Перелік творів, поданих на здобуття премії імені Івана Франка
у галузі інформаційної діяльності
у 2024 році
(29 творів)
Номінація «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації
11 робіт |
|||
№ з/п | Автор/
колектив |
Подана робота | Коротка анотація |
1. | Філь Валентина, бібліотекар Петрівської сільської бібліотеки-філії КЗ «Центральна публічна бібліотека Вугледарської міської ТГ»
|
стаття
«Доля мови – то доля народу» (газета Волноваського району «Наше слово» № 7 від 18 лютого 2022 року) |
Автор знайомить із наслідками русифікації Донбасу, відверто і безкомпромісно визначає, що доля кожного українця, доля України залежить від нашої національної свідомості, закликає співгромадян берегти і плекати свою ідентичність, вивчати життєвий шлях та літературний спадок патріотів, читати українські книги |
2. | Туманова Марина, журналістка інформаційно-рекламної газети «Алекс» | стаття
«Я - останній петлюрівець, який дожив до дня проголошення незалежності України», - зачувши звістку про історичну подію, уродженець Монастирищини плакав як дитина…» стаття надрукована в інформаційно- рекламній газеті «Алекс» (24 серпня 2023 року № 31(1099)) |
Стаття присвячена Костю Івановичу Лоєцькому – незвичайній постаті Монастирищини. Мета статті – розповісти та зберегти памʼять про маловідому постать краю, ознайомити з початковими етапами дослідження біографії людини, яка залишила у спадок найдавніші фотографії Монастирищини |
3. | Карась Сєргєй, журналіст, письменник, закордонний українець | стаття
«Російські загарбники на Валу: чи їм там місце?» статтю опубліковано у газеті «Чернігівські новини: сім днів» (27 квітня 2023 року № 17 (1109)) |
У статті автор досліджує причини, через які досі в історичному центрі Чернігова зберігається поховання окупантів з загону Щорса, котрі у 1919-му році загинули в протистоянні з армією Української народної республіки
|
4. | Вівчарик Назарій, журналіст, відповідальний редактор інтернет-видання «Прочерк» | твір
«Бойова свиня» (дзвін: Література і мистецтво: щомісячний часопис НСПУ, № 11-12 , 2023 рік) |
Це атмосферна новела, в якій коротко показаний один з епізодів життя української родини, переданий характер нашого трагічного часу. Це самобутня історія, що має національний колорит |
5. | Акимович Євген, кандидат філософських наук. З 1989 до 1993 року – співголова Одеського крайового руху. З 2002 року – голова Всеукраїнської громадської організації «Демократична коаліція; Бурчо Йосип, головний редактор газети «Прес-курʼєр», активіст НСЖУ, заступник голови ревізійної комісії НСЖУ, заслужений журналіст України | книга
«Діалоги про Україну» (ТОВ «Прес курʼєр», 2023 рік) |
Книга складається із пʼяти розділів: «Одещина: хроніка війни», «Діалоги про Україну», «Історія війни», «Ідеологія протистояння», «Це не війна двох народів, це зіткнення двох цивілізацій». Автори книги дали виданню довгий, але дуже конкретний підзаголовок: «Інформаційно-публіцистичні роздуми про 650 днів героїчного спротиву російським окупантам і святу віру в нашу перемогу» |
6. | Ільницький Василь, керівник Інформаційно-видавничого центру Ужгородського національного університету, заслужений журналіст України
|
стаття «Борці з нацизмом – справжні та фейкові. Участь закарпатців у боях з нацистами у Другій світовій та з рашистами у нинішній Визвольній війні України».
стаття опублікована в газеті «День» 17 жовтня 2023 року та в літературно-мистецькому та публіцистичному журналі Спілки українських письменників Словаччини «Дукля», 2024 рік, № 1, с. 74-85 |
Приводом до написання статті стали політичні інсинуації та перекручення реальної історії навколо теми протистояння фашизмові (нацизмові) у роки Другої світової війни, створювані та поширювані проросійськими політичними силами сусідньої Словаччини під час минулорічної парламентської виборчої кампанії, а також звинувачення України у відродженні нацизму у наші дні |
7. |
Мероник Андрій, український письменник, математик, дослідник, волонтер |
оповідання «Символ волі», опубліковане 7 січня 2023 року в газеті «Українська Літературна Газета» |
В оповіданні автор, з власного досвіду дослідника та мандрівника, висвітлює значення національних символів і взаємодії культур у сучасному світі
|
8. | Северинюк Валентин, науковець (історик, політолог, доктор наук, професор), письменник, член НСПУ
|
публіцистична стаття «Слово поета проти деспотизму самовладдя» («Українська Літературна Газета», 2023 рік, №5, травень і № 6, червень) | Стаття присвячена антимонархічним, антиімперським мотивам творчості Т. Шевченка в контексті духовного спротиву митця політичному самовладдю та сучасного етапу національно-визвольної боротьби українського народу проти новітнього московського авторитаризму й експансії |
9. | Зіненко Захар, студент першого курсу Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
матеріал
«Як і чому створили міф «буревісника революції» для Верхньої Мануйлівки», опубліковано в Громадсько-політичній газеті «Козельщинські вісті» 17 червня 2022 року №№ 20-21 (10704-10705) |
У матеріалі розповідається про те, як створювався міф про діяльність російського письменника Максима Горького в селі Верхній Мануйлівці, Кременчуцького району, Полтавської області, де до 2022 року розміщувався державний літературно-меморіальний музей цього письменника. Автор висвітлює корені проблеми, її мету, а також порушує важливе питання відновлення історичної справедливості та розвінчання культу письменника, нагадуючи про важливих історичних постатей села |
10. | Карпенко Олександр, письменник, журналіст, українознавець, громадський діяч, мандрівник. Член Національної спілки письменників України
|
репортаж «Місто паперових квітів», опублікований в журналі «Зерно»
19 липня 2022 року |
Написаний на підставі особистих вражень автора від зустрічей з бійцями батальйону «Карпатська Січ» у зоні бойових дій у Харківській області |
11. | Кущ Павло, український письменник, журналіст
|
книга «Телепланетяни» (Київ : Видавництво «Друкарський двір Олега Федорова», 2022 рік) | До видання увійшли публіцистичні твори письменника про важливі і знакові події з життя Донбасу та України періоду 2014-2022 рр, опубліковані у вітчизняних медіа: «Голос України», «Урядовий курʼєр», «Українська літературна газета» та ін. Книжка є авторським публіцистичним щоденником, від похмурої весни 2014 р. в Донецьку до повномасштабного вторгнення рф до України в 2022 р.
|
Номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»
6 робіт |
||||||
№ з/п | Автор/
колектив |
Твір | Прем’єра | Коротка анотація | ||
1. |
Мула Володимир, заслужений діяч мистецтв України, режисер та продюсер |
документальний фільм «ЮКІ» |
08 травня 2021 року в ефірі телеканалу «Еспресо» |
Стрічка розповідає історії видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу – NHL. Це найкасовіший документальний фільм за всю історію українського кінотеатрального прокату і перший український фільм, який доступний для перегляду одночасно на чотирьох світових платформах іноземною мовою: Amazon Prime Video, Apple TV, Google Play, YouTube Movies and Show |
||
2. | творча група - Бутенко Олександр - продюсер; Норкін Кирило – режисер; Носко Ольга – ведуча та співавторка програми; Данилович Катерина - шеф-редакторка; Горова Тетяна – режисерка монтажу
|
програма
«Ідемо в музей. Неокуповані. Харків». |
11 червня 2023 року в ефірі загальнонаціонального телеканалу «Суспільне Культура». Також програма транслювалася в ефірі регіональних і місцевих телеканалів Суспільного
|
Програма про музеї Харкова та Харківщини, які від початку повномасштабної війни перебувають під постійними обстрілами російських військ | ||
3. | творча група – Феленюк Катерина - продюсерка від АТ «НСТУ» ; Сергій Заболотний - продюсер від студії «Телекон» ;
Кобрин Ігор - режисер та автор сценарію; Малієнко Ганна - звукорежисер і композитор; Диковський Тарас - режисер монтажу |
документальний серіал «Плавильний котел» | 14 грудня 2022 року
в ефірі загальнонаціонального телеканалу АТ «НСТУ» «Суспільне Культура». Також серіал транслювався в ефірі регіональних і місцевих телеканалів Суспільного |
«Плавильний котел» досліджує та показує спробу створення на території Донецької та Луганської областей України спільноти, що мала визначатися насамперед рисами приналежності до російського етносу, а отже, бути бомбою сповільненої дії, закладеної на історично українській території | ||
Номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»
6 робіт |
||||||
№ з/п | Автор/
колектив |
Твір | Прем’єра | Коротка анотація | ||
4. | творча група – Тіток Андрій – автор, завідувач редакції контенту регіонального центру виробництва філії АТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція»; Скорик Алла - шеф-редакторка філії АТ «НСТУ» «Чернігівська регіональна дирекція»; Іванчик Микола та Поліщук Олександр – оператори; Сахон Дмитро – монтаж | трисерійний документальний фільм «Битва за Чернігів» виробництва «Суспільне Чернігів» | І епізод –
24 листопада 2022 року |
«Битва за Чернігів» — це трисерійний документальний фільм, героями якого стали військові – оборонці Чернігова.
Це погляд на події лютого-березня 2022 року як професійних воїнів, так і добровольців, як солдатів-новобранців, так і генералів та полковників |
||
5. | автор – Сирота Юлія, авторка і ведуча програм, оглядачка, редакторка, членкиня Національної спілки журналістів України | сюжет одного з випусків програми «Український характер» | 4 та 5 листопада 2023 року в ефірі телеканалу «Відкритий» | Програма "Український характер" націлена розказати усьому світові про наш унікальний генофонд, який передається нам протягом тисячоліть.
Сюжет присвячений гончару з Дніпра - Сергію Горбаню, який з дитинства мріяв вивести стародавнє мистецтво гончарства на якісно новий сучасний рівень |
||
6. | автори програми – Гудима Анастасія, продюсерка та редакторка документальної програми «Таким мене зробила війна» ; Кривенко Олена , режисерка програми; Стадницька Надія, редакторка програми | документальна програма
«Таким мене зробила війна» |
транслювалась на телеканалах Суспільного, зокрема на 22 регіональних і
місцевих телеканалах 22 жовтня 2023 року |
Документальна програма про військового ромського походження та його досвід повернення в цивільне життя після жахіть війни. Програма розповідає про те, що довелося пережити
бійцю на війні та як він продовжує боротьбу з невидимими, але не менш болісними травмами в тилу |
Номінація «За кращий твір у радіомовній сфері»
4 роботи |
|||
№ з/п | Автор/
колектив |
Проект | Коротка анотація |
1. | творчий колектив
(Карпʼяк Вадим, ведучий – відомий український журналіст, член Шевченківського комітету, член журі конкурсу «Книга року ВВС»; Мороз Оксана, експертка – ведуча «Радіо «Культура», засновниця волонтерської ініціативи «Як стати овочем», відеоблогерка, лекторка та письменниця, авторка багатьох книжок про медіа-грамотність, постійна запрошена спікера Києво-Могилянської Бізнес-Школи; Гольцберг Катерина, експертка – дитяча та сімейна психологія, президентка громадської організації «Професійна Асоціація Дитячих Аналітичних Психологів»; Смола Лілія, експертка – психологія та політологінч, професорка, авторка десятків наукових і публіцистичних статей; Загоруйко Юля, продюсера проекту – продюсера творчого обʼєднання «Радіо «Культура» |
«ППО. Протипанічна оборона» Звучав в ефірі «Радіо «Культура» у серпні – вересні 2023 року, а також доступний на подкаст-платформах |
У 55 випусках програми «ППО. Протипанічна оборона» на конкретних прикладах проаналізовано найрізноманітніші форми та методи інформаційних диверсій, надано конкретні поради психологів щодо самозахисту, які допомагають опанувати практичні дії та не стати співучасниками чи жертвами інформаційних злочинів |
2. | авторка і виконавець проекту – Горошко-Погорецька Леся,
ведуча рубрики «Своя сорочка» (про українські звичаї та обряди), кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України |
проект «Викрадені українські пісні» (39 випусків) Проект вийшов на радіо «Львівська Хвиля» у серпні 2022-2023 рр. |
Українські музичні твори, які впродовж ХVIII – ХХІ ст. були перелицьовані російською мовою або просто оголошені споконвічно російським культурним надбанням |
Номінація «За кращий твір у радіомовній сфері»
4 роботи |
|||
№ з/п | Автор/
колектив |
Проект | Коротка анотація |
3. | авторка –Чайкун Олена,
аспірантка кафедри «Могилянська школа журналістики» Києво-Могилянської академії у Докторській школі імені родини Юхименків, старший виклад на кафедрі зв’язків з громадськістю Києво-Могилянської академії |
аудіокнига
«Керамічна казка Людмили Мєшкової» Аудіоверсія розміщена на платформі YouTube у 2022 році |
Аудіокнига є втіленням унікальної культурної подорожі, яка відкриває глибину творчості української видатної художниці, унікального кераміста й графіка - Людмили Мєшкової |
4. | авторка проекту – Окуневич (Передрій) Анастасія – радіожурналістка, дикторка
|
аудіопрограма
«Будинок Слово. Пролог» 26 липня 2023 року |
Це перший епізод серії передач про мешканців будинку «Слово», зведеного спеціально для письменників та культурних діячів у Харкові на початку 30-х. Хвиля репресій зачепила 40 квартир із 66.
Із цього помешкання починається історія Розстріляного Відродження |
Номінація «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»
3 роботи |
|||
№ з/п | Автор/
колектив |
Подано | Коротка анотація |
1. | автор –
Монолатій Іван, український історик,політолог, публіцист і журналіст, член НСПУ, доктор політичних наук, професор |
книга-розслідування «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» (Видавництво «Лілея-НВ», м. Івано-Франківськ, 2023 рік) |
Це своєрідне «семикнижжя» про життя і пригоди американського розвідника українського походження Якова Макогона (1880-1956), який вдало використав українську ідею у творенні власного міфу майбутнього володаря України ‑ «князя Розумовського»
|
2 | автор –
Скрипник Олександр, автор численних публікацій у періодиці, сценаріїв фільмів з історії та діяльності спецслужб; член НСЖУ, член НСПУ |
книга
«Спецоперація «Некро». Розсекречені історії з архіву розвідки» (Видавничий дім «АДЕФ-Україна», Київ, 2023 рік) |
Книга є наслідком тривалих досліджень розсекречених унікальних документів із архіву Служби зовнішньої розвідки України про досі невідомі епізоди спецоперацій за кодоном проти визначних діячів українського національно-визвольного руху
|
3. | автор –
Медвідь Ігор, заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка; кандидат історичних наук |
монографія «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством»( Львів: Видавництво Українського католицького університету,
2023 рік) |
У монографії комплексно досліджено характер та еволюцію релігійних поглядів Івана Франка. Монографія відкриває читачу світогляд Івана Франка в контексті ширших процесів: модернізації, поширення нових ідеологій, розвитку українського національного руху та викликів перед Греко-Католицькою Церквою
|
Твори, відповідність яких Положенню про Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності потребує додаткового обговорення та винесення на голосування членів Комітету з Премії
(5 робіт)
1. Автор – Саноцький Петро, журналіст, письменник, член НСЖУ.
Подано статтю «Таємниця могили Івана Мазепи. До 360-річчя з часу народження гетьмана».
Стаття опублікована 22 березня 2024 у регіональній газеті «Замкова Гора» (м. Біла Церква, Київська обл.), тобто пізніше як за півроку до висунення на здобуття Премії, що не відповідає вимогам п. 1 Положення про Премію.
2. Автор - Гаврилюк Михайло, студент 3 курсу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Подано твір, не опублікований (оприлюднений) , а розміщений у соціальній мережі “Фейсбук”і 21 лютого 2023 року, в якому розкрито поняття, місце та значення поетичної форми сонету.
3. Автори – Паращак Софія, учениця 11-ого класу Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради Івано-Франківської області; Сербін Ольга, учителька української мови та літератури Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка.
Подано учнівську наукову роботу «Метафора у мові інтернет-видань як засіб осмислення суспільно-політичних та світоглядних орієнтирів», яка не опублікована (оприлюднена).
4. Автор - Станкова Тамара, авторка і ведуча щотижневої радіопередачі циклу «Слово про майстрів слова». Дата виходу в ефір
25 лютого 2024 року, тобто пізніше як за півроку до висунення на здобуття Премії, що не відповідає вимогам п. 1 Положення про Премію.
5. Автор - Савченко Ніколь, кореспондентка та ведуча новин на регіональному телеканалі «Відкритий» (ТОВ «А БІЗНЕС»). Подано медіа проект «Видатні журналісти Дніпра». Робота не опублікована (оприлюднена). Розміщена на сайті факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.