Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі – Закон) дія цього Закону поширюється на друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі – друковані засоби масової інформації), і редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (далі – редакції).
На першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Держкомтелерадіо (ч. 2. ст. 2 Закону).
До цього переліку включаються друковані засоби масової інформації та редакції, що звернулися з відповідними клопотаннями до Держкомтелерадіо (ч. 3. ст. 2 Закону), до якого додаються, зокрема, копія рішення засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції та про спосіб їх реформування (далі – рішення про реформування).
Таким чином, друкований засіб масової інформації та редакція, що звернулися у порядку, встановленому Держкомтелерадіо, з відповідними клопотанням про включення до переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, та були включені цим органом до проекту акту Кабінету Міністрів України, після набрання чинності відповідного акту Уряду мають приступити до реалізації рішення засновників (співзасновників) про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції згідно з обраним способом реформування.
Водночас зауважимо, що таке рішення Уряду не є рішенням про припинення конкретної юридичної особи (редакції) у розумінні ст. ст. 104, 105 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ), а є юридичним фактом, з настанням якого розпочинається практична реалізація реформування друкованих засобів масової інформації та редакції, включених до переліку учасників першого етапу реформування.
Окрім цього, відповідно до положень статті 3 Закону припинення редакції друкованого засобу масової інформації шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення)у розумінні статті 104 Цивільного кодексу України можливе лише під час реалізації другого або третього способів реформування, а саме, шляхом:
Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи (у т. ч. перетворення), зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1. ст. 105 ЦКУ).
Таким чином, триденний термін розпочинається з дня прийняття учасником юридичної особи рішення про припинення редакції в результаті реорганізації, спричиненої виходом органу державної влади, іншого державного органу та органу місцевого самоврядування із складу її засновників (співзасновників).
У зв’язку з цим, звертаємо увагу на те, що до такого рішення висуваються певні вимоги, а саме, рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог (ч. 3 ст. 105 ЦКУ, п. 7 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).
Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), визначений статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», серед яких, зокрема, рішення про припинення юридичної особи.
Підсумовуючи вищезазначене, рішення про реформування та рішення про припинення (реорганізацію) юридичної особи є різними видами рішень.
Водночас, в разі, якщо в рішенні про реформування міститься положення щодо припинення юридичної особи (редакції), то відлік часу щодо виконання вимоги частини 1 статті 105 ЦКУ в частині письмового повідомлення у триденний строк органу, що здійснює державну реєстрацію, вже розпочався з дати прийняття такого рішення.
У зв’язку з цим, інформуємо, що пропуск цього строку не є підставою для прийняття державним реєстратором рішення щодо зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації або про відмову у державній реєстрації рішення про припинення, виключний перелік яких наведений у статтях 27 та 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».