за приблизними оцінками, 7 млн. селян, з них найбільше - в Україні. У Росії дотепер немає ні дня пам'яті про голод, ні музеїв. Проте видано шість томів архівних документів по Голодомору 1932-1933 років й шість томів щодо політичних процесів. У ФАА очікують на розсекречення останньої партії документів для їхньої публікації, - говориться у статті.

Підхопила тему Голодомору й німецька преса. Газета "Berliner Zeitung" коментує ставлення офіційної Москви до факту масового .геноциду 1930-х років в Україні. На погляд видання, російське керівництво "необ'єктивно" ставиться до спільного минулого. "Спадщина Сталіна у Росії не прославляється, але й не відкидається категорично", - пише автор статті й задається далі питанням: "І чому Кремль так активно заперечує проти використання Києвом слова "геноцид"? Адже дії грузин в Південній Осетії президент РФ відразу назвав геноцидом". Медведєв вимагає тверезо підходити до вибору слів, але вимагає цього тільки від інших, констатує "Berliner Zeitung".