№

Автор/

колектив

Твір

Коротка анотація

1.

Саноцький Петро, журналіст, письменник, член НСЖУ

Стаття «Таємниця могили Івана Мазепи. До 360-річчя з часу народження гетьмана»  (стаття опублікована 22.03.2024  в регіональній газеті  «Замкова Гора»  (м. Біла Церква, Київська обл.)у» айону «Наше слово» № 7 від 18

Стаття присвячена 360-річчю від дня народження Івана Мазепи (1639 - 1709 рр.) –  гетьмана України, видатного військового та політичного діяча, мецената, борця за незалежність України.

Карась Сєргєй, журналіст, письменник, закордонний українець

Стаття «Микола Кушнарьов: чернігівський волейболіст у російському полоні»

(опублікована 18.07.2024 в  газеті «Чернігівські новини: сім днів» та на вебсайті 0462.ua (м. Чернігів)

У матеріалі розповідається про колишнього гравця української волейбольної Суперліги Миколу Кушнарьова, який став захисником України та 2022 року потрапив у російський полон під час окупації Чорнобильської АЕС. Матеріал доступний читачам українською, латиською, болгарською, чеською, литовською, румунською та німецькою мовами на вебсайті 0462.ua   (м. Чернігів). Забезпеченню перекладу сприяли представники української діаспори.

Солодовник Павло, чернігівський журналіст, автор книг, військовослужбовець

Публіцистична збірка «Боротьба нескорених: злочини російських окупантів на Чернігівщині»

(ВД «Дакор», 2023)

У книзі зібрані правдиві історії про злочини росіян на території чернігівського краю, про героїчний опір чернігівців, переможні бої українських захисників. Видання містить хронологію подій, аналітику, документи, свідчення очевидців, результати експертиз та унікальні фото. Збірка є фактично своєрідною енциклопедією героїчної оборони  Чернігівщини.

4.

Яценко Владислав, постійний автор газети «Берег надій»

(м. Синельникове, Дніпропетровська обл.)

Стаття «Цей токсичний рускій мір: «как упоітєльни в росії вєчєра»

(опублікована 25.04.2024 в газеті «Берег надій»)

Головна ідея статті – необхідність протистояння агресивній навалі російських духовних національних цінностей. На думку автора, за допомогою московських популярних музичних творів, як правило, вкрадених в інших композиторів, занурюють слухачів у  світ рашизму.

Юніцька Наталія, авторка, завідувачка шкільної бібліотеки Деребчинського ліцею

Вінницької обл.

Публікація «Наш Франко».

Надрукована в літературно- мистецькому альманасі «Євшан» (номер 8-9, 2023 р.) Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка

Мета публікації – пропагування сутності величної постаті письменника, журналіста, публіциста, перекладача, науковця, редактора часописів, літературних журналів, організатора політичних партій Івана Франка, висвітлення його ідейних поглядів.

Петришин Олена,

журналістка, головна редакторка інтернет-видання «Вечірній Київ»

Матеріал «Давні печатки –свідки безперервності української історії: в гостях у колекціонера

Олексія Шереметьєва»

(опублікований 11.09.2023 в

інтернет-виданні «Вечірній Київ»)

Матеріал є зразком глибокого журналістського дослідження, що розкриває маловідомі сторінки української історії через призму сфрагістики — науки про печатки. Авторка на основі унікального інтерв’ю з колекціонером Олексієм Шереметьєвим та залучення думок фахівців у галузі історії, археографії, геральдики й музейної справи розкриває значення печаток як ключових артефактів української державності.

Бубенщикова Оксана,

головна редакторка газети «Твій вибір»

Стаття «Хоча завтра з моїх плечей знімуть голову, але совість каже мені говорити правду»

(опублікована в інформаційній газеті «Твій вибір», № 33(944) від 15-21 серпня 2024 р., м. Луцьк)

Історичне дослідження, що сягає часів гетьмана Івана Мазепи і має продовження в наші дні, – про рід священника Степана Орлика, який 100 років тому розбудував незалежну Православну церкву на теренах Грузії, Волині, Рівненщини, Житомирщини та був архієпископом, владикою Луцьким і Житомирським УАПЦ.

Гершкович Михайло,

журналіст, поет, член НСПУ і НСЖУ

Стаття «Вектор поезії Бориса Нечерди»

(надрукована в газетах «Вечерняя Одесса» 12.07. 2024, «Літературна Україна», журнал «Березіль»)

Нотатки з нагоди 85-річчя від дня народження видатного українського поета ХХ століття Бориса Андрійовича Нечерди  –людини дійсно непересічної, рідкісного таланту.

Лаврів Марія, авторка, журналістка онлайн- медіа ШоТам

Робота  «Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

(опублікована в онлайн-медіа ШоТам 22 .07. 2024)

Це історія про Світлану Столбюк, яка вже понад 14 років досліджує власну родинну історію, десять поколінь своїх предків, а також заохочує інших вивчати генеалогію.

Баган Олег, літературознавець, публіцист, політолог

Стаття «Російське чорносотенство як джерело російського фашизму»

(опублікована в журналі «Універсум» № 5-6, 2022 р.)

У статті автор доводить, що ідеї особливого шовінізму, тоталітарності, експансіонізму в Росії визрівали поступово, починаючи від 2-ї чверті ХІХ ст., коли під впливом перемог над наполеонівською Францією та загальних успіхів у геополітичних надбаннях імперія відчула себе «господарем» європейського континенту.

11.

Павлій Інга, журналістка онлайн-медіа «Східний Варіант», уродженка        м. Маріуполь.

Проєкт «Деколонізація. Відновлення правди»

(публікувався в онлайн-медіа «Східний Варіант з червня до грудня 2024 р.)

Цикл історичних публікацій, 

що покликані зберегти історичну памʼять українського народу на теренах Донеччини та Луганщини. Метою проєкту «Деколонізація. Відновлення правди»  є сприяння успішній інформаційній деколонізації та реінтеграції жителів Донецької та Луганської областей в український культурний та інформаційний простір.

12.

Карпенко Олександр,

заслужений журналіст України.

Книга «Верба в пустелі»

(ТОВ «Видавництво «ФОЛІО», 

вперше оприлюднена

в електронній версії в серпні 2023 р. У друкованому вигляді вийшла 2025 р.)

Книжка містить добірку подорожніх нарисів, написаних під враженнями відвідування Українських Єрусалимів – святих місць, пов’язаних з Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Михайлом Вербицьким, Василем Стусом, Миклухою-Маклаєм та іншими велетами національного духу. В один ряд із ними автор ставить Героїв Небесної сотні, воїнів ЗСУ, а тому географія святих місць включає не лише Канаду, Бразилію, Австралію, Казахстан, Грузію, а й Майдан, Дебальцеве, Маріуполь, Ізюм.               

Стадницька Надія, випускова редакторка АТ «НСТУ»;

Балла Тетяна,

головна редакторка

Цикл меморіальних документальних історій «Імена»

(епізод «Нагороди не дали, лише  посмертний хрест»)

(10.12.2024 в ефірі АТ «НСТУ» «Суспільна Культура». Також фільм транслювався в ефірі регіональних і місцевих телеканалів Суспільного)

Цикл меморіальних документальних історій «Імена» є нагадуванням, що за кожною цифрою у статистиці втрат стоїть цілий світ людини. Цикл присвячений збереженню пам’яті про загиблих захисників і захисниць України.

Кривенко Олена, режисерка, креативна продюсерка АТ «НСТУ»

Документальний фільм-антологія «Капеланки. Молитва у пеклі»

 (20.09.2024 в ефірі АТ «НСТУ» «Суспільна Культура». Також фільм транслювався в ефірі регіональних і місцевих телеканалів Суспільного)

Чи може бути жінка капеланкою, чи варто бути жінці капеланкою? Свої думки озвучують три капеланки в новелах документального фільму-антології «Капеланки. Молитва у пеклі». Вони їздять на фронт, підтримують військових у шпиталях, створюють мотиваційні відео, доставляють гуманітарну допомогу. Їхні історії відображають зміни, що відбуваються в суспільстві, відкриваючи нові можливості для жінок у війську, а їхній внесок стає невіддільною частиною підтримки тих, хто захищає нашу свободу.

Гудима Анастасія, авторка, продюсерка АТ

 «НСТУ»

Документальний фільм

«Мій Крим»

 (09.08.2023 в ефірі АТ «НСТУ» «Суспільна Культура». Також фільм транслювався в ефірі регіональних і місцевих телеканалів Суспільного)

Документальний фільм «Мій Крим» на прикладі історій представників трьох корінних народів України – кримли, кримчаків та караїмів – ілюструє факти вкраденої росіянами в різні роки мультикультурності як складової частини української ідентичності. Герої фільму пройшли шлях через роки забуття та геноциду, відтворюючи відважний дух спротиву, що допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати традиції та знову й знову віднаходити своє місце у світі.

Патик Вадим, журналіст, медіаменежер

Відеоматеріал

«Український архітектурний модерн – унікальний стиль родом з Полтавщини»

(10.03.2024-13.03.2024

в ефірі  ПП «ТРК ПіТіВі»)

Матеріал розповідає про унікальний архітектурний стиль, що зародився на Полтавщині, його значення для української культурної спадщини та необхідність її збереження.

 Юзьків Юлія – авторка ідеї та сценарію;

Ярема Дмитро – режисер;

Ботюк Любомир – телеоператор

Документальний фільм

«Столиця соляного краю»

(31.03.2024  Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина»)

Фільм є результатом багаторічної, кропіткої роботи творчого колективу, який прагнув відтворити маловідомі, але надзвичайно важливі сторінки історії Прикарпаття.  Документальний фільм «Столиця соляного краю» є першим комплексним дослідженням історії солевидобутку на Прикарпатті та його вирішального впливу на розвиток Галицького князівства та його столиці – Галича.

6.

Стареправо Наталя – журналістка телеканалу «Еспресо»

Телевізійний матеріал:
«Мрія – бути людиною. Пам'яті Любомира Гузара: 7-а річниця смерті Патріарха».

(оприлюднений в ефірі телеканалу «Еспресо»  01.06.2024)

Телевізійний матеріал присвячений пам’яті видатного духовного лідера України, Патріарха Української греко-католицької церкви Любомира Гузара, який залишив слід у духовному та суспільному житті країни. Сюжет висвітлює основні віхи життя та діяльності Блаженнішого Любомира, його роль у відродженні УГКЦ та поверненні осіду до Києва, у зміцненні міжконфесійного діалогу, а також вплив на формування національної свідомості українців.

Пилипенко Володимир, автор програми;

Сологуб Анатолій, режисер монтажу, аніматор;

Жернов Олексій, оператор;

Тірок Олександр, оператор

Історична програма «Чернігівське Князівство. 1000 років»

(премʼєра на каналі Youtube

«Суспільне Чернігів» філії АТ «НСТУ» «Чернігівська РД»

1 серія – 01.11.2024,

2 серія – 23.11.2024, 

3 серія – 28.12.2024)

Це трисерійна історична програма у форматі анімованої антилекції. Вона присвячена тисячоліттю Чернігівського князівства, що відзначалося 2024 року. До створення матеріалу залучили істориків, які систематизували та верифікували історичні факти про Чернігівське князівство.

1.

Бадюк Олена,

 авторка, провідна ведуча програми редакції

суспільно-політичних програм № 1 головної редакції суспільно-політичних

програм творчого об’єднання «Українське радіо» дирекції «Українське радіо»;

Будан Вікторія,

 редакторка, провідна ведуча програми відділу ведучих головної редакції тематичних програм творчого об’єднання

«Українське радіо» дирекції «Українське радіо»;

Берта Віталій,

продюсер, головний редактор творчого обʼєднання «Українське радіо»

Цикл передач першого сезону проєкту «Мережа»

(звучав в ефірі «Українського радіо» з 05.09.2023 – 24.10.2023)

Це проєкт про створення вітчизняних спецслужб та унікальні операції українських розвідників, військових і силовиків різних часів. Маловідома широкому загалу інформація про їхню успішну діяльність проти набагато потужнішого ворога змальовує цілісну картину ще однієї яскравої сторінки

нашої історичної пам’яті, утверджуючи почуття гордості за героїв програми, які стали гідними прикладами служіння Батьківщині в найскладніші для неї періоди.

2.

Парака Наталія,

авторка, завідувачка відділу ведучих

головної редакції тематичних програм творчого об’єднання «Українське радіо»

дирекції «Українське радіо»;

Шевчук Оксана, звукорежисерка, завідувачка відділу

підготовки аудіоконтенту і режисування творчого об’єднання «Українське

радіо» дирекції «Українське радіо»

Радіофільм «Якби не війна»

(звучав в ефірі «Українського радіо» 01.10.2024)

Якби не війна, тисячі жінок та чоловіків ніколи б не стали військовими.

Можливо вони вирощували б хліб і вчили дітей, знімали кіно і прокладали дороги, лікували людей і займалися підприємництвом. Але сьогодні будують укриття і йдуть штурмувати ворога, вчаться стріляти і надавати першу допомогу пораненим. Сьогодні вони – захисники і захисниці України. Про те,

як долучилися до захисту країни та якими є їхні мрії після закінчення війни,

розповідають герої радіофільму.

3.

Горошко-Погорецька Леся, ведуча рубрики «Своя

сорочка» (про українські звичаї та обряди), кандидатка історичних  наук, старша наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України (м. Львів).

Проєкт «Колядки та щедрівки війни» (загалом 16 випусків)

(грудень 2023 р. на радіо «Львівська Хвиля»)

У проєкті розглянуто різдвяно-новорічні пісні: колядки і щедрівки, що виникли чи переспівувалися упродовж ХХ-ХХІ ст. внаслідок збройної агресії росії. Щовипуску увазі слухачів було запропоновано одну традиційну колядку (щедрівку), яку переспівали воїни УПА в середині минулого століття, чи сучасну авторську колядку (щедрівку), що її було створено в час новітньої російсько-української війни, зокрема й після повномасштабного вторгнення росії на територію України.

4.

Окуневич Анастасія,

авторка подкастів,

креативна копірайтерка

Аудіопрограма «(за)боронити мову: невгодні слова»

(18 липня 2024 р.)

Це один з епізодів подкасту «Українізейшн», присвяченого боротьбі за виживання української мови. Тематика спеціального сезону «(за)боронити мову» зосереджена на тому, аби донести слухачеві важливість значення мови для народу.

5.

Станкова Тамара,

авторка і ведуча радіопередачі, журналістка, педагогиня, поетеса

Випуск авторської радіопередачі «Слово про майстрів слова»,

(в ефірі радіо «Полісся» 25.10. 2024)

Передача розкриває образ Лесі Українки як символу сили духу, жіночої мудрості та національного натхнення.

Гостею ефіру стала Олена Медведєва –  членкиня Національних спілок письменників та журналістів

України, володарка Національного рекорду з вишивання текстів літературних

шедеврів.

6.

Духно Лілія,

авторка подкасту, спеціальна кореспондентка «Суспільне Чернігів»

Подкаст  «Чому я досі тут»

(від 01.02.2024  по 31.05.2024 в ефірі філії АТ «НСТУ» Чернігівська РД» «Українське радіо. Чернігів»)

Лінія фронту, що пролягає по кордону Чернігівської області з російською федерацією. Звуки вибухів. Наперекір усьому життя у прикордонних містах і селах продовжується. Авторка  поїхала до жителів прикордоння, героїв цього подкасту, аби отримати від них відповідь на запитання: «Чому я досі тут?».

У подкасті – 9 епізодів, що розповідають історії різних героїв з різних населених пунктів.

1.

Іванишин Петро ,

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Книга

«Убити дракона: московський міф і його ліквідація»

(Тернопіль: Видавництво «Крила», 2024)

Книга присвячена осмисленню феномена московської імперської ідеології, що протягом століть формує людиноненависницьку свідомість та світобачення московитської влади і суспільства. У своєму розмислі автор виокремлює сім основних елементів-міфів цієї поневолювальної ідейної системи та одночасно проводить їх де міфологізацію. Дослідник акцентує на тому, що без ідейної перемоги над окупантом, без ліквідації московського імперського міфу, будь-яка перемога військова чи політична буде неповною. Видання адресоване всім тим, хто наближає українську Перемогу на фронті і в запіллі.

2.

Козицький Андрій,

старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду,

кандидат історичних наук,

доцент, автор монографій, підручників, наукових статей

Книга

«Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору»

(видавець ФОП Панов А.М., 2023)

Книга присвячена історії заперечення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.

У роботі простежено етапи, які пройшло заперечен­ня Голодомору впродовж 1932–2022 рр., виокремлено головні методи та моделі цього заперечення, здійснено аналіз наративів, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Го­лодомору актом геноциду.

3.

Колектив авторів:

Садівничий Володимир, Жиленко Ірина,

Ярова Алла,

Бондаренко Олена,

Іщенко Олена – науковці кафедри журналістики та філології факультету ІФСК

Сумського державного університету

Наукова монографія

 «Українська інформаційна безпека: філологічний складник»

(СумДУ, 2024).

Монографія  має  чітко  продуману  структуру, спрямовану  на всебічне висвітлення теми інформаційної безпеки в Україні. При цьому розглядаються три компоненти філологічного складника: знакова система, зафіксована в певній формі, тобто медіа; сукупність писаних і друкованих творів, тобто література; система звукових і графічних знаків, тобто мова. І все це подається крізь призму мислення.

Видання містить унікальну інформацію про практики маніпулювання інформацією під час війни, розв’язаної російською федерацією проти України, розкриває документи, які свідчать про те, як велася антиукраїнська діяльність у соціальних мережах від імені російських спецслужб. Тож дослідники роблять важливий внесок у теорію дезінформації та розуміння її ролі в гібридних війнах.

Автори також розмірковують про потенціал художніх текстів як інструментів протидії зовнішній інформаційній агресії, оскільки література була і залишається одним із головних чинників формування світоглядної орієнтації людини.

Монографія характеризується високою методологічною точністю та пропонує міждисциплінарний підхід, який є корисним для широкої сфери соціальних і гуманітарних наук.

4.

Чернявський Сергій,

 журналіст, медіаексперт, співавтор щорічного звіту «Світові тенденції преси» від України для WAN/IFRA

 Науково-аналітичний звіт   «Медіаландшафт друкованих медіа в Україні 2024. Вплив війни Росії в Україні на друковані медіа в Україні»

(Центр вільної преси, 2024)

 Аналітичний звіт є оригінальним авторським дослідженням, базованим на польових інтерв’ю та глибокому аналізі стану друкованої преси в умовах воєнного часу. Робота є значущою для розвитку державної інформаційної політики, підтримки українських медіа та збереження інформаційного простору під час агресивної війни росії проти України. Матеріал зроблений за підтримки а підтримки Ukrainian Media Fund, German Marshall Fund of the United States. В аналітичній роботі уперше в Україні зібрані дані за понад п'ятнадцять років незалежних українських друкованих медіа.

№

Автор/

колектив

Твір

Коротка анотація

1.

Сенейко Микола,

автор сценарію, журналіст, письменник;

Скіряк Іван,

режисер;

Рапавий Володимир,

відеооператор;

Суходуб Зіновій,

 редактор;

Климович Ярослав,

продюсер

Документальний фільм

«Саліна очима нащадків»

(презентація фільму відбулася

05.03.2025)

Презентація фільму відбулася  пізніше як за пів року до висунення на здобуття Премії, що не відповідає  вимогам п. 1 Положення про Премію

Фільм розповідає про історію трагедії урочища Саліна. А саме в урочищі Саліна, на території солеварного заводу між Добромилем і селом Ляцьке, коли у 1941 році радянський союз відступав, каральна система НКВС знищила понад 3500 українців, поляків, євреїв та представників інших національностей.

2.

Давва Ірина,

журналістка

ТОВ «ТРК «ІРТ – Полтава»

Матеріал на youtube ТОВ «ТРК «ІРТ – «Полтава» «Рік у телеобʼєктиві»

(вийшов в ефір 31.12.2024)

Матеріал вийшов в ефір пізніше як за пів року до висунення на здобуття Премії, що не відповідає  вимогам п. 1 Положення про Премію

Робота стосуються підсумку воєнного життя  на Полтавщині.

Про все, що потрапляло в об’єктиви відеокамер протягом 2024 року. Важливий аспект роботи – розвінчування   російських  фейків і вкидів.