Публічний звіт Голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка про підсумки роботи відомства в 2022 році

 

Інформаційний фронт

Під час повномасштабної агресії Росії в Україні та оголошення в країні воєнного стану Держкомтелерадіо залишається активно діючим органом виконавчої влади, котрий бере участь у забезпеченні пріоритетних заходів реалізації державної інформаційної політики.

Згідно урядових доручень та розпоряджень у сфері телерадіомовлення, інформаційної політики та безпеки впродовж року фахівцями Держкомтелерадіо здійснено наступні заходи:

- у складі робочої групи при Апараті РНБО з питань оптимізації вітчизняної сфери телерадіомовлення щодо захисту конституційних прав громадян на доступ до інформації та протидії інформаційній агресії РФ надано аналітичні матеріали з метою реалізації заходів із забезпечення безперебійного функціонування українського телерадіомовлення в умовах воєнного стану;

- щотижневий моніторинг, узагальнення інформації і надання пропозицій МКІПу та вищим органам влади щодо стану справ, проблемних питань і сприяння підтримці повноцінного функціонування Суспільного мовника;

- моніторинг, аналіз та надання пропозицій із застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), визначених зазначеними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, уведених в дію указами Президента, зокрема стосовно суб’єктів господарської діяльності, які надають послуги з ретрансляції або розповсюдження телепрограм, надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж, ефірних мереж цифрового та аналогового мовлення

Крім того, Держкомтелерадіо надає робочій групі при Національній Раді з відновлення України від наслідків війни пропозиції щодо плану відновлення українських медіа, пріоритетних реформ, впровадження яких є необхідним для відповідної сфери суспільних відносин у воєнний і післявоєнний періоди тощо

Також під час активної фази російсько-української війни зусилля Держкомтелерадіо спрямовані на здійснення постійного моніторингу видавничої сфери держави-агресора та веб-сегменту сфери книгорозповсюдження з метою виявлення фактів випуску і розповсюдження на вітчизняному ринку видавничої продукції антиукраїнського змісту і вжиття відповідних заходів реагування. За результатами моніторингу, зокрема:

виявлено та внесено до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, близько 40 пропагандистських видань антиукраїнського змісту;

виявлено понад 180 випадків розповсюдження видань з ознаками кримінальних правопорушень через сервіси Google Books та Google Play корпорації Google, у зв’язку з чим Віце-прем’єр-міністру України–Міністру цифрової трансформації України М. Федорову запропоновано звернутися до корпорації Google з проханням щодо видалення (блокування) із сервісів Google відповідної інформації та недопущення її повторного розміщення;

ініційовано застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до 23 юридичних осіб держави-агресора;

низці інтернет-магазинів надіслано роз’яснення щодо відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних із розповсюдженням видавничої продукції.

Питання охоплення всієї території держави актуальним інформаційним контентом, якісним сигналом українського телерадіомовлення, особливо – деокупованих територій, є пріоритетом національної інформаційної безпеки країни. До реалізації цих заходів залучені МКІП та Держкомтелерадіо.

Держкомтелерадіо опрацював пропозиції щодо поновлення мовлення, надані фахівцями НСТУ, Концерну РРТ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення, та передав їх МКІПу для підготовки відповідних урядових рішень щодо забезпечення безперебійного мовлення усіх суспільних теле- і радіоканалів та вжиття оперативних заходів з відновлення пошкоджених та розбудови існуючих потужностей АТ «НСТУ».

Також за сприяння Держкомтелерадіо відновлюється випуск місцевих друкованих медіа на деокупованих територіях. Відразу після звільнення міста Ізюм було віддруковано спецвипуск газети «Обрії Ізюмщини», що доставляється пересувними відділеннями «Укрпошти» мешканцям деокупованого міста. Віддруковані випуски газет «Новий день» (м. Херсон), «Вперед» (м. Бахмут), «Зоря» (м. Лиман), «Вісті Барвінківщини» (м. Барвінкове), «Вісті Снігурівщини» (Снігурівка, Миколаївська область), «Зоря» (Золочівський р-н, Харківська обл.), які розповсюджуються на звільнених територіях.

АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія»

Держкомтелерадіо як представник акціонера (Кабінету Міністрів України) після повномасштабного вторгнення здійснив низку заходів для забезпечення роботи АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія».

Наказом Держкомтелерадіо 26 жовтня затверджено звіт про фінансово-господарську діяльність АТ «НСТУ» за 2021 рік. Зараз триває робота над фінансовим планом АТ «НСТУ» на 2023 рік. Погоджено 121 зміну до планів використання бюджетних коштів АТ «НСТУ».

Після звернення наглядової ради АТ «НСТУ» до Держкомтелерадіо з проханням визначити порядок відчуження та списання майна телерадіокомпанії, крім нерухомого та закріпленого за телерадіокомпанією на праві господарського відання, розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Статуту акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», який погоджено з усіма заінтересованими органами та подано до МКІП для внесення на розгляд Уряду.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» відповідно до Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15.01.2021 № 23, наказом Держкомтелерадіо «Про деякі питання з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури» від 04.07.2022 № 101 створено робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо.

За результатами засідання робочої групи ідентифіковано АТ «НСТУ» як об’єкт критичної інфраструктури та складено Акт категоризації об’єкта критичної інфраструктури. Пропозиції щодо включення АТ «НСТУ» до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури за IV категорією критичності направлено до Міністерства цифрової трансформації України.

Організовано виконання проектів міжнародної технічної допомоги (грантова допомога), бенефіціаром яких є Держкомтелерадіо, зокрема:

«Проект розвитку потенціалу Суспільного мовника в Україні» — завершено;

«Підтримка регуляції суспільного мовлення в Україні» — пролонговано.

Реалізуються навчальні заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації з профільних навчальних дисциплін у сфері ЗМІ працівників АТ «НСТУ» та регіональних філій АТ «НСТУ»: на базі Укртелерадіопресінституту проведено 5 тренінгів, підвищено кваліфікацію 45 працівників.

Стосовно видатків, передбачених НСТУ. Частиною третьою статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» визначено, що видатки АТ «НСТУ» повинні складати 0,2 % від видатків бюджету минулого року.

Водночас, відповідно до пункту 26 прикінцевих положень Бюджетного Кодексу України визначено, що норми і положення статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фінансування суспільного телебачення і радіомовлення визначено в сумі 1 504 236,5 тис гривень.

Видавнича сфера та книгорозповсюдження

Безсумнівно видавнича галузь, які і вся креативна індустрія, потребує державної підтримки. У червні 2022 року Верховна Рада України був ухвалила закон № 2313-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». Відповідно до його норм держава надаватиме підтримку суб’єктам видавничої справи, зокрема шляхом відшкодування фактичних витрат розповсюджувачів видавничої продукції (книжкової продукції) на оренду нерухомого майна, що використовується суб’єктом видавничої справи як спеціалізований магазин для торгівлі книгами. З метою реалізації закону Держкомтелерадіо підготував два проєкти наказів Держкомтелерадіо, які знаходяться на стадії погодження із заінтересованими органами:

«Про затвердження Порядку видачі (відмови у видачі, анулювання) розповсюджувачу книговидавничої продукції свідоцтва про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди виключно як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами»;

«Про затвердження форми заяви про видачу державної субсидії на відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин), що використовується як спеціалізований магазин для торгівлі книгами».

Незважаючи на величезні випробування, які переживає сьогодні вітчизняний бізнес, і загалом українське суспільство, видавнича галузь працює на перемогу. І навіть під час війни є бажаючі відкрити видавничій бізнес. Протягом 2022 року Держкомтелерадіо отримав близько 178 заяв про внесення суб’єктів господарювання до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Отже 178 юридичних і фізичних осіб під час воєнного стану виявили бажання займатися книговиданням і книгорозповсюдженням! Це говорить не тільки про оптимізм і віру українців у ЗСУ, це свідчить про перспективи розвитку видавничої галузі.

За рік війни в Києві кількість суб’єктів видавничої справи збільшилася на 59, у Львівській області – на 10, Дніпропетровській – на 9, Київській – на 8, Хмельницькій – на 7, Харківській – на 6, Житомирській –на 5 тощо.

Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова», що знаходиться в сфері управління Держкомтелерадіо, оприлюднила дані опрацювання обов’язкових примірників видань, які надійшли в 2022 році. Саме на основі обов’язкових примірників будується статистика вітчизняної видавничої продукції. Тому так важливо, щоб видавці ретельно виконували чинне законодавство про доставляння обов’язкового примірника.

За повідомленням Книжкової палати, станом на 15 грудня, в Україні в 2022 році видано 7103 друкованих одиниць книг і брошур загальним тиражом 6171,6 тис. примірників. Серед них 5802 видань тиражом 5523 тис. примірників видано українською мовою, а 624 видання тиражом 398,8 тис. примірників надруковано російською мовою.

У порівнянні з довоєнним, 2021 роком, кількість виданих цього року російськомовних книг зменшилася на 59,3 відсотки, тиражі впали на 68,4 відсотки.

Також від початку війни в Україну більше не потрапляють книжки з території держави-агресора. Наказом Держкомтелерадіо призупинено подальшу видачу дозволів імпортерів російської книги і призупинено дію раніше виданих дозволів. З реєстру видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, та з єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» вилучено понад 22 тисячі записів про видачу дозволів. Тобто, вже 10 місяців нових надходжень книг з держави-агресора не відбувається. Однак повністю наш ринок від видавничої продукції держави-агресора не очищено. Продукція, в законний спосіб ввезена в Україну до початку війни, сьогодні не є забороненою до розповсюдження. Останні дозволи на ввезення книг з території держави-агресора були видані 22 лютого, тому логічно, що в торговельній мережі зустрічаються російські книги, випущені у світ в 2022 році. Ситуація може докорінно змінитися після набуття чинності Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», прийнятого Верховною Радою України 19 червня 2022 року за № 2309-IX. Законом передбачено не лише заборону на ввезення книг з росії і білорусі, а й на розповсюдження раніше ввезених.

АТ «Українське видавничо-поліграфічне об’єднання»

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання передачі повноважень з управління корпоративними правами держави» від 23.02.2022 № 218-р повноваження з управління корпоративними правами держави, що належать державі у статутному капіталі АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», передані зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Держкомтелерадіо як єдиний акціонер АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», що безпосередньо здійснює управління корпоративними правами держави у статутному капіталі компанії, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» одноосібно виконує повноваження вищого органу управління компанії – загальних зборів, а також згідно зі статтею 51 згаданого закону – повноваження наглядової ради.

За результатами роботи минулого року, Держкомтелерадіо визначено незалежного аудитора АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». Крім того, на затвердженні в Держкомтелерадіо перебуває «Річна інформація емітента цінних паперів за 2021 рік», а також «Звіт незалежного аудитора щодо консолідованої фінансової звітності АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» за 2021 рік».

Водночас на виконання положень Закону України «Про акціонерні товариства», який набере чинності 01.01.2023, акціонерні товариства до кінця наступного року зобов’язані привести свою діяльність у відповідність до цього закону. Держкомтелерадіо звернувся з відповідним листом до АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» стосовно надання пропозицій щодо приведення їх Статуту у відповідність до нової редакції закону.

Благодійна акція «Українським дітям – українську книгу!»

Акція, започаткована у перших числах березня 2022 року спільно з Офісом Президента України та МКІП, досі триває, вона поширюється на нові європейські країни, де зараз мешкають українські діти. Ми ставили за мету безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися, рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

У межах акції вітчизняними видавництвами безкоштовно передано на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія» біля 1 млн примірників друкованої продукції. Звідти книги відправляються волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи, де зараз проживають внутрішньо переміщені особи та біженці. Понад 500 тис книжок вже доставлено адресатам.

У День української писемності та мови, 9 листопада 2022 року, стартував новий етап благодійної акції. Під гаслом «Українській молоді – європейську книгу!» започатковано ініціативу міжнародної допомоги з відновлення бібліотечних фондів українських освітніх закладів, центрів та книгозбірень, які зазнали величезних збитків через російську агресію. Книги англійською, німецькою, французькою та іншими європейськими мовами від закордонних видавництв, організацій, закладів освіти та всіх охочих будуть передаватися в українські бібліотеки, освітні заклади та установи, які постраждали внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Перша партія наукової літератури від Webster University Leiden (Нідерланди) була нещодавно передана Київському національному університету імені Тараса Шевченка.

Крім того, Держкомтелерадіо звернувся до Міноборони з пропозицією підтримати нашу нову ініціативу щодо надходження української патріотичної літератури українським захисникам. Незабаром буде започаткована нова акція «Українську книгу - українським захисникам!».

У травні 2022 року до акції долучилося МЗС. Саме завдяки співпраці з нашими дипломатами стало можливим передати більше книжок в європейські країни. За ініціативою українських посольств у багатьох країнах Європи в найбільших бібліотеках почали відкриватися «Українські книжкові полички», які стають популярними серед біженців. Книги для них були безкоштовно надані українськими видавцями, учасниками благодійної акції. Станом на грудень, на прохання українських посольств було передано 225,1 тис примірників літератури, зокрема: 59,5 тис книжок відправлено до Польщі; майже 46,2 тис – в Австрію; більше 1 тис – в Румунію; 78 тис – до Словаччини; 4 тис – в Чехію; більше 1 тис – в Угорщину; 2 тис – у Хорватію; 1,1 тис – в Албанію; майже 1 тис – до Франції; 5,5 тис – до Республіки Кіпр; майже 8 тис – у Англію; 3,5 – до Німеччини; 2,4 тис – до Нідерландів; 2,0 тис – до Швейцарії; 2,0 тис – до Норвегії; 2,4 тис – до Данії; майже 1 тис – до Словенії; 4,5 тис – до Литви.

Для тих українців, які знайшли роботу і мають потребу в українській книзі, з’явилався можливість її купити. За підтримки Держкомтелерадіо державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Мистецтво» підписало в Мюнхені договір про співпрацю з мережею книжкових магазинів Hugendubel, яка має сотні магазинів в Німеччині і є однією з найбільших в Європі. В магазинах книжкової мережі можна тепер придбати книги державних українських видавництв «Мистецтво», «Либідь», «Веселка» та приватних «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «АртЕк», «Видавництво Старого Лева», «Картуш», «Фоліо».

Організація роботи комітетів з присудження журналістських та літературних премій

Держкомтелерадіо організовує роботу комітетів з присудження чотирьох премій. Цього року були проведені засідання комітетів, визначені лауреати за 2021 рік.

У листопаді 2022 завершено прийом заявок та творів від претендентів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського та Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік. На здобуття Премії імені Максима Рильського подано 13 творів від 12 авторів. На здобуття Премії імені Лесі Українки подано у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» - 24 твори, у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» - 7 творів, у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» - 12 вистав та у номінації «Художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва» - 1 фільм.

У листопаді Комітет з премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики визначив лауреата 2022 року. Ним став відомий український публіцист, доцент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, засновник і багаторічний шеф-редактор журналу «Універсум» Олег Романчук. Премію присуджено за книгу публіцистики воєнного часу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи».