За інформацією наданою Міністерством юстиції України (лист від 12.12.2016 № 44036/20003-0-26-16/19), відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі – Закон) дія цього Закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, і редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» у статуті редакції визначаються, зокрема, засновник (співзасновники), її органи управління, порядок їх формування, умови її реорганізації, припинення діяльності, інші положення.
Відповідно до положень статті 4 Закону рішення про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу.
Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.
Способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, визначені статтею 3 Закону, зокрема, вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації.
Відповідно до частини п’ятої статті 89 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців (далі – державна реєстрація), регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону про реєстрацію дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування.
Відповідно до положень статті 9 Закону про реєстрацію відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу – підприємця вносяться до ЄДР на підставі, зокрема, відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
В ЄДР щодо юридичної особи містяться відомості, зокрема, про перелік засновників (учасників) юридичної особи; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.
Перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, визначний частиною четвертою статті 17 Закону про реєстрацію, а саме:
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, визначений частиною другою статті 25 Закону про реєстрацію та включає, зокрема, перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів та підстав для відмови в державній реєстрації.
Статтею 27 Закону про реєстрацію встановлений перелік підстав для зупинення розгляду документів, зокрема, подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
Згідно з положеннями статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦКУ).
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми (частина перша статті 108 ЦКУ).
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (частина перша статті 105 ЦКУ).
Згідно з частиною першою статті 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (стаття 253 ЦКУ).
З огляду на зазначене вище прийняття редакцією рішення про внесення змін до установчих документів та рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації має здійснюватися з урахуванням положень Закону та чинного законодавства.
Відповідно до частини п’ятої статті 4 Закону про реєстрацію у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Частиною тринадцятою статті 17 Закону про реєстрацію встановлений перелік документів, які подаються для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами.
Частиною першою статті 17 Закону про реєстрацію встановлено перелік документів, які подаються для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу).
Разом з тим зазначаємо, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.