Постановою № 889 від 28 вересня 2020 р. Кабінет Міністрів України повернув Держкомтелерадіо повноваження, які з 1 січня були в Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Зокрема, це повноваження щодо:
Крім того, Держкомтелерадіо є замовником на випуск видавничої продукції (крім книжкової продукції), проведення наукових досліджень у сфері засобів масової інформації та інформаційно-бібліографічної діяльності.
Станом на 29 грудня 2020 року, в Держкомтелерадіо працює 88 працівників.
Під час карантинних обмежень і епідемії COVID-19 Держкомтелерадіо продовжував викувати свої функції, умови праці було змінено. Наказом Держкомтелерадіо від 18 серпня 2020 року № 54 «Про запобігання коронавірусу COVID-19» передбачено, що на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосувати там, де це можливо, гнучкий режим робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, в тому числі шляхом виконання роботи дистанційно. Встановлено, що на період дії карантину робота в Держкомтелерадіо розпочинається о 8 годині.
Призупинено особистий прийом громадян на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням корона вірусної хвороби.
Водночас підприємствам та установам сфери управління Держкомтелерадіо рекомендовано на період дії карантину внести (у разі потреби) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, о 10-й або більш пізній час».
З 30.09.2020, дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2020 № 889 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», Держкомтелерадіо відновив свою роботу щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Так, за цей період у 2020 році видано 2329 дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, та надано 116 відмов у видачі дозволів на ввезення зазначеної видавничої продукції. Зокрема, на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України, надано 6 відмов у видачі дозволів на ввезення з території держави-агресора 45 тис. примірників видань антиукраїнського змісту. Ще 110 відмов надано внаслідок подання суб’єктами господарювання не в повному обсязі пакетів документів, необхідних для одержання дозволу, або виявлення у поданих документах недостовірних відомостей.
У 2020 році штрафи не накладалися. Після повернення Держкомтелерадіо 1 жовтня повноважень щодо вилучення з обігу незаконно ввезеної видавничої продукції та накладення на правопорушників адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог законодавства жодного звернення від правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб про факти розповсюдження суб’єктами господарювання незаконно ввезеної видавничої продукції до Комітету не надходило.
Держкомтелерадіо проводить постійний моніторинг видавничої сфери держави-агресора, за результатами якого на своєму офіційному вебсайті ми публікуємо Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Його основне призначення – застерегти суб’єктів господарювання від завідомо марних спроб отримати дозволи на ввезення цих видань в Україну, а також зорієнтувати правоохоронні органи, юридичних та фізичних осіб на те, що факти розповсюдження такої продукції можуть містити ознаки злочинів, передбачених статтями 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 300 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію) та 436 (Пропаганда війни) Кримінального кодексу України. Перелік не є вичерпним і періодично поповнюється. Наразі до нього внесено 230 найменувань друкованої продукції.
Згідно з розпорядженнями КМУ, наприкінці 2019 року фахівцями Держкомтелерадіо спільно з командою Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, проектом Association4U, профільними громадським організаціямибуло розроблено два проекти документів: проект Плану заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та проект Плану заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.
Зазначені проекти Планів заходів Держкомтелерадіо погодив зі всіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади та ОДА та передав до Міністерства культури та інформаційної політики України для внесення їх на затвердження Уряду.
У зв’язку з тривалими процесами переформатування Міністерства культури, молоді та спорту України в Міністерство культури та інформаційної політики України, як наслідок, бюрократичними процедурами щодо визначення і затвердження штатного розпису та функціоналу Міністерства, лише 25.06.20 розпорядженням КМУ № 776 затверджено План заходів на 2020 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, а 30.09.20 розпорядженням КМУ № 1202 затверджено План заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки відповідно.
Як і в попередні роки, на реалізацію обох планів заходів на початку року було передбачено 20 млн грн за відповідною бюджетною програмою Держкомтелерадіо, але, у зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19, ще навесні ці кошти були розподілені на інші державні потреби. Таким чином, заходи, які передбачали фінансування (проведення інформаційних кампаній; виготовлення та розповсюдження друкованої продукції; проведення всеукраїнського конкурсу на кращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих засобах масової інформації, кращу теле- і радіопередачу про НАТО та/або державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції; проведення тренінгів, семінарів, навчань за короткостроковими програмами для представників засобів масової інформації та громадських організацій південних та східних регіонів України з питань протидії гібридним загрозам в інформаційній сфері; розроблення та поширення методичних рекомендацій щодо комунікації європейської інтеграції, адаптації локального контенту до загальнонаціональної комунікаційної стратегії серед державних службовців обласних держадміністрацій та центральних органів виконавчої влади, посадових осіб місцевого самоврядування, відповідальних за зв’язки із засобами масової інформації та громадськістю) не були реалізовані.
Водночас, Держкомтелерадіо своїми силами виконував інші заходи, які не потребували фінансування. Це, зокрема, регулярне розміщення на офіційному вебсайті та на сторінках у соцмережах інформаційних матеріалів та інфографіки з питань державної політики щодо європейської інтеграції та євроатлантичної інтеграції України (зокрема про хід виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО), організація спільно з партнерами низки тематичних семінарів-тренінгів для регіональних ЗМІ.
У 2020 році закінчився термін реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки. Оскільки повноваження щодо комунікування питань європейської та євроатлантичної інтеграції перейшли від Держкомтелерадіо до новоствореного Міністерства, розробником нового стратегічного документу наразі є саме МКІП.
Представники Держкомтелерадіо разом з представниками інших центральних органів виконавчої влади та канадським проектом «SURGe» активно долучався до стратегічних сесій з розробки проекту Стратегії комунікацій євроатлантичної інтеграції України на 2021-2025 роки і буде й надалі виступати співвиконавцем нового стратегічного документу після його схвалення урядом.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1302 «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» Держкомтелерадіо двічі на рік проводив моніторинг інформаційного наповнення офіційних вебсайтів органів виконавчої влади. За результатами моніторингу складався рейтинг інформаційної прозорості офіційних вебсайтів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
За час, який минув з 2002 року, вимоги до розпорядників інформації збільшилися. У статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» міститься перелік відомостей, що підлягають обов’язковому оприлюдненню, та порядок і вимоги до такого оприлюднення. Серед останніх вимог, які зазначені у законі – забезпечення доступності інформації для користувачів з порушеннями зору та слуху.
Востаннє моніторинг ми провели в квітні-червні 2020 року. Відтепер, починаючи з другого півріччя 2020 року, моніторинг проводитимуть спеціалісти МКІПУ.
В 2020 році Держкомтелерадіо провів всі організаційні заходи з присудження премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності та премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Було визначено лауреатів премій, оформлено відповідні документи на виплату грошової частини премій, вручено Дипломи лауреатів. Але в умовах карантинних обмежень було вирішено відмовитись від публічних урочистостей.
Отже, на підставі рішення Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності від 06.08.2020 премію імені Івана Франка присуджено:
Засідання Комітету з премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики відбулось 1 жовтня.
Шляхом відкритого голосування лауреатом Премії визнано журналістку Світлану Василівну Орел (Бондар) за книгу «Ті, хто не хотів помирати мовчки», видану КП «Регіональна інформаційно-поліграфічна агенція» у м. Кропивницькому в 2018 році.
На жаль, через довгу процедуру передачі, а потім повернення повноважень від МКІПУ до Держкомтелерадіо нам не вдалося провести засідання комітетів з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва та премії імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.
У наступному році Держкомтелерадіо здійснюватиме, як і раніше, організаційне забезпечення роботи комітетів з присудження цих премій.
Держкомтелерадіо у повному обсязі виконує передбачені законодавством функції акціонера, при цьому не втручаючись в господарську діяльність та у редакційну політику суспільного мовника.
Триває робота щодо приєднання ДП «УСТФ «Укртелефільм» до АТ «НСТУ». На даний момент ДП «УСТФ «Укртелефільм» намагається рецензувати у Фонді звіт про оцінку майна та майнових прав за результатами проведення незалежної оцінки об’єктів рухомого та нерухомого майна.
19.06.2020 Фонд державного майна України надав негативну рецензію на Звіт про оцінку майна. У зауваженнях Фонду, зокрема, зазначено про неврахування при розрахунку вартості особливої думки члена комісії з перетворення Гордієнка О., який висловив незгоду з постановкою на баланс підприємства майнових прав на квартири та нежитлові приміщення, що знаходяться на вул. О. Туманяна, 15-А у м. Києві, як немайнових прав. На його думку, у разі завершення розгляду судових справ та визнання прав власності на квартири і нежитлові приміщення за ДП «УСТФ «Укртелефільм», керівнику підприємства необхідно зареєструвати права власності на ці об’єкти нерухомого майна та поставити їх на баланс підприємства як матеріальні активи.
За інформацією ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу», на виконання зауважень Фонду майнові права було виведено з акту оцінки. Після врахування зауважень документ було направлено на повторне рецензування. Але у відповідь ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу» отримало лист за підписом заступника голови Фонду Андрія Єгорова, що у Звіті відсутній опис та розрахунок нематеріальних активів підприємства, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А, а тому «Звіт про оцінку майна повертається без рецензування».
У серпні 2020 року, за ініціативою генерального директора, голови комісії з перетворення ДП «УСТФ «Укртелефільм» Тараса Аврахова, з метою прискорити процедуру рецензування Держкомтелерадіо організував і провів нараду за участю уповноважених представників Фонду державного майна України, Наглядової ради ПАТ «НСТУ», правління ПАТ «НСТУ», УСТФ «Укртелефільм», а також ТОВ «Оціночна фірма «Де Візу». За результатами обговорення Держкомтелерадіо звернувся у серпні до Фонду державного майна України з листом, у якому просив розглянути пропозиції стосовно повторного визначення переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, і зокрема, виключення з нього майнових прав на квартири та нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А, які обліковуються на балансі ДП «УСТФ «Укртелефільм».
У відповідь Фонд державного майна України порекомендував ДП УСТФ «Укртелефільм» до вирішення всіх спірних питань стосовно об’єктів, які обліковуються на балансі підприємства в нематеріальних активах, розглянути можливість перенесення вказаних об’єктів на позабалансовий рахунок підприємства.
Крім того, Фонд державного майна України рекомендує ДП «УСТФ «Укртелефільм» провести повну інвентаризацію майна підприємства, за результатами якої скласти перелік необоротних активів, які підлягають незалежній оцінці, до якого не будуть включені майнові права на квартири і нежитлові приміщення на вул. О. Туманяна, 15-А, а також здійснити всі заходи, передбачені законодавством щодо перетворення УСТФ «Укртелефільм» в акціонерне товариство.
Враховуючи вище викладене, зі свого боку Держкомтелерадіо запропонував ДП «УСТФ «Укртелефільм» дотримуватися останніх рекомендацій Фонду, оскільки питання, на який саме позабалансовий рахунок підприємство має віднести операції з обліку майнових прав на квартири і нежитлові приміщення, не належить до компетенції Держкомтелерадіо.
Держкомтелерадіо продовжує вести Державний реєстр виготовлювачів розповсюджувачів видавничої продукції. Станом на 01.01.2021 до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції внесено 7664 суб’єкти видавничої справи (5823 – юридичні особи, 1841 – фізичні особи) 2088 суб’єктів видавничої справи займаються лише видавничою діяльністю, 680 – виготовленням видавничої продукції; 433 – розповсюдженням видавничої продукції.
Решта суб’єктів видавничої справи поєднують 2-3 види діяльності у видавничій справі, а саме:
Кількість суб’єктів видавничої справи по областях (регіонах): Харківська область – 920, Дніпропетровська – 409, Донецька – 388, Львівська – 371, Київська – 256, Одеська – 223, Запорізька – 165, Вінницька – 145, Автономна Республіка Крим – 136, Полтавська – 128, Черкаська – 123, Волинська – 115, Тернопільська – 112, Луганська – 108, Сумська – 108, Чернігівська – 101, Херсонська – 100, Хмельницька – 96, Миколаївська – 90, Житомирська – 90, Івано-Франківська – 88, Кіровоградська – 88, Рівненська – 82, Закарпатська – 78, Чернівецька область – 64; мм. Київ – 3041, Севастополь – 39.
За весь період ведення Державного реєстру анульовано 1109 свідоцтва (1044 – у зв’язку з внесенням змін до Державного реєстру; 65 – у зв’язку із виключенням суб’єктів видавничої справи з Державного реєстру).
За бюджетною програмою 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності» було виконано три наукові теми (дві − Державною науковою установою «Книжкова палата України імені Івана Федорова» та одна − Державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво»).
Так, Книжковою палатою України здійснено збирання, зведення, угрупування первинних адміністративних даних про випуск видавничої продукції у 2019 -2020 рр. за основними якісними та кількісними показниками; проведено комплексний аналіз як за окремими видами книжкових видань, так і за якісними їхніми ознаками; проаналізовано стан функціонування системи обов’язкового примірника та систем міжнародної стандартної нумерації видань ISBN/ISMN; проведено моніторинг матеріалів ЗМІ, проаналізовано їхню інформаційну насиченість щодо виявлення потенційних загроз національній безпеці України в інформаційній сфері, впливу матеріалів ЗМІ на формування іміджу України у світі, висвітлення питань євроатлантичної інтеграції України, а також питань книговидання в Україні; досліджено стан оформлення видань суб’єктами видавничої справи; сформовано електронні довідково-інформаційні ресурси, що стосуються УДК, ISBN/ISMN, діяльності українських і зарубіжних джерел масової інформації, знаменних і пам’ятних дат, низки інших довідкових, нормативних, інформаційних та інструктивно-методичних матеріалів; створено ретроспективні бази даних образотворчих видань 1952-1953 рр., журнальних видань 1962 р., місцевих колгоспних газет 1960 р.; здійснено переклад, науково-термінологічне редагування та адаптування змін і доповнень до УДК за 2014-2015 рр. та форматування електронного інформаційного масиву 3-го видання УДК для внесення у базу даних перекладу Консорціуму УДК.
Державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво» в рамках виконання наукової теми було здійснено подальше вдосконалення інформаційної моделі е-ВУЕ за рахунок випрацювання методичних розробок щодо наповнення інформаційного простору е-ВУЕ, постійного наповнення контентом, розвитку функціональної системи класифікаторів (рубрикаторів), системи внутрішнього пошуку тощо.
Укртелерадіопресінститут
В умовах карантину Укртелерадіопресінститут освоїв і успішно реалізував нову форму навчання – онлайн семінари та конференції. Всього дистанційним навчанням було охоплено 225 фахівців. 458 фахівців навчалися оф-лайн із усіма необхідними заходами безпеки.
У співпраці з Центром інформації та документації НАТО в Україні організували та провели цикл семінарів семінарів-тренінгів для керівників та творчих працівників регіональних ЗМІ Одеської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської, Миколаївської та інших областей на теми:
За підтримки ОБСЄ в Україні для представників незалежних регіональних ЗМІ в Києві та Одесі відбулися семінари «Цифрові інструменти для місцевих ЗМІ», «Ефективний менеджмент незалежних місцевих ЗМІв умовах децентралізації» та «Актуальні питання обліку і оподаткування діяльності приватних ЗМІ», якими було охоплено регіональні ЗМІ 15 областей
Також продовжувалось базове навчання груп за гібридною форою (онлайн та офлайн):
Виїзні семінари для журналістів регіональних ЗМІ та працівників прес-служб та відділів у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю державних установ на тему «Маркетинг соціальних мереж, SMM-журналістика та безпека соціальних мереж згідно євростандартів» відбулися у Вінниці та м. Сумах.
Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво»
Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» – установа у сфері наукової, інформаційної та видавничої діяльності, що підпорядкована Державному комітету телебачення та радіомовлення України і є правонаступником Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана.
Головне завдання Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» ‒ підготовка «Великої української енциклопедії».
«Велика українська енциклопедія» ‒ універсальне довідкове видання. Спільними зусиллями співробітників державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» та авторського колективу материкової і діаспорної України енциклопедія готується у двох версіях: як багатотомне друковане видання (ВУЕ) і як сучасний довідковий онлайн-сервіс (е-ВУЕ). Науково-методичний супровід проекту забезпечують науковці НАН України.
Видання ВУЕ здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про Велику українську енциклопедію» від 2 січня 2013 року № 1/2013; Указу Президента України «Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії» від 12 січня 2015 року № 7/2015; Постанов Президії НАН України (2013-2019 рр.).
Енциклопедія стане першим у незалежній Україні універсальним зводом знань, який запропонує найважливіші довідкові матеріали практично з усіх галузей та виробничої діяльності і міститиме понад 80 тисяч гасел (термінів). Основою проєкту «Велика українська енциклопедія» є україноцентричність. Серед головних принципів – вивіреність і об’єктивність інформації, уникнення будь-якої упередженості. Відмінність ВУЕ від попередніх і численних інших енциклопедій, які з’явилися після 90-років минулого століття, – це її україноцентричність.
2016 року вийшов друком перший том «Великої української енциклопедії». 16 листопада 2020 року на науковій конференції «Традиції та новації в світовій енциклопедистиці» доктор історичних наук, професор, директор ДНУ «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон презентувала сигнальні примірники другого і третього томів «Великої української енциклопедії».